bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Чи продуктивно працюють громадські ради?
19.09.2011

На порталі ГУРТ протягом 8-16 вересня 2011 року проводилось опитування користувачів на тему громадських рад під назвою "На Вашу думку, громадські ради найбільш продуктивно працюють...". Сергій Бондаренко погодився прокоментувати відповіді користувачів ГУРТа.

Пройшло більше 9 місяців з того часу, коли в Україні розпочався процес формування Громадських рад при органах виконавчої влади (Постанова КМУ № 996).

За даними УНЦПД станом на 31 липня 2011 року на території нашої держави сформовано 554 консультативно-дорадчих органів із 602 необхідних. Однак, цікавим є не кількісні показники, а якість їх роботи.

Результати опитування

На мою думку, спроба сформувати Громадські ради видалась скоріше вдалою, ніж попередній досвід. Існує думка, що влада не очікувала такої активності з боку ІГС, а це говорить про певну позитивну динаміку в розвитку громадянського суспільства.

Однак, не дивлячись на позитивні рухи, існує багато проблем, які гальмують роботу. Я вважаю, що це надмірна політизація, слабка мотивація членів, низький експертний рівень, а саме головне не розуміння сутності Громадських рад . Крім того, існує серйозний рівень недовіри до Рад, як з боку влади, так і з боку громадськості.

Частково ці та інші процеси засвідчують результати опитування, яке провів ГУРТ.

1. Більшість опитаних (68,52%) відповіли, що Громадські ради найбільш продуктивно працюють там де є компетентні члени. На мою думку, це скоріше бажання, ніж дійсність. У діючих Радах є певний експертний потенціал, однак його не достатньо. Для вирішення цієї нестачі в багатьох регіонах реалізуються різноманітні навчальні програми (Донецьк, Вінниця тощо), а також залучаються експерти (особи й організації), що не увійшли до складу Рад. Крім того, є інформація, що і Секретаріат КМУ готує до запуску свої програми по навчанню голів та членів консультативно-дорадчих органів.

В мене є велике сподівання, що члени рад зможуть заповнити пробіли з таких напрямків як: громадська експертиза, аналіз політики тощо. Було б бажання навчатися.

2. Цікавими видались відповіді на запитання «Ваш варіант». Чому? Тому, що їх більшість має таку конструкцію: «не працюють», «працюють не продуктивно», «не мають ніякого рівня» тощо.

Хоча, ці відповіді носять негативний характер, в них є певний позитив. Він полягає у додатковому стимулі до роботи, а також змушує розібратись у причинах такої оцінки.

На мою думку, причини негативного ставлення до консультативно-дорадчих органів полягають у наступному:

  • По-перше, це низький рівень експертного потенціалу (див. п.1).
  • По-друге, намагання політизувати ради.
  • По-третє, необгрутована критика влади (більше схожа на створення «проблем»). Моя особиста позиція з цього пункту: критикуєш – пропонуй, пропонував – виконуй. І влада, і громада втомилися від постійних розмов, хто винуватий.
  • По-четверте, недостатній рівень інформаційної активності. Необхідно більше розповідати про роботу Громадських рад, формувати довіру до себе як збоку влади, так і з боку громади, але без якісного продукту (експертизи, пропозиції, рекомендації тощо) нічого не вийде.

Щодо того, де найактивніше працюють громадські ради. Думаю, що Вони повинні працювати всюди, де створені. Постановою №996 прописано в якій спосіб можна вести свою діяльність. Головне, щоб цими інструментами користувались Громадські ради.

Крім того, важливим моментом є налагодження співпраці між Радами. Приклади вже є. На національному рівні – це Координаційна рада голів Громадських рад регіонів України, на регіональному - чув, що є аналогічна рада у Криму.

Від того, наскільки будуть об’єднані між собою Громадські ради залежить дуже багато. Є безліч спільних проблем, і є можливість їх спільно вирішувати. У кожній з них є свій набір унікального досвіду, який можна передати іншим і чогось навчитись самому. Головне зараз не втратити шанс.

Діяльність Громадських рад завершується через рік з невеликим, тому за цей термін необхідно доказати владі і громадам свою компетентність та необхідність.

Від редакції ГУРТа

В рамках проекту «Інвестуймо в інституційну спроможність громадянського суспільства», ГУРТ розпочинає серію публікацій, які висвітлюють експертний погляд на тему інституційного розвитку і його значення для організацій громадянського суспільства України.

Інтерпретація результатів підготована прес-секретарем Громадської ради при Донецькій ОДА, головою Правління ГО «Центр аналізу та розвитку громадських комунікацій «ДІАЛОГ» Сергієм Бондаренко. Якщо Ви маєте свій експертний погляд на те, де найпродуктивніше працюють громадські ради і чому, - поділіться своєю думкою. Коментуйте, приєднуйтесь до аналізу результатів опитування та написання власних авторських матеріалів. Всі експертні думки будуть опубліковані на порталі ГУРТ і стануть частиною живої бази знань на тему організаційного розвитку. 

Коментарі

Микола Колодяжний   4844 дні тому   #  

Дуже цікаве дослідження і коментар. Виходячи із власного досвіду, можу додати, що велику роль відіграє ставлення органу влади, при якому формується Громадська рада, до неї, та намагання чи ненамагання представників цього органу влади впливати на роботу Ради. Дуже яскравий, на мою думку, приклад є у нашому регіоні, якщо порівнювати роботу ГР при Запорізькій ОДА і Запорізькому міськвиконкомі. До складу обох Рад входить багато одних і тих самих людей, але працюють вони зовсім по-різному. В той час коли Рада при міськвиконкомі вже активно і змістовно працює, Раду при ОДА продовжують штормити суперечки та публічні баталії, фундамент яких був закладений ще в процесі формування. На превеликий жаль.

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.