Мешканці Житомира й Житомирської області не мають доступу до генеральних планів своїх міст. Однак питання їхньої відкритості лежить суто в технічній площині.

Такого висновку дійшли учасники громадських обговорень, які проходили 26-го квітня в Прес-клубі реформ. На цій зутсрічі експерти Східнодноукраїнського центру громадських ініціатив (СЦГІ) презентували результати моніторингового дослідження доступності для громадян генеральних планів міст України.

Під час вівторкових обговорень головний архітектор Житомира Тараса Бориса повідомив, актуальний генплан обласного центру, розроблений ще 2001-го року, сьогодні доступний для кожного громадянина, проте лише в межах технічних можливостей муніципалітету. Разом із тим у відповіді, яку міська рада обласного центру дала на інформаційний запит СЦГІ, було вказано, що генеральний план міста є конфіденційною інформацією

"Така відповідь є незаконною й суперечить законам України “Про інформацію”, “Про регулювання містобудівної діяльності” та суперечитиме закону України “Про доступ до публічної інформації”, який набуде чинності 7 травня 2011 року," - каже голова СЦГІ Володимир Щербаченко.

Так само незаконними, за словами експерта, є й решта популярних відмов, якими користуються органи місцевого самоврядування, • великий обсяг карт, • зношеність генеральних планів, • відсутність коштів у міської ради, • не передбачення відповідних витрат у міському бюджеті тощо.

Презентоване СЦГІ дослідження проводилося в 196 містах України з населенням понад 25 000 жителів, а також у курортних містах із листопада 2009 року по січень 2011 року. За цей час СЦГІ надіслав офіційні запитів до рад цих міст із проханням надати копію картографічної складової генерального плану та інформацію про текстову частину документа.

Генеральний план населеного пункту - це найважливіший документ у сфері містобудування. Він затверджується органами місцевого самоврядування й визначає розвиток міста на найближчі роки. Відповідно до Конституції України, органи місцевого самоврядування представляють відповідну територіальну громаду, а відтак мають здійснюють свої функції від її імені та виключно в її інтересах.

"Логічно, що генеральні плани повинні бути доведені до відома територіальної громади, аби громадяни, безпосередні власники містобудівної документації, могли зробити висновки, наскільки доцільно, економно та ефективно рада діє в її інтересах," - каже співавторка моніторингового звіту Олександра Матвійчук.

Проте жодне з охоплених моніторингом міст не запропонувало для ознайомлення якісну та повноцінну копію генерального плану або його картографічної складової. 5 із 196 міст (Калуш, Моршин, Хмільник, Щолкіне, Южноукраїнськ) надіслали копії лише основних креслень власних генеральних планів. 115 із 196 рад міських населених пунктів офіційно або в інший, переважно неправовий спосіб відмовили в доступі до генеральних планів 49 із 196 міських рад, тобто 25% охоплених моніторингом населених пунктів, або взагалі не надали відповідей на інформаційні запити, або надіслали листи, що не містять фактичних відповідей на поставлені запитання. Подібні відповіді організатори дослідження розцінили як фактичну відмову в доступі до запитуваної містобудівної документації.

Зокрема, в Житомирі, згідно з відповіддю міської ради на інформаційний запит, генеральний план міста є конфіденційною інформацією. Доступ до генпланів Бердичева й Малина обмежено грифами “ДСК”. При цьому в Малині зацікавленим громадянам пропонують пройти “певну процедуру розгляду звернень громадян”. у Коростені генплан міста протизаконно вважають інтелектуальною власністю проектного інституту, який його розробляв. З Новограду-Волинського відповіді на запит не надійшло взагалі.

Основною причиною відмов у доступі до генеральних планів міські ради назвали наявність на них грифів – «ДСК» (для службового користування) та/або «Таємно». Про це офіційно повідомили ради 82 міст і селищ міського типу з усієї України. Слід вказати, що застосування грифу «ДСК» суперечить Конституції України і є незаконним.

Варто зауважити, що багато міст України, переважно обласні центри, практикують розміщення частини карт і планів, а часом і пояснювальних записок до генпланів, на сайтах міських рад. Однак зображення картографічних матеріалів на більшості веб-сайтів є недостатньо якісними і не дає можливості повноцінного прочитання карт. Крім цього, розміщення частини матеріалів генеральних планів у мережі Інтернет не підміняє обов’язку міських і селищних рад надавати відповіді на запит поштовим листом.

"За останні півтора року Східноукраїнський центр громадських ініціатив надіслав інформаційні запити щодо досліджуваної проблеми до 26 управлінь СБУ, 18 проектувальних інститутів і до профільних міністерств," - розповідає голова СЦГІ Володимир ЩЕРБАЧЕНКО. - "Крім того, було надіслано скарги до 147 міських, районних, міжрайонних та обласних прокуратур на дії міських рад, які незаконно відмовили СЦГІ в доступі до містобудівної документації. З відповідей на ці листи видно, що більшість посадових осіб вважають практику засекречення генпланів такою, що не суперечить законам України."

Ситуація стає ще загрозливішою, коли звернути увагу на вже ухвалений Верховною Радою України закон «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до нього, генеральні плани й надалі залишаться частково втаємниченими. При цьому новий закон не визначає, наскільки великою має бути втаємничена частина та яка інформація буде до неї включена. Така ситуація спрощує хід уже наявних корупційних схем і дає можливості для розробки нових.

"Саме тому ми вимагаємо від Кабінету Міністрів України провести широкі публічні обговорення цього питання," - продовжує пан Володимир. - "Результати цих консультацій Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ має взяти до уваги при перегляді свого рішення щодо того, доступ до яких видів інформації генеральних планів міст необхідно обмежити."

Контакти: Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Володимир Щербаченко, тел. 067 640 94 40 e-mail: [email protected], www.totalaction.org.ua