Як посилюється координація гуманітарного реагування в Миколаївській та Херсонській областях та як створюються стратегії відновлення постраждалих громад – це ключові фокуси презентації напрацювань координаційної платформи Link. Обговорення за участі представників/-ць громад обох областей та гуманітарних організацій відбулися в Миколаєві 19 та 20 січня. Про здобутки й плани на майбутнє – далі у матеріалі.

Представники громад в Миколаївській та Херсонській областях і гуманітарні організації під час обговорення координації гуманітарного реагування. Фото МПР

Системний діалог про координацію та розвиток

Мережа правового розвитку (далі – МПР) спільно із міжнародною гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великобританії понад пʼять місяців 2023 – 2024 рр. посилювали спроможність органів місцевого самоврядування, волонтерських груп та місцевих активістів відповідати на виклики повномасштабної війни, координувати та збільшувати ефективність гуманітарного реагування в Херсонській та Миколаївській областях.

У межах ініціативи діє координаційний механізм гуманітарного реагування Link, створюються стратегічні плани розвитку для трьох громад Миколаївської та Херсонської областей, напрацьоване ІТ-рішення для надавачів гуманітарної допомоги. Координація гуманітарного реагування стає частиною стратегій відновлення постраждалих громад.

Виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна (в центрі). Фото МПР

«Нам вдалося розпочати системний діалог про два важливі напрями, які можуть наблизити перемогу – координація гуманітарного реагування та розвиток і відновлення громад через стратегування, – відзначила виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна. – Завдяки консорціуму міжнародних партнерів та громадських організацій ми можемо чути голоси спільноти, щоб механізм координації працював успішно. Цей досвід уже можна представляти іншим громадам, як приклад. Неможливо говорити про відновлення громад та територій без бачення їх майбутнього. Саме тому розроблення стратегій є важливим елементом цієї діяльності».

Як працює координаційна платформа Link

Координаційний механізм Link допомагає деталізувати поточний стан справ для гуманітарних організацій, місцевих жителів, керівників громад. На основі отриманих даних розробляється автоматизоване IT-рішення, єдина система потреб, що пройшли перевірку (верифікацію). Її компонентами є  CRM-система, інтерактивна мапа громад області, кол-центр, графіки з даними. Гуманітарні організації матимуть власні електронні кабінети на платформі, щоб брати в роботу незакриті потреби. А громади через інтерактивну карту зможуть розуміти ситуацію із закриттям потреб.

Програмний директор Мережі правового розвитку Тімур Канатаєв, розповідаючи про результати роботи зазначив, що Link допомагатиме гравцям виявляти непомічені потреби та швидко їх закривати. Для знайомства з платформою учасники могли перейти за QR-кодом. Фото МПР

Під час презентації роботи платформи Link присутні реєструвалися для доступу до бази даних верифікованих потреб. Фото МПР

«Ми продовжуємо верифікувати потреби та працювати над збором нових, але цим не обмежуємося, – зауважив програмний директор МПР Тімур Канатаєв. – Коли наші працівники приїжджали в громади, то помітили, що є потреба виокремити психологічну і правову допомогу. Зрозуміли, що варто залучити онлайн-чат юридичної допомоги та юристів Мережі правового розвитку».

Загальна кількість зафіксованих на платформі потреб станом на кінець січня 2024 р. – 725 (463 – Миколаївська область; 262 – Херсонська область), з них верифіковано понад 81%. 

Спеціалістки зі збору та верифікації потреб у Миколаївській та Херсонській областях зліва направо: Дарʼя Линник, Віолетта Рулик, Майя Земляннікова, Наталя Чистякова. Фото МПР

«Механізм Link уже є місточком між провайдером і громадою, – відзначив директор зі стратегічного розвитку МПР Віталій Охріменко. – Наша ціль допомогти громадам перейти до управління першочерговими і стратегічними потребами. Щоб зменшувати вплив факторів, які є причинами гуманітарної кризи. Тоді можна переходити до стабілізації ситуації та думати про раннє відновлення».

Регіональні координатори Оксана Тропіна (Херсонська область) та Вадим Жепало (Миколаївська область) розповіли про особливості збору та верифікації потреб у громадах. Фото МПР

Як формується стратегія розвитку громад

Важливим етапом посилення спроможності деокупованих і найбільш постраждалих громад до координації та відновлення стала розробка стратегічних планів розвитку Мішково-Погорілівської, Шевченківської громад Миколаївської області та Білозерської Херсонської області.

До розробки стратегій були залучені активні представники/-ці громад із різних сфер, таким чином вони отримали розуміння вектору руху та отримали натхнення для спільних дій, адже все напрацьоване належить їм. 

Спочатку було проведене глибинне інтервʼю з представниками різних сфер життєдіяльності громади. За цими напрямами відбувалися фасилітаційні зустрічі зі стейкхолдерами, що впливають на розвиток громади. Результати зустрічей було узагальнено на дводенній сесії з розробки стратегії громади. Матеріали зустрічей та сесії було структуровано і описано в документах про стратегічний розвиток громад.

Етапи створення стратегічних планів розвитку громади

Керівник студії соціальних технологій «Garnet» Руслан Бахтиєв, який фасилітував розробку стратегічних планів у двох громадах Миколаївської та Херсонської областей, переконаний, що під час роботи формується спільне бачення та розуміння розвитку серед усіх сторін громади.

«Розвиток громади — це насамперед люди, які будуть її розвивати. Ми працюємо за принципом, коли залучаємо усіх, – окремо розповів Руслан Бахтиєв, коментуючи роботу спільноти на заняттях. – У групах були і представники влади, і економічного сектору, і громадського сектору, внутрішнього переміщені особи. Відзначу, що у жителів громад відчувається внутрішня рішучість реалізувати напрацьоване».

Стратегічні цілі за напрямами Білозерської громади Херсонської області, які напрацювали учасники/-иці фасилітаційних зустрічей. Графіка МПР

Стратегічні цілі за напрямами Шевченківської громади Миколаївської області, які визначили учасники/-ці фасилітаційних зустрічей. Графіка МПР

Директор зі стратегічного розвитку МПР Віталій Охріменко розповів про початкові результати опитування щодо розуміння стратегій розвитку мешканцями у громадах. Фото МПР

«Важливо, що під час стратегування учасники/-иці думали не поняттями операційна ціль, стратегічна ціль, а «що ми хочемо побудувати та що нам потрібно зробити». Інклюзивність цього процесу полягає в тому, що люди, які не мають навичок стратегічного планування могли спокійно висловитися. І їхня думка не просто була почута, а оброблена і врахована у фіналізованому документі», – відзначив директор зі стратегічного розвитку МПР Віталій Охріменко.

Після успішної розробки стратегії в Білозерській громаді Херсонської області та Шевченківській Миколаївської області розпочалося соціологічне дослідження, щоб перевірити наскільки напрацьовані плани стратегічного розвитку актуальні та важливі для жителів громади. Опитування також включатиме думки релокованих мешканців/-ок та фахівців, необхідних для відновлення громад. Перевірені дані дослідження будуть презентовані у лютому-березні 2024.

Лідери громад про наступні кроки

Керівники громад поділилися під час обговорення баченням векторів розвитку та наступних кроків.

Під час заходу представники МПР (у центрі) презентували примірник публікації стратегії голові Шевченківської громади Олегу Пилипенку (крайній справа). Фото МПР

Голова Шевченківської громади Олег Пилипенко (Миколаївська область) визначає ефективність стратегії через поліпшення якості життя громадян, а ріст кількості мешканців може стати показником комфортності громади. Він переконаний, що у громади є потенціал стати взірцевою для Миколаївщини.

«В ході фасилітованих сесій ми виявили, що наші співробітники сконцентровані на своїх напрямках, і менше заглиблені в інші сфери життя громади. На стратегічних сесіях вони стали більше розуміти ці напрями, і допомогли напрацьовувати загальне бачення. Стратегія – це про те, як перейти від мрії, загального бачення, до того, що ми хочемо – про що ми й куди прямуємо. Все, що ми бачимо навколо себе колись було чиєюсь мрією. Але, щоб мрія стала реальністю – вона повинна бути чітко сформульована, – переконаний Олег Пилипенко.  – За попередніми даними соціологічного дослідження 62 % жителів Шевченківської громади можуть впливати на всі процеси в громаді, отже люди мають доступ до інформації, їх думку враховують при прийнятті стратегічних рішень. Разом з тим, 73% жителів думає, що всі доходи громади – зі сфери сільського господарства. Але реально левова доля надходжень до бюджету – від переробних підприємств, які працюють і відновлюють роботу на території громади. Це потрібно донести. Основним завданням зараз є, щоб люди бачили стратегічну картину ширше, і ми всі рухалися в одному напрямку».

Голова Білозерської громади Ігор Острівний (Херсонська область), попри часті обстріли сіл у нинішній період, готовий думати про майбутнє та акцентує на стратегічних кроках, спрямованих на повернення мешканців у громаду.

Голова Білозерської громади (Херсонська область) Ігор Острівний (у центрі) отримав під час заходу публікацію створеної осередком громади стратегії. Фото МПР

«Прагнемо зрозуміти де сильні, де слабкі місця нашої громади за допомогою фахівців, щоб посилити коефіцієнт корисної дії, – поділився Ігор Острівний. – Ми з адміністрацією, волонтерами, різними організаціями розробляємо стратегію на 2024-2027 роки. Я дуже сподіваюсь, що незабаром закінчаться військові дії, і люди почнуть повертатися додому, щоб наша молодь побачила, що ми працювали, що вже є фундамент, на якому можна далі будувати майбутнє».

Під час обговорення представники Дар’ївської громади висловили намір розглядати стратегію відновлення Білозерської громади як орієнтир для визначення власного шляху розвитку.

У стадії фіналізації знаходиться стратегія розвитку Мішково-Погорілівської громади в Миколаївській області.

Голова Мішково-Погорілівської громади Андрій Ботанін (Миколаївська область). Фото МПР

«Я став спостерігачем під час сесій, дав можливість молоді висловити свою точку зору, – розповів голова Мішково-Погорілівської громади Андрій Ботанін. – Ми вважали, що ми все знаємо, у ЦНАПі маємо більше сотні послуг. А потім зрозуміли, що можна три класні речі зробити – задовольнити гуманітарні потреби, разом зі спеціалістами сформувати стратегічні плани, і третє – подивитися незаангажовано на всі процеси. Було б добре продовжувати співпрацю, щоб вибудовувати інституції. Під час стратегування вдалося за ці місяці об’єднати в одне ціле різні громади. У нас схожі виклики, люди бажають змін і відбудови держави загалом. Написання стратегії – поштовх до муніципальної співпраці в регіоні. Ми в першу чергу пишемо стратегію розвитку Півдня».

Миколаївська область (відео)

Херсонська область (відео)