У 2023 році Кабінет міністрів України видав постанову «Про затвердження Примірного положення про Раду з питань внутрішньо переміщених осіб». У цій постанові уряд рекомендував створити ради з питань ВПО при органах місцевого самоврядування. На Волині існує вже 18 таких рад, тож Волинський Інститут Права проаналізував, як вони працюють, з якими проблемами стикаються найчастіше та чи є потреба створювати ради при кожній громаді. 

Процес створення рад ВПО на Волині стартував у другій половині 2023 року. Це консультативно-дорадчий орган, мета якого – спростити процес інтеграції переселенців у громади та допомогти вирішити першочергові проблеми, з якими вони стикаються.

На Волині станом на березень 2024 року є вже 18 таких рад, одна з них – при облдержадміністрації. Обласна рада ВПО запрацювала в вересні 2023 року. Як розповідає її очільниця, Ірина Пилипенко, на засідання учасники збираються раз в квартал. Такі зустрічі – це передусім можливість діалогу. Учасники мають змогу напряму поговорити з представниками обласної влади, дізнатись про нововведення та донести власні проблеми. До прикладу, на останній зустрічі, яка відбулася 27 березня, говорили про новий порядок виплат переселенцям та про евакуаційні потяги, які Волинь прийматиме в травні. 

На співпрацю з владою у Ірини Пилипенко нарікань немає. «Вони чують ВПО та готові вирішувати ті питання, які можуть вирішити. У будь-який момент, якщо не подзвонити, то можна написати і підсвітити якесь питання, отримати інформацію. У цьому взагалі проблем нема», – зазначає вона.

Рада – це передусім інструмент, який допомагає прискорити комунікацію між ВПО та владою, відзначає один з її членів, регіональний координатор з  питань спільнот ГО КримSOS Антон Євтушок.

«Мені здається, що ключові функції, які рада має виконувати, це допомога з конкретизацією запитів. Велика кількість комунікацій, наприклад, відбувається просто в чаті, а не тільки під час засідань. Якщо хтось з ради отримує інформацію про те, що якась структура почала, наприклад, програму прямих виплат для переселенців, то зразу ця інформація швидше масштабується», – пояснює Антон Євтушок.

Крім того, на Волині функціонує 17 місцевих рад ВПО. Частину з них допомагали створювати благодійні фонди, такі як «Рокада» та «Стабілізейшен Суппорт Сервісезс». Водночас є ради, створені за ініціативи місцевого самоврядування та самих переселенців, наприклад, Ковельська.

Завдання цих рад таке ж, як і обласної – репрезентувати інтереси ВПО та допомагати їм інтегруватися у життя громад. Якщо обласна рада ВПО збирається регулярно, то про місцеві так можна сказати не завжди. Опитані нами експерти відзначають, що причин цієї пасивності є декілька. 

«Тут мають зійтися два фактори: щоб внутрішньо переміщені особи були активні і щоб влада була зацікавлена в цьому. Однієї лише ініціативи місцевої влади  недостатньо для створення ефективних та дієвих рад. Для цього рівною мірою має виступати ініціатива з боку найбільш активних представників ВПО та органів місцевого самоврядування», – відзначає регіональна координаторка благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервіс» у Волинській області Оксана Овсієнко. 

 За її словами, ще однією проблемою роботи місцевих рад є переміщення ВПО які входили до її складу. Тобто, вони не обрали Волинь своєю кінцевою точкою проживання та у звʼязку з цим виникає потреба в оновленні складу  рад ВПО, що забирає час та не сприяє їхній ефективній роботі.

Експерти відзначають, що потреби створювати ради ВПО при кожній громаді немає. Потрібно передусім відштовхуватись від запиту населення. Тільки тоді, коли в громаді буде ядро зацікавлених та проактивних людей, рада показуватиме результат.

«Коли в нас є громади, в яких живе десять ВПО, чи там 15, бо в нас і такі на Волині є, то в цьому великого сенсу немає. Я думаю, що ради ВПО мають йти швидше від запиту», – ділиться власними спостереженнями Антон Євтушок.

Наразі найбільша проблема для ВПО – це нестача житла та працевлаштування. На рівні рад ці проблеми вирішити не можна, оскільки вони вимагають великих капіталовкладень та комплексного підходу, часто – залучення міжнародних донорів. Однак, члени рад використовують можливість під час засідань нагадувати про вищевказані проблеми та спонукати владу швидше шукати шляхи їхнього вирішення. 

Ще одна проблема – це інтеграція дітей ВПО, розповідає Ірина Пилипенко. «Вже третій рік повномасштабного вторгнення, і дуже багато дітей ВПО, які перемістилися зараз на Волинь, вони продовжують навчатися в своїх школах територіальних громад, звідки вони виїхали. І тут ми маємо говорити про інтеграцію дітей. Тому що, не спілкуючись з однолітками в тих, селах, містечках, містах, де вони знаходяться, такі діти просто випадають з місцевого контексту. Більше того, ми будемо більш глобально зараз вивчати цю проблему», – зазначає керівниця обласної ради ВПО.

Інструмент рад планують використовувати принаймні для того, аби постійно виносити ці питання на порядок денний, і для того, аби спільно з владою шукати шляхи їхнього вирішення. 

Ще одне важливе завдання – проводити навчання та менторську підтримку місцевих рад, оскільки часто їхні учасники не знають про те, як саме можуть впливати на місцеву політику. 

Чи стануть ради ВПО ефективним інструментом для вирішення питань переселенців – питання наразі без відповіді. Експерти сходяться на тому, що головними складовими успіху є: зацікавленість самих ВПО і бажання брати участь у житті громади, сприяння влади, обов’язкове навчання та фасилітація для новостворених рад, аби показати їм, як правильно взаємодіяти з владою та доносити свої проблеми.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».