Постанова Кабінету Міністрів № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» стала інструментом, який дозволив максимально демократично формувати консультативно-дорадчі органи при органах виконавчої влади.

Але, як показала практика, навіть чітко налагоджений механізм час від часу дає збій.

Саме тому понад 60 представників органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства зібралися за круглим столом «Створення та налагодження роботи громадських рад при органах виконавчої влади» проаналізувати процес формування та поділитися позитивним і негативним досвідом створення ГР, обговорити перші кроки та дізнатися, як налагодити ефективну роботу новостворених ГР.

Захід відбувся в Києві 14 квітня 2011 року за ініціативи Українського незалежного центру політичних досліджень.

Зауважимо, що із запровадженням постанови № 996 неурядові організації за власною ініціативою почали активно делегувати своїх представників до ГР, хоча раніше, за словами Максима Лациби, керівника програм УНЦПД, часто доводилося обдзвонювати та запрошувати в ГР.

Як повідомив Тарас Гаталяк, активіст Громадської мережі ОПОРА, станом на квітень 2011р. громадські ради створені при 5 міністерствах, 15 центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністраціях (ОДА), Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях. Відповідно до постанови № 996, громадські ради при органах виконавчої влади мали бути сформовані протягом 3 місяців, тобто до 11 лютого 2011 року. Фактично, цю умову виконано, за винятком, Київської міської державної адміністрації, Державного комітету ядерного регулювання України та Державної митної служби.

Аналіз процесу формування створених ГР було проведено у трьох зрізах:

1. Підготовка до проведення установчих зборів. Підготовкою займалася ініціативна група. Для участі в установчих зборах інститутами громадянського суспільства до ІГ було подано від 45 (у Чернівецькій обл.) до 319 заяв (у Київській міській держадміністрації). Щодо роботи ІГ виникало багато зауважень. Найсуттєвіші – безпідставна відмова в участі в установчих зборах та перенесення дати проведення зборів. Найбільше відмов зафіксовано в наступних регіонах: Дніпропетровська область – відмовлено 118 заявникам, МВС – близько 100, Мінфін – інформація відсутня, але є багато скарг, КМДА – 64, Мінюст – 54, Одеська – 32, Хмельницька – 24.
2. Проведення установчих зборів. Виборчий процес проходив на розсуд ІГС, які самостійно, без будь-якого впливу представників влади, обирали членів ГР. Порушення положень постанови №996 зафіксовано в Мінфін, МВС, Дніпропетровській і Хмельницькій області.
3. Організація роботи новообраної громадської ради. Склад ГР затверджено керівництвом при всіх міністерствах (окрім МВС) і при 21 ОДА. Нині відбувається напрацювання положення. Положення вже затверджені при Мінюсті, МЗС та 10 ОДА. Решта ОДА, Київська та Севастопольська МДА повинні затвердити склад та положення про ГР.

Позитивним досвідом створення ГР при Міністерстві оборони України поділилася Тетяна Баранська – головний спеціаліст відділу зв’язків з громадськими та релігійними організаціями Департаменту гуманітарної та соціальної політики МОУ.

На що, в свою чергу, Іван Слободянюк, начальник відділу зв’язків з громадськістю та міжнародної координації НКРЕ, зробив зауваження: «Зверніть увагу на те, що формування ГР при МОУ відбувалося нелегітимно. Адже в постанові записані дві схеми формування ІГ: за умови, коли існує ГР і коли її ще не було в цьому органі. При МОУ існувала ГР, тому створення ІГ повинно було покладатися на цю ГР, а не на центральний орган виконавчої влади (як у випадку цього міністерства – ред.). Отже, в основі лежить нелегітимне рішення. А на його підставі й формувалася ГР». 

Олексій Літвінов, голова «Дніпропетровського координаційно-експертного центру з питань регуляторної політики», акцентував увагу учасників на проблемах, які вплинули на формування ГР:

• Перенесення дати установчих зборів.
• Встановлення додаткових обмежень, які не передбачено постановою (вводилися критерії відбору – для прикладу).
• Бажання увійти до громадських рад ІГС, які не ставлять за мету опікуватися суспільно-значущими питанням. Спостерігається тенденція: чим вищий рівень, тим більший попит. На підтвердження, з Нікопольського району в ОДА делеговано 15 організацій, а в Нікопольський район – лише 2.
• Нерозуміння того, що робота в ГР передбачає волонтерську діяльність без додаткових привілеїв.

Під час обговорення кожен з учасників мав змогу внести пропозиції та зауваження.

«Абсолютно не прописано в постанові № 996 пункт прийому та вибуття з громадської ради – це величезний недолік», - підмітив Володимир Голуб, голова громадської ради при Полтавській ОДА. Взявши слово, Юлія Тищенко, член ГР при МЗС України, висловила підтримку щодо введення критеріїв відбору інститутів громадянського суспільства у відповідності до їхнього професіоналізму. Адже це фундамент для успішності ГР.

«В постанове КМ не хватает одного пункта – контроль. Нет никакого контроля. По этому и происходят нарушения при ГР», – зауважив Андрій Крупник, директор Одеського суспільного інституту соціальних технологій.

«Щодо І. Лисицького (секретар ГР при Міністерстві фінансів України – ред.) та О. Гука (перший заступник голови ГР при Міністерстві оборони України – ред.), вони «кинули» інформацію – за сумку і пішли через хвилину. Вибачте, але це не коректно. Треба хоча б вислухати відгуки на свої коментарі», – обурився Ігор Марієн, голова ВГО «Комітет конституційно-правового контролю України».

«Якщо є ідилія у відносинах між громадською радою і облдержадміністрацією, то потрібно міняти або ГР, або ОДА. Інститут громадянського суспільства має бути певною мірою опонентом влади. А, отже, шукати проблемні зони та вирішення цих проблемних питань», – вніс свою лепту Володимир Кіпень, голова ГР при Донецькій ОДА.

Формулу успіху громадської ради вивів Олексій Хмара, президент творчого об’єднання «ТОРО»:

Що є «продуктами» ГР і що потрібно для їхньої підготовки?

• проекти владних документів – фахові експерти та розуміння владної «кухні»;
• аргументована публічна позиція – знання суспільних проблем та способів їх вирішення;
• незалежна оцінка, експертиза – доступ до інформації та фахові експерти;
• компетентні поради чиновникам – практичний досвід та вміння вести діалог з владою;
• консолідована думка громадянського суспільства – постійний зворотній зв’язок і з громадянським суспільством.

Як організувати роботу ефективної ГР?

В напрямку визначення структури ГР:

• визначити пріоритети діяльності ГР, що співпадають з пріоритетами діяльності органу влади (не дублювати організаційну структуру органу);
• сформувати комісії (комітети) під визначені пріоритети;
• сформувати президію (правління) з керівництва ГР, голів комісій та представників органу влади.

В напрямку планування роботи ГР:

• розробити річний план діяльності громадської ради;
• розробити квартальні плани діяльності комісій;
• організувати постійний зворотній зв’язок з громадянським суспільством;
• увійти до складу колегіальних та робочих органів органу влади.

В напрямку посилення інституційної спроможності ГР:

• залучати зовнішніх експертів із різних сфер;
• залучати зовнішнє фінансування через представлені в ГР ІГС;
• ініціювати ухвалення місцевих програм сприяння розвитку громадянського суспільства;
• постійно оновлювати інформацію про себе на відповідних сайтах.

Не обійшлося на круглому столі без жартів та подарунків. Максим Лациба висловив підтримку щодо впровадження конкурсу «Краща громадська рада», у результаті якого представників ГР можна було б нагородити призами. «Можливо, це буде якась навчальна подорож…», – запропонував він. «До Лівії!», – підтримав пропозицію один з учасників.