Оксана Рябчун, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

У будинку зруйнована опорна стіна, а приїхали встановлювати нові вікна, як результат — житло все ще у базі даних на відновлення. Так описав ситуацію із недостатньою координацією допомоги голова однієї з громад Миколаївщини. Як ефективно збирати інформацію про потреби громад, чим може стати корисною платформа Link? Ці питання обговорили 22 грудня 2023 у Миколаєві учасники заходу «Чи можлива ефективна координація гуманітарного реагування в Миколаївській та Херсонській областях?». На ньому Мережа правового розвитку (Legal Development Network) (далі — МПР, LDN) презентувала напрацювання координаційного механізму Link. 

До розмови приєднались близько 100 представників/-иць благодійних організацій, влади, територіальних громад Миколаївської та Херсонської областей. Про ключові моменти обговорення розповідаємо нижче.

У Миколаєві 22 грудня 2023 р. відбулася презентація ініціативи Link для оперативної допомоги у потребах деокупованим громадам. Фото МПР

Виконавча директорка МПР Ольга Настіна заохочувала учасників заходу обговорити, яким має бути механізм гуманітарного реагування та розвиток громад. Фото МПР

«Ініціатива має два ключові напрями роботи: гуманітарне реагування та розвиток громад. Link допоможе досягти успішного результату в обох з них. Ця платформа спрямована на налагодження взаємозв’язків між потребами віддалених та постраждалих населених пунктів та тими, хто може їх задовільнити», — відзначила  виконавча директорка МПР Ольга Настіна.

Із вересня МПР у партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» (People In Need) та за фінансової підтримки уряду Великобританії почала впроваджувати проєкт просування норм міжнародного гуманітарного права та сприяння ефективному гуманітарному реагуванню в України.

Нагадуємо, що подібна ініціатива реалізується із 2022 року в Харківській та Запорізькій областях.

Представник партнерської організації «Людина в біді» Максим Бакай зазначив, що для координації важливо, щоб усі гравці гуманітарного сектору бачили потреби. Фото МПР

Про Link як продукт-рішення для потреб громад

Від початку роботи механізму команда із семи місцевих фахівців за 2,5 місяці змогла якісно зібрати та опрацювати потреби в 115 населених пунктах 11 громад. Під час перевірки потреб із кількох джерел фахівці виявляли вже вирішені або застарілі потреби та нових учасників у громаді, про яких раніше не було відомо. Це, зазвичай, вимагає багато часу та зусиль через загрози обстрілів, бездоріжжя, зруйновані мости та перебої зі зв’язком.

Програмний директор МПР Тімур Канатаєв розповів про пріоритети роботи, а також про виклики у координації зусиль. Серед них  — низький рівень довіри населення до будь-яких механізмів збору їхніх потреб, недостатній рівень координації дій гуманітарних місій та органів місцевого самоврядування, а також те, що нововиявлені потреби наприкінці року задовольняються за залишковим принципом.

Програмний директор МПР Тімур Канатаєв зауважив, що під час комунікації із кластерами гуманітарної допомоги важливо зрозуміти, які кроки робляться, і знайти ту цільову потребу, яка ще не охоплена, щоб мати спільне розуміння. Фото МПР

«Нашим завданням було верифікувати потреби, тобто перевірити інформацію з різних джерела щоб зрозуміти, чи ця потреба досі ніким не закрита та не взята в роботу, і як можна швидко відреагувати. Координація – це передусім про оперативність. Наприклад, звернулись у громаду, якій був раніше потрібний шифер, і виявили, що на даний час уже потрібно ремонтувати стіни у цих будинках, — розповів програмний директор МПР Тімур Канатаєв. —  Ми не надаємо допомогу, але сприяємо, щоб був місток між жителями громад і надавачем гуманітарної допомоги».

Приклади верифікації потреб  у певних громадах (період — від тижня до 2,5 місяців)

Графіка МПР, Олексій Тертишний, аналітик, експерт із збору та аналізу даних МПР

Заступник селищного голови Первомайської громади Валерій Ліщук наголосив на потребі у перевірці даних про потреби у допомозі, які фіксують різні організації. Фото МПР

«Первомайська громада отримує всебічну допомогу, але не  вистачає зворотної комунікації між органами місцевого самоврядування та організаціями, які надають допомогу. Бувають такі випадки, що ми поспілкувались, визначили якісь напрями роботи. Потім лише дізнаюсь, що домовленості реалізуються не від самої організації, а від людей. І часто важко визначити, що це за організація, бо мешканці не запитують, хто їм допомагає. Нашій громаді також не вистачає гнучких ресурсів, які можна використовувати, щоб закрити багато питань», — розповів заступник селищного голови Первомайської громади Валерій Ліщук (Миколаївська область).

Механізм Link допомагає деталізувати поточний стан справ для гуманітарних організацій, місцевих жителів, керівників громад. На основі отриманих даних розробляється автоматизоване IT-рішення,  єдина система верифікованих потреб. У її розробці враховується  досвід існуючих інформаційних систем із координації гуманітарного реагування, при цьому не дублюючи їх.

Директор зі стратегічного розвитку МПР Віталій Охріменко наголосив, що Link є інструментом для усіх сторін гуманітарного реагування. Фото МПР

Директор зі стратегічного розвитку МПР Віталій Охріменко підкреслює, що мета ініціативи — допомогти громадам стати більш самостійними та краще управляти своїми гуманітарними потребами.

«Запитуємо у громади, чи вони знають, хто може закрити потребу. Якщо з ними контактували, тоді громада має бути поінформована, хто у цій площині з нею працює, — пояснив Віталій Охріменко. —  З одного боку ми посилюємо громади у гуманітарному реагуванні, допомагаємо швидко ідентифікувати непомічені потреби, і швидко їх задовольнити. З іншого — хочемо дати кластерам гуманітарного реагування більш ефективний механізм виявлення пропущених гуманітарних потреб. Це інструмент і для тих, хто визначає політику, і для активістів, і для жителів громад, і шо не менш важливо для провайдерів гуманітарної допомоги».

Про невидимі потреби громад та запити на відновлення

Link — не лише відгук на виклики координації гуманітарного реагування у Херсонській та Миколаївській областях, а й платформа для об’єднання зусиль у підтримці громад. Протягом грудня та січня в Шевченківській, Мішково-Погорілівській Миколаївської області та Білозерській громаді Херсонської області проходять сесії із розробки та оновлення стратегій відновлення й соціально-економічного розвитку.

Голова Шевченківської громади Олег Пилипенко (Миколаївська область) підкреслив важливість згуртованості всередині громад, щоб політичні амбіції не заважали ефективно відбудовуватись. Фото МПР

Під час виступу голова Шевченківської громади Олег Пилипенко (Миколаївська область) зауважив, що наявність стратегії робить ефективним спілкування із донорами.

«Зі стратегією ви чітко можете сказати, який ресурс потрібний, який у вас є людський потенціал. Інакше – лише продуктові набори можна поки отримувати, а це — шлях в нікуди. Тоді як жителям потрібний водогін  якнайшвидше. Нам потрібно розуміти, як швидко і хто може допомогти у таких ситуаціях. Донори формують своє уявлення про нас, станьте тою громадою, з якою хочуть працювати», — закликав він.

Голова Білозерської громади (Херсонська область) Ігор Острівний розповів, що попри обстріли громада працює над стратегією розвитку. Фото МПР

«Білозерка та вісім сіл знаходяться в зоні активних бойових дій, вздовж Дніпра. Щодня до нас прилітає – артилерія, міномети, гради. Розуміємо, що в нас дуже багато проблем. Але ми теж думаємо про відновлення, розробляємо стратегію розвитку громади на 2024 – 2027, живемо мрією, що в нас буде життя і повернуться мешканці громади. В громаді залишилося приблизно половина жителів – орієнтовно 10 тис., 80 % із них – люди старшого віку, — розповів голова Білозерської громади Ігор Острівний (Херсонська область). — Щойно під час атаки розбили єдиний великий магазин. Потрібні швидкі ремонти. Однак допомога, яку привозять гуманітарні організації, – в обмеженій кількості та не так швидко доставляється, як потрібно. Щоб закрити потребу повністю необхідно, щоб вона надавалася із запасом і не призводила до скупчення людей під час видачі. Бо це в нашій громаді небезпечно». 

Регіональний координатор ініціативи в Миколаївській  області Вадим Жепало. Фото МПР

Регіональний координатор ініціативи в Миколаївській  області Вадим Жепало зазначив важливість координації не лише на рівні громад, але й на рівні держави, і не лише гуманітарного реагування. 

«Ми розпочинаємо в межах ініціативи роботу психологів і юристів. Вони займатимуться вивченням потреб громад в отриманні юридичної та психологічної допомоги, в тому числі щодо якості тих послуг, які вже надаються чи запроваджується», — розповів Вадим Жепало.

Регіональний координатор ініціативи в Херсонській області Оксана Тропініна. Фото МПР

Регіональний координатор ініціативи в Херсонській області Оксана Тропініна додала, що через обстріли та бездоріжжя верифікація потреб більше проходить у телефонному режимі.  «Далі будемо намагатися зайти не лише в громаду, а в кожен населений пункт, — сказала вона. — Людей ніхто не вчив, як збирати потреби. Маємо підсвітити цю проблему і працювати з нею». 

Про унікальність потреб кожної громади

Директор зі стратегічного розвитку МПР Віталій Охріменко навів приклади, коли потреби громад не завжди відображають реальну ситуацію, їх потрібно уточнювати. У деяких селах заявили багато потреб, в інших — менше. В них подібні ситуації, зокрема щодо навчальних планшетів, однак у деяких селах про це просто не заявили. Аналіз зібраної бази даних також показав, що певні заявки на пелети для опалення ніхто не взяв на виконання.

Наразі формується база даних, є каталоги громад з перевіреною інформацією про мешканців, контакти громад. Планується охопити всі населені пункти де окупованих громад Миколаївської та Херсонської областей та створити для них на платформі спеціальні кабінети для моніторингу ситуації. 

Представники громад під час обговорення підтвердили необхідність перевірки та уточнення інформації про потреби.

Представники громад Херсонської та Миколаївської областей активно брали участь у обговоренні необхідності координаційного механізму допомоги. Фото МПР

Представники/-иці громад підкреслили великий дефіцит кваліфікованих фахівців, які могли б виконувати вузькоспеціалізовані роботи. Так голова Білозерської громади (Херсонська область) поскаржився, що без архітектора неможливо скласти акти  про руйнування, і вони не знають, куди звернутися для розв’язання проблеми. Представники Березнегуватської громади (Миколаївська область) зауважили, що потрібні не просто будматеріали, а такі проєкти, які створюватимуть робочі місця (цехи), тоді люди будуть повертатися. Представниця Галицинівської громади (Миколаївська область) розповіла, що мешканці не можуть отримати допомогу для 12 будинків, бо не мають документів. Потрібні  юридична і психологічна допомога, бо через обстріли люди налякані. Дар’ївська громада (Херсонська область) теж страждає від обстрілів, але мають корисний досвід, яким готові ділитися. Там запровадили «армію відновлення» для офіційного працевлаштування тих, хто працює по розбору завалів, допомозі людям з інвалідністю.

Представники громад говорили про потребу у гнучких проєктах, які охоплюють працевлаштування жителів, а також оперативне відновлення житла, зокрема у районах, які в даний страждають від бойових дій поруч.

«Буває, що через певні конфлікти у селищі не усім надають гуманітарну допомогу. Такі речі помітно, коли працюєш поруч. Ми знаходимо людей, які потребують екстреної медичної допомоги. Механізм Link дозволяє побачити непомічені іншими потреби, таким чином ми не дублюємо, а посилюємо закриття потреб у громадах, — підсумував директор зі стратегічного розвитку МПР Віталій Охріменко. — Через платформу Link ми хочемо розвивати координацію, правовий захист, можливості для гнучких проєктів, як-от соціальна кухня для людей старшого віку. Ми можемо робити аналітику для  донорів, допомогти громадам краще взаємодіяти з кластерною системою, а також посилити спроможність місцевих ініціативних груп та представників місцевої влади краще управляти своїми гуманітарними потребами».