Розвинуте законодавство є позитивною характеристикою сучасної України, проте в ньому і досі існує багато прогалин та протиріч. 

Зокрема, у питанні щодо призначення та виплати державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що в свою чергу призводить до порушення прав певної категорії громадян.

Як відомо, проблема захисту прав фізичних осіб у відносинах з державними адміністративними органами є досить актуальною, оскільки більшість українців поки що не вірить у чесну владу та можливість виграти у суді позов до владних установ. Вирішення цього питання ставить собі на меті громадська приймальня Донецької обласної організації ВГО «Комітет виборців України», яка почала свою роботу у грудні 2010 року у межах проекту «Захисти своє право!».

Артур Верещага, юрист приймальні, дав правову оцінку ситуації, яка склалася навколо призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 1 Конституції України, наша країна є соціальною та правовою державою, основними завданнями якої є встановлення верховенства закону, високого життєвого рівня громадян, захист соціально незахищених верств населення. Інакше кажучи, наша держава спрямовує зусилля на підтримання добробуту своїх громадян, і в тому числі, на збільшення чисельності населення. Адже, загальновідомим є факт зменшення показника народжуваності в Україні, особливо наприкінці дев’яностих років минулого століття. З метою стимулювання народжуваності в нашій державі за останні десять років прийнята ціла низка соціальних законів, що регулюють правовідносини соціального забезпечення материнства і дитинства, в тому числі, правовідносини щодо надання особам, які доглядають дітей віком до 3-х років, державної соціальної допомоги.

Правове регулювання призначення та виплати даної допомоги до 2007 року здійснювалося згідно зі ст.42, 43, 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 року № 2240-14 (далі Закон). Відповідно до Закону допомога надавалась лише застрахованим особам, а її розмір не міг бути меншим розміру прожиткового мінімуму. Незастраховані особи отримували допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-Х1І в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

На сьогоднішній день, внаслідок змін внесених Законами України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, починаючи з 28 грудня 2007 року дія Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розповсюджується як на застрахованих, так і на незастрахованих осіб. Статті 42, 43, 44 Закону України від 18.01.2001 року № 2240-14, якими визначалося право застрахованих осіб на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, були виключені.

Розмір допомоги визначаєтьсязгідно зі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Варто зазначити, що зміни щодо виключення ст . 42. 43, 44 Закону України визнані рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 неконституційними.

Проте, на сьогоднішній день органи праці та соціального захисту населення, яким згідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики від 06 12.2006 № 453 передано функції виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо призначення та виплати допомоги, продовжують виплачувати допомогу у розмірі встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Тим самим, зазначені органи порушують не лише права осіб на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, а й вимоги ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо обов’язковості виконання рішень Конституційного Суду України.

Таким чином, після такого правового аналізу поточної ситуації стає очевидним: на сьогодні всупереч діючому законодавству України залишаються чинними правові норми, що визнані Конституційним Судом України неконституційними. Це надає органам праці та соціального захисту населення підстави для невиконання низки прав осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зокрема, права застрахованих осіб на отримання такої допомоги у порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованнями».

Отже, необхідно звертатися до суду з позовними заявами про перерахунок і виплату передбачених законодавством до Управління праці та соціального захисту населення.

Наша юридична приймальня готова безкоштовно надати зацікавленим особам необхідну правову допомогу задля захисту їх прав.

Громадська приймальня Донецької обласної організації ВГО «Комітет виборців України» працює щопонеділка, щосереди та щоп’ятниці з 10.00 до 16.00 за адресою: м. Донецьк, бул. Пушкіна, 13 (нульовий поверх).