Учасники обговорили проблему поширеності вживання тютюну та нікотину як один з факторів формування демографічної кризи в Україні та роль медіа у її подоланні.

Міністерство соціальної політики України презентувало Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року. Дані демонструють, що Україна перебуває у демографічній кризі, яка спричинена сукупністю факторів.

На сьогодні основною причиною стрімкого скорочення населення України є повномасштабна війна з росією, яка зумовлює багато втрат, а також підсилює фактори впливу, які були присутні й раніше. Серед них вимушена еміграція населення, низький рівень народжуваності, високий рівень передчасної смертності, передусім чоловіків, пов’язаний, зокрема, із вживанням тютюну та нікотину.

Статистика показує, що українці живуть менше ніж громадяни Європейського Союзу. Найбільш разюча різниця серед чоловічого населення: українські чоловіки живуть на 10-13 років менше ніж у ЄС, і такий розрив спостерігався ще до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

«Є кілька факторів, які впливають на те, чому українці живуть менше, ніж громадяни ЄС. Це пізня реакція на небезпечні хвороби, коли вилікувати вже неможливо. Низька самозбережувальна поведінка: ігнорування ризиків травматизації на виробництві, небезпечна поведінка на дорозі, що призводить до ДТП тощо. А також нездоровий спосіб життя, зокрема, вживання тютюну. У відповідь на ці та інші виклики, суттєво посилені війною, ми розробили Стратегію демографічного розвитку України до 2040 року, яка дозволить зменшити рівень передчасної смертності, підвищити рівень народжуваності, повернути мігрантів та побудувати країну, в якій хочеться жити», — розповіла Дарія Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики України.

Окрім факторів ризику серед чоловіків, спостерігаємо загрозливі тенденції і серед жінок, а саме двократне зростання поширеності вживання тютюну та нікотину. Якщо у 2017 році щоденними споживачами тютюну та нікотину були 8% відсотків українок, то на сьогодні це число складає 15%. 

Агресивне просування ароматизованих тютюнових виробів, тютюнових виробів для нагрівання та електронних сигарет стало ключовим фактором поширення епідемії вживання тютюну та нікотину, особливо, серед молодих жінок. 28% жінок у репродуктивному віці 18-29 році є щоденними споживачами тютюнових та нікотинових виробів, що однозначно має негативний вплив. 

Недостатнє регулювання новітніх пристроїв для куріння сприяло зростанню їх поширеності серед жінок та молоді. Ці дані доповнює статистика щодо впливу реклами: 73% українців віком 18-29 років помічають рекламу тютюну та нікотину, основним місцем якої є місця торгівлі. Тобто тютюнова індустрія полює на українську молодь.

«Безпечного куріння не існує. Кожного року помирає понад 130 тисяч українців від хвороб, спричинених тютюном. Через це тютюнова індустрія полює на дітей та молодь, щоб залучити 100 тисяч нових курців. Крім здоровʼя людей, кожного року українська економіка втрачає від наслідків тютюнової епідемії приблизно 3,2% ВВП – у 2023 році це становило близько 200 мільярдів гривень. Щоб зменшити поширеність споживання тютюну та нікотину, необхідно застосовувати перевірені міжнародні практики, затверджені ВООЗ», – наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».

У вчасному реагуванні держави на демографічні загрози та посиленні законодавства важливу роль відіграє вплив медіа. Медіа виконують функцію висвітлення кричущих суспільних проблем, викриття брехні та маніпуляцій тютюнової індустрії,  поширення інформації про наслідки споживання тютюну та нікотину як для здоровʼя кожного окремого громадянина, так і для соціального капіталу та держави в цілому. З іншого боку, важливо, щоб медіа не піддавалися на маніпуляції тютюнової індустрії та не співпрацювали з нею, що є заборонено українським законодавством. Медіа мають дотримуватися журналістських стандартів, які є одним із способів захисту від просування тютюнових наративів. 

«Публічні обговорення, публікації, статистика, суспільний тиск змушують владу щось робити. Ніхто крім нас не буде піклуватися про здоровʼя наших дітей, майбутнього покоління і економічних здобутків держави», — підкреслив Євген Плінський,журналіст, ведучий телеканалу 1+1.

Щоб подолати демографічну кризу та зміцнити людський капітал, необхідна активізація всіх гілок влади: законодавчої – для посилення законодавства та врегулювання новітніх виробів для куріння, виконавчої – для ефективного контролю та забезпечення виконання закону, судової – для покарання порушників законодавства,  а також “четвертої влади” – медіа для забезпечення відкритості та надійного інформаційного фундаменту для прийняття рішень.  

Для України найбільш актуальним сьогодні є: підвищення акцизної ставки на тютюнові вироби щонайменше до рівня 120 євро, адже в  ЄС середня ставка вже близько 180 євро на 1000 штук, ліквідація реклами та рекламної викладки тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі, заборона тютюнових виробів з ароматизаторами. Впровадження таких рішень мають стати частиною плану демографічної стратегії в частині захисту здоров’я українців!

Такі заходи вже продемонстрували свою ефективність у світі, і в Україні зокрема. Після ухвалення у 2012 році антитютюнового Закону, поширеність куріння в Україні суттєво знизилася. За даними Глобального опитування щодо вживання тютюну, з 2010 по 2017 рік поширеність куріння серед дорослих українців знизилась на 20%, а серед молоді 13–15 років — на 23% порівняно з 2011 роком та на 43% порівняно з 2005 роком.