Аварії на шахті «Суходольська-Східна» (об’єднання «Краснодонвугілля») та вуглевидобувному підприємстві імені Бажанова (об’єднання «Макеєввугілля») 29 липня 2011 р. підтвердили твердження, визначене за результатами чисельних журналістських розслідувань: кожні 1 млн. т українського вугілля вартує 1 шахтарському життю. «Скільки ж реально коштує українське вугілля?» та на «Скільки прозорі фінансові потоки у вуглевидобувній сфері в Україні?» - на ці питання відповість новий проект Інституту сталого розвитку «Транспарентність фінансових потоків у вуглевидобувному секторі в Україні», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Метою проекту «Транспарентність фінансових потоків у вуглевидобувному секторі в Україні» є створення дієвих механізмів підвищення рівня транспарентності фінансових потоків у вугледобувному секторі в Україні, використовуючи інструментарій із забезпечення прозорості діяльності видобувних галузей (EITI). Слід зазначити, що насьогодні, Україна не є членом Міжнародної ініціативи із прозорості видобувної промисловості (скорочена назва EITI), а також, не є членом ініціативи «Publish What You Pay». Крім того, Україна не виконала жодного із положень щодо імплементації відповідних документів ЄС в національну нормативно-правову базу. Ряд досліджень незалежних організацій (think tank), зокрема «Прозорість державних фінансів в Україні. Оцінка та рекомендації» (виконаний Гданським Інститутом ринкової економіки), демонструють, що видобування, транспортування та продаж кам’яного вугілля є найбільш не прозорими галузями видобувної промисловості в Україні. Враховуючи те, що відрахування від вуглевидобувного сектору займають значну частину прибуткової частини національного бюджету (31 млрд. грн. від видобування вугілля та 24 млрд. – від виробництва коксу, що становить майже 19% прибуткової частини державного бюджету), громадськість України повинна отримати дієвий інструментарій для забезпечення відповідного рівня прозорості даної галузі економіки. Крім того, забезпечення прозорості потребують і дотації до вуглевидобувної галузі з державного бюджету (так у держбюджеті-2011 передбачено 11,8 млрд. грн. – 7,5 % видаткової частини державного бюджету), дані субвенції спрямовуються на компенсацію окремим вуглевидобувним підприємствам різниці між собівартістю видобування вугілля та його ринковою ціною. Однак, у відкритому доступі відсутня інформація щодо використання бюджетних коштів. За даними Державного комітету статистики України, в 2010 р. вуглевидобувними підприємствами на розв’язання соціальних проблем було витрачено близько 6,8 млрд. грн. Зокрема, у м. Горлівка Донецької області – 1,2 млрд. (що дорівнює 48% видаткової частини міського бюджету), однак міський голова В. Клеп констатує, що дані субсидії міський бюджет не отримав, а відповідні соціальні об’єкти профінансовані не були. Отже, фінансові потоки, що циркулюють в галузі вуглевидобування є недостатньо прозорими та створюють ряд політичних та соціально-економічних проблем, які суттєво впливають на життя суспільства. Саме тому, відсутність використання в Україні інструментарію щодо забезпечення прозорості діяльності видобувних галузей (EITI) у сфері видобування, транспортування та продажу кам’яного вугілля є політичною та економічною проблемою, на сприяння розв’язання якої спрямований даний проект. Додатнім фактором, що стимулює участь державних та приватних вуглевидобувних підприємств у забезпеченні прозорості фінансових потоків від видобування, транспортування та продажу кам’яного вугілля є зобов’язання Уряду України забезпечити прозорість надходжень від вуглевидобувного сектору та підзвітність громадськості до 2013 р., що є обов’язковою умовою виходу підприємств на торги оптового європейського ринку вугілля. Отже, сподіваємось, що проект «Транспарентність фінансових потоків у вуглевидобувному секторі в Україні» дозволить забезпечити більш прозорі та відкриті відносини у вуглевидобувному секторі України.

Проект «Транспарентність фінансових потоків у вуглевидобувному секторі в Україні» здійснюється громадською організацією “Інститут сталого розвитку” за підтримки програми “Посилення впливу громадянського суспільства” Міжнародного фонду «Відродження».

Мета програми “Посилення впливу громадянського суспільства” – сприяти участі об’єднань громадян у здійсненні моніторингу діяльності органів публічної влади, захисту та лобіюванню спільних інтересів різних соціальних груп, а також забезпечувати їх залучення до процесу вдосконалення та впровадження нормативно-правових актів на загальнодержавному та місцевому рівнях.

За інформацією прес-служби «Інституту сталого розвикту»