Коаліція громадських організацій «Прозора земля», що координується Інститутом сталого розвитку, провела громадський моніторинг передумов введення ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні.

Ініціатива реалізована в рамках міжнародного проекту «Фасилітація транскордонного діалогу для забезпечення участі громадян в прийнятті земельних рішень», який впроваджується Інститутом сталого розвитку (Україна) та асоціацією «Civitas Georgica» (Грузія) за підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation.

Національний моніторинг готовності населення до впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення проводився коаліцією громадських організацій «Прозора земля» у 128 адміністративних районах 24 областей України.

Вибірка була складена професійною соціологічною агенцією, тому є достовірною. Якщо зараз скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, її вартість буде дуже незначною – не більше 500 доларів за гектар. Так коментує ситуацію на сучасному земельному ринку Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабміні. “Якщо починати продавати землю сьогодні, то вартість її буде дуже-дуже низькою. Якщо бути конкретним, то ми моделювали ситуацію, тому що поряд з нами Росія, де ринок землі, Молдова, потім східноєвропейські країни, в яких це почалося раніше. Ми приблизно порахували. У нас є тіньовий ринок землі сільськогосподарського призначення. І якщо це все узаконити, відкрити, що відбудеться в цих умовах, коли такий рівень капіталізації бізнесу, ми порахували, що вартість гектара середня по Україні буде десь 500 доларів “, - розповів експерт.

Однак, проведений моніторинг продемонстрував диференціацію готовності продавати землі сільськогосподарського призначення. Так, найбільшу готовність продавати власне рілля продемонстрували власники Харківської області (38% опитаних землевласників), АР Крим (39% респондентів), Київської (42%), Чернівецької (43%), Луганської (45%), Донецької (52%), Львівської (54 % респондентів-землевласників) областей.

Слід зазначити, що найменшу готовність продавати власне рілля продемонстрували власники Полтавщини (11%) та Сумщини (9% респондентів). На думку Миколи Перещепи, директора консалтингової компанії «Полтава-інвест», що займається оформленням майнових документів на землю: «Найвірогідніше найпотужніші в Україні чорноземи та низький рівень зайнятості населення у промисловості в Полтавській та Сумській областях спонукають землевласників працювати на власних паях».

Диференціюється територією України й грошовий еквівалент на який громадяни бажають обміняти 1 га ріллі (саме «обміняти», оскільки на даний момент продаж земель сільськогосподарського призначення заборонена). Отже, найменшу вартість рілля (100-200 доларів США за гектар), на думку респондентів має у Сахновщинському районі Харківської області, Глибоцький районі Чернівецької області, Волноваський район Донецької області.

Найдорожче рілля (від 1000 до 1500 доларів США за гектар) у Харківському районі Харківщини, Феодосійському районі Криму, Бориспільському районі Київщини, Сколівському районі Львівської області. На думку експерта дослідження Віктора Карпенка, кандидата сільськогосподарських наук, високі очікування за продаж рілля пов’язане з його потенційною забудовою поблизу міст-мільйонерів або на території національних природних парків поблизу кордону з ЄС.

Національне дослідження показало, що лише 0,5% селян встигли продати свої земельні паї ще до скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Даний результат співпадає із опитуванням Центру соціальних експертиз Інституту соціології НАНУ та Державного агентства земельних ресурсів. Інші землевласники із ріллям розпорядилися наступним чином: здали її в оренду 80% опитаних, приєднали до особистого господарства та обробляли самостійно - 12%, нічого не робили і не обробляли землю - 4%, створили у фермерське господарство - 1,5% , подарували - 1,5%, близько 1% обміняли свої земельні ділянки.

Зазвичай в особистій власності селянина знаходиться один земельний пай (в 70% респондентів) або дві земельні паю (20%), однак, близько 10% приватних землевласників розпоряджаються більше, ніж 3 паями. Мінімальний розмір паю становить 0,6 гектара (за даними Державного агентства земельних ресурсів), середній - 3,9, максимальний - 87 гектарів. У середньому термін оренди землі у приватних осіб становить 8 років (мінімальний - один рік, максимальний - 49 років). Готівкою отримує орендну плату всього третина респондентів, кожний п’ятий вказує на комбіновану систему орендної плати – у натуральній формі і грошима, половина отримує орендну плату у натуральній формі. Вказали, що отримали державний акт на земельний пай, 84% опитаних, не мають документа, що посвідчує право власності на землю, - 16%.

«Це дослідження показало готовність громадян до впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, однак ще близько 1/5 населення не мають державного акта, що унеможливлює операції із землею» - коментує результати координатор коаліції Станіслав Ігнатьєв. Сподіваємось, що дане дослідження буде використано для подальшого удосконалення національних нормативно-правових актів у галузі розбудови ринку земель сільськогосподарського призначення.

Точка зору та пропозиції, що висловлені у друкованих або електронних публікація не обов’язково поділяються Black Sea Trust for Regional Cooperation.

За інформацією «Інституту сталого розвитку»