Публічні консультації у Рівненській громаді

Публічні консультації — це інструмент громадської участі, який використовують, аби зібрати думки та ідеї та врахувати їх під час прийнятті рішення у громаді. 

У 2019 році Рівне стало одним із перших міст в Україні, де громадські організації, зокрема й Громадянська мережа ОПОРА, представники влади та мешканці спільно напрацювали й офіційно прийняли Положення про публічні консультації. ОПОРА залучала зацікавлених мешканців до обговорення та проводила заходи, щоб у результаті публічні консультації справді впливали на життя громади. 

У 2023 році Положення про публічні консультації  у Рівному оновили. У ньому чітко визначили форми публічних електронних консультацій на платформі e-DEM. Там можна опублікувати електронне опитування, електронне обговорення, зібрати ідеї та коментувати їх.  

Заступник міського голови Рівного з питань цифрової трансформації Євгеній Іванішин розказав ОПОРІ, що оновлене Положення змінило порядок і процедуру онлайн-консультацій.“Вони надають більше можливостей для участі людей в житті Рівного і Квасилова: не потрібно, наприклад, іти на збори, а можна запускати процеси змін з телефона чи комп‘ютера”, — прокоментував він. 

“Місцева влада повинна розвивати інструмент публічних консультацій у громаді, щоб залучати громадськість до прийняття рішень, підвищити прозорість та відкритість цих рішень, а також враховувати потреби та думки громади”, — зазначає керівник Громадянської мережі ОПОРА в Рівному Андрій Токарський

Для проведення консультацій можна використовувати різні способи:

1. Публічне обговорення: відкриті зустрічі, конференції, слухання тощо.
2. Електронні консультації: обговорення в соціальних мережах, на вебсайтах та платформі e-DEM у розділі “Консультації з громадськістю”.
3. Вивчення громадської думки: анкетування, соціологічні дослідження та спостереження.

Крім місцевої влади, проводити консультації мають можливість і самі рівняни. Ініціатором може бути громадська чи благодійна організація, ОСББ, представники бізнесу та комунальні підприємства. 

Голова територіальної громади може почати консультацію самостійно, а депутати — з фракцією або мешканцями. Якщо консультацію ініціюють мешканці, їм потрібно зібрати підписи 30 людей. Після цього інформацію про тему і мету консультації з усіма іншими даними, передбаченими в Положенні, відправляють у письмовому вигляді до міської ради, а в електронному — у Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг. Якщо всі документи готові, ці установи приймають рішення про початок консультації. 

Тривалість публічних консультацій — не менше 15 днів. По їх закінченню міська рада готує звіт та інформує заявників про розгляд зібраних пропозицій. 

Як проходили консультації у Рівному

За 5 років у Рівному відбулося лише 12 консультацій у різних формах, а з моменту переходу міста на платформу e-DEM узагалі не відбулося жодної. 


У 2019-му році у Рівному відбулась одна консультація за ініціативи депутата. У 2020-му їх було шість. Ініціаторами стали громадські організації. Вони у 2021-му провели ще дві консультації. У той же рік три консультації ініціював міський голова. 

Першу консультацію в Рівному ініціювали депутати фракції “Обʼєднання ‘Самопоміч’” щодо змін до “Програми регулювання чисельності безпритульних тварин гуманним методом у місті Рівне на 2019–2022 роки”. Тоді ще не було платформи е-DEM, тому інформацію опублікували на сайті ради. За 6 днів після реєстрації пропозицій управління ЖКГ Рівнеради оголосило робочу зустріч із запрошеними спікерами. 

У 2021 році нове скликання Рівненської міської ради оприлюднило проєкт рішення щодо затвердження Програми поводження з котами і собаками та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами у Рівненській територіальній громаді на 2022–2024 роки. Втім, неможливо точно сказати, чи вплинула консультація на створення Програми, адже документів чи звітів про перебіг консультації немає.  

На консультаціях влада, мешканці й експерти можуть обговорювати різні питання, які входять до компетенцій міської ради — зміни в міському середовищі та інфраструктурі (будівництва, капітальні ремонти тощо), окремі видатки з міського бюджету чи проєкти нормативно-правових актів.

Наприклад, за ініціативи громадськості відбулася консультація щодо підготовки Плану цифрової трансформації Рівного. Її ініціаторами були Громадянська мережа ОПОРА, інформаційно-освітній простір “ІНФОХАБ”, БО “Мережа 100% життя Рівне”. У ній взяли участь 94 учасники.

Для залучення мешканців, експертів і представників влади організатори використовували тренінги, онлайн-опитування, обговорення, зустрічі з посадовцями та громадськими активістами. У результаті було підготовлено робочий план з напрацювання Програми цифрової трансформації Рівного. 

У  2021 році ініціатива “Рівне — місто, дружнє до дитини” спільно з іншими громадськими організаціями провела консультацію з мешканцями щодо реорганізації роботи структурних підрозділів виконавчого комітету Рівненської міської ради у сфері безпеки дорожнього руху. 

Збирали думки мешканців, експертів та представників влади і через електронне опитування та коментарі у соцмережах. Також у процесі консультування засідала робоча група. Результатом роботи став звіт про ситуацію в сфері безпеки дорожнього руху та рекомендаціїдля її підвищення. Крім цього, після консультації було оновлено Координаційну раду з безпеки дорожнього руху. Як бачимо, ця публічна консультація була ефективною.

Неформальне консультування

Громадські консультації відбувалися в місті й до прийняття профільного Положення, але їх не реєстрували належним чином. Так у 2016 році мешканці, громадські організації, експерти і влада спільно приймали новий логотип міста. А у 2018-му відбулося публічне обговоренняоблаштування парку на Грабнику. 

У 2022 році влада консультується з мешканцями, наприклад, щодо перейменування вулиць. Однак формат, у якому такі консультації відбуваються, можна назвати неформальним, адже вони не зареєстровані на платформі. Думки та пропозиції збирають через гугл-форму, а повідомлення про це публікують на фейсбуці. 

Така практика популярна серед органів місцевого самоврядування і не суперечить загальним принципам консультацій. Однак у випадку з гугл-формами є пересторога, що внести пропозиції можна анонімно, також одна людина може заповнити її кілька разів. Інший недолік такої практики полягає у відсутності гарантій того, що інтереси мешканців будуть враховані — на відміну від офіційних консультацій на платформі e-DEM, де процес є більш прозорим. 

Громадські слухання у Рівному

Громадські слухання — ще один інструмент громадської участі. На них мешканці міста мають право вносити пропозиції та порушувати будь-які питання, які вирішує місцева влада. 

Громадські слухання відрізняються від консультацій кількістю залучених мешканців. Якщо для консультацій достатньо 30 підписів громадян, то для того, щоб ініціювати слухання, потрібно 1000. 

Якщо понад 100 учасників слухань підписали пропозиції, а організатори протягом 3 днів подали їх до міської ради, то їх обов’язково повинні розглянути виконавчі органи. Це зазначено у Законі “Про місцеве самоврядування” у (стаття 13), а також у Статуті Рівного (стаття 21). 

Якщо ж пропозиції підписали 1000 учасників слухань, їх мають включити до порядку денного чергової сесії Рівненської міської ради. Внести пропозиції на розгляд сесії може делегована учасниками слухань людина. 

Згідно зі Статутом, слухання відбуваються протягом місяця після того, як громадяни подали колективне звернення до міської ради або коли органи місцевого самоврядування прийняли відповідне рішення. 

Час і місце проведення слухань визначає міський голова. Інформацію про це публікують не пізніше, ніж за 10 днів до проведення. Громадські слухання не можуть відбуватися під час передвиборчої кампанії виборів міського голови та депутатів міської ради.

Застарілий статут та слухання без мешканців

Статут Рівного прийнятий у 2008 році. Він не відповідає вимогам часу та реформі децентралізації, оскільки стосується лише міста — а з 2020 року до Рівненської територіальної громади входить також селище Квасилів, інтереси мешканців якого не прописані в документі.

Попри це, як повідомили ОПОРІ в міській раді, впродовж 2021–2023 років у Рівненській громаді провели 7 громадських слухань. Усіх їх ініціювала міськрада, а стосувались вони питань містобудування й впливу на довкілля. 

Оголошення про слухання оприлюднюють на сайті РМР та в газетах. У протоколах, які ми отримали у відповідь на наш запит, немає інформації про присутність на слуханнях мешканців, однак зазначено про присутність посадових осіб.  

У 2021 році міський голова Рівного ініціював публічну консультацію щодо оновлення Статуту громади. У новому проєкті були зміни, які стосувались і громадських слухань — зокрема, був детальніше врегульований цей інструмент. 

Крім цього, у проєкті зменшили кількість мешканців, які можуть ініціювати громадські слухання. Згідно з новим Положенням “Про громадські слухання”, яке є додатком до Статуту, для ініціювання слухань в межах усієї громади потрібно не менше як 250 жителів, а для проведення слухань у межах селища Квасилів чи окремого мікрорайону міста — не менше як 80 жителів, яким виповнилось 14 років та які зареєстровані в межах відповідної території. 

Оновлений Статут Рівненської громади міська рада ще не прийняла, тому інструмент громадських слухань наразі недоступний для мешканців. Місцева рада використовує його винятково на вимогу законодавства. 

Здавалося б, інструменти публічних консультацій мають сприяти активній участі громадян у прийнятті рішень, а громадські слухання — забезпечувати прозорість та врахування поглядів громади. Однак досвід показує, що ці процеси можуть здаватися надто складними для мешканців. Основними проблемами є неправильна комунікація органів місцевого самоврядування, яка не спрощує розуміння процедур консультацій та слухань, а також утруднений процес ініціації громадських слухань. 

Важливою є не лише наявність цих механізмів, а й їхня доступність та зрозумілість для всіх зацікавлених сторін. Розв’язання цих проблем може сприяти покращенню участі громадян у прийнятті рішень та зміцненню демократичних процесів на місцевому рівні.

Додатково: 

Громадянська мережа ОПОРА підготувала мінісеріал “Я громада”, в якому ми розповідаємо про інструменти участі громадян для впливу на життя громади. У третій серії можна дізнатися про публічні консультації.

Довідково:

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні — допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).