На порталі ГУРТ протягом 1-6 вересня 2011 року проводилось опитування  користувачів на тему прозорості діяльності громадських організацій  під назвою "ГО можна вважати прозорою, якщо вона...". Сергій Сухобойченко погодився прокоментувати відповіді користувачів ГУРТа щодо цієї теми.

Результати опитування

Щодо прозорості організацій, то вони є загальновідомими, інколи в міжнародних документах прописується понад 50 критеріїв прозорості, але фундаментальними є наступні:

• організація прописує обов'язки відповідальних за напрямки в роботі
• громадськість знає про рівень відповідальності в організації та наслідки відповідальності
• матеріали, що стосуються діяльності організації повинні бути своєчасними, щоб гарантувати, що всі зацікавлені сторони мають доступ до ясної, фактичної інформації.

На мій погляд, українські ГО за організацією взаємодії відносяться до згуртованих соціальних груп, де інформація швидко розповсюджується за рахунок усної передачі інформації. Інтернет є в переважній більшості офісів ГО, але інструментами Інтернет мало хто вміє користуватись. Найбільшої прозорості досягають ГО при виконанні спільних проектів, але ж практика показує, що через рік інформація закривається і стає скоріше конфідинційною і тільки для внутрішніх груп - виконавців проекту.

Результати оцінювання на ГУРТі мають серйозне для осмислення значення:
1. Найбільш високий відсоток взяв пункт “ГО залучає до прийняття рішень тих, з ким і для кого працює”. Гарне питання, але ж з якої сторони подивитись. Чого це стосується: грантової політики, звітності, on-line трансляцій заходів чи іншої політики ГО? Більше питань, ніж відповідей.

2. На другому місці “ГО має прозору систему прийняття рішень та систему врядування”. Бажано мати таку систему врядування, та як її впровадити, коли для цього потрібно мати технічного адміністратора та налагодити саму систему прийняття рішень? Дозволити собі мати таких працівників дорого коштує. І питання не в грошовому еквіваленті, а в особистому досвіді керівного складу ГО.

3. Третє місце посідає “ГО забезпечує зворотній зв'язок з громадськістю”. Так, і це відноситься до фундаментального принципу прозорості. І знову ж питання: де взяти спеціаліста із знанням основ журналістики, PR, роботі з зацікавленими сторонами, знаннями роботі в Інтернет?

4. На 4-му місці “ГО оприлюднила свій статут, місію та цілі організації для широкого загалу”. Також має місце і це питання. Більшість українських ГО не визначили для себе місію і цілі. Якщо ж досягнули цього і розмістили знову ж в мережі Інтернет - це дійсно є елементом прозорості. Та коли настають умови фінансового “голоду”, екологічні організацї займаються розробкою сайтів і гендерними питаннями.

5. Останнє місце віддали “ГО має прозорий офіс”. Потрібно до цього йти, і віддали свої голоси ті представники ГО, які знають, яку відповідальність несуть на собі працівники таких офісів, де поєднанні принципи прозорості і працюють професіонали.

Від редакції ГУРТа

В рамках проекту «Інвестуймо в інституційну спроможність громадянського суспільства», ГУРТ розпочинає серію публікацій, які висвітлюють експертний погляд на тему інституційного розвитку і його значення для організацій громадянського суспільства України.

Інтерпретація результатів підготована експертом з розвитком громад Сергієм Сухобойченко. Якщо Ви маєте свій експертний погляд на те, які ознаки має прозора громадська організація, поділіться своєю думкою - коментуйте, приєднайтесь до аналізу результатів опитування та написання власних авторських матеріалів. Всі експертні думки будуть опубліковані на порталі ГУРТ і стануть частиною живої бази знань на тему організаційного розвитку.