Професійне самоврядування – одна зі складових успішної громади. Проте це не єдиний фактор, адже активність жителів не менш важлива. Та часом цю активність потрібно виховувати чи принаймні підтримувати. 

Не кожна громада може похизуватися високим рівнем громадської залученості в її життя і тим паче в процес напрацювання та прийняття важливих рішень. А ще є інший бік медалі – співпраця. Потрібно вміти взаємодіяти, чути одне одного, знаходити компроміси та довіряти.

Щоб налагодити всі ці процеси, Волинський Інститут Права організував серію навчань для представників місцевого самоврядування десяти громад Волинської області, які є партнерами Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Тренінги пройшли 160 старост, депутатів, працівників органів влади та комунальних установ. Допомагали в цьому процесі тренери Оксана Дащаківська, Олена Матвійчук та Андрій Токарський (на фото зліва на право)

Усі громади дуже різні, з різним рівнем залученості жителів, проєктної діяльності та можливостями. Саме тому, попри спільну тематику, в кожному випадку тренери шукали підходи до навчання індивідуально. 

Однак, окрім теми, була ще одна спільність. В основу процесу лягла модель «драбини участі», яка пояснює рівні взаємодії з громадянами. Згідно з цією моделлю, для ефективної співпраці потрібно враховувати цикл, який складається з кількох сходинок: інформування, консультування, партнерство та діалог. Досягнення кожного з цих щаблів відбувається поступово. Неможливо без налагодженого інформування перейти на рівень консультування, а без консультування – до партнерства.

Учасники самі визначали, на якому рівні «драбини участі» нині перебуває їхня громада та в чому їм потрібно підтягнутися. Відбувалося це в дискусіях з колегами під фасилітацією тренерів. Думки зазвичай розділялися: хтось вважав, що вони як влада недопрацьовують, а дехто кидав камінь в сторону громадськості, мовляв, з такими пасивними каші не звариш.

«Люди мають право на пасивність, однак якщо не шукати активних, якщо не налагоджувати з ними взаємодію, то рано чи пізно почнеться конфлікт, і якою б влада не була ефективною, але цього завжди буде недостатньо», – пояснила Оксана Дащаківська.

Як зазначив Андрій Токарський: «Залучення жителів відбувається на принципах довіри, доступності, прозорості, відповідальності, координації, передбачуваності та поваги до загальних інтересів. Ще однією складовою, яка допоможе якіснішій взаємодії, є навчання. Потрібно вчитися самим і вчити активних жителів. Таким чином процес делегування буде простішим, бо активісти матимуть певну експертизу в темі».

Згодна з цим і тренерка Олена Матвійчук: «Для ефективної роботи постійно потрібно навчатися та навчати. У громаді мають бути компетентні люди, зокрема, і з боку громадськості, бо якщо їх немає, то делегувати свої повноваження не вдасться. А ще важлива співпраця на рівних і довіра одне до одного».

Але всі процеси потрібно починати з налагодження інформування. Саме довкола цього питання і було зосереджено найбільше уваги. Чи не на кожному тренінгу учасники відзначали, що воно може стати точкою росту для їхніх громад. Тому, працюючи в групах, вони визначили проблеми та напрацювали ідеї, що мають допомогти підвищити якість у цій сфері. У свою чергу тренери прикладами та практикою допомагали зрозуміти важливість цього процесу та напрацювати якісні рішення. 

Оксана Дащаківська наголосила, що чим більше громадяни будуть обізнані в тому, що відбувається, тим менше в них буде опору до процесів у громаді. Саме тому потрібне якісне інформування, а для цього недостатньо розповідати про роботу на сайті. Не досить і говорити про це у фейсбуці, хай яка б популярна сторінка не була. Необхідно шукати нові, часом нестандартні підходи.

«Завдяки тренінгу мені стало очевидніше, що наша робота недосконала і є ще багато над чим працювати. Наприклад, щодо доступності інформування. Ми можемо вважати, що розказали все, а люди можуть не зрозуміти, ця інформація для них може видатися неповною. Потрібно інформувати максимально простою мовою», – поділилася враженнями від участі в навчанні староста села Мельники Руслана Сидорчук.

Інші учасники також згодні з цією думкою, зокрема Ігор Цвид: «Із цього навчання я виніс для себе чимало корисного, що буду використовувати в роботі. Розумію, що потрібно змінити деякі підходи в інформуванні, зокрема писати зрозуміліше та доступніше».

Працівник Зимнівської селищної ради додав: «Завдяки тренінгу дійшов думки, що ми надто захопилися тим, що інформуємо так, як нам зручно. Усвідомив, що потрібно шукати нові підходи, щоб бути зрозумілими і доступними людям, і це допоможе розбудити в них ініціативність». Оскільки Дмитро опікується соціальними мережами селищної ради, то пообіцяв, що ці висновки будуть втілені в його роботі.