Ніякі відшкодування і сатисфакція РФ не повернуть загиблих мирних мешканців і воїнів, які змушені стати на захист своєї країни від агресора, а також зруйновного життя мільйонів українців. Водночас відновлення справедливості вимагає того, щоб агресор поніс відповідальність за завдане Україні горе і відшкодував збитки за колосальні руйнування та понівечені долі українців.

Експертний центр з прав людини підготував ряд статей про національні та міжнародні санкційні механізми та механізми  відшкодування шкоди. В даній статті юрист організації Олена Темченко поінформує про останні вжиті заходи для забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з російською агресією та наявні проблеми на цьому шляху.

У попередніх публікаціях йшлося про кроки, які робить Україна для забезпечення відшкодування шкоди, завданою російською агресією.

Порушення на міжнародних майданчиках питання про створення механізмів відшкодування шкоди пришвидшить відновлення України й хоч якось компенсує.

Наразі міжнародна спільнота значно просунулася у створенні Міжнародного компенсаційного механізму, який складається з трьох взаємопов’язаних елементів:

міжнародний реєстр збитків;

міжнародна компенсаційна комісія;

міжнародний компенсаційний фонд.

Україна ратифікувала  прийняту Комітетом міністрів Ради Європи Резолюцію CM/Res(2023)3 про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр збитків). Підтримали цю Резолюцію 12 травня 2023 року 37 членів Ради Європи,  а також представники Європейського Союзу, Канади, Японії та Сполучених Штатів Америки.

У листопаді поточного року Верховна Рада Україна прийняла Закон України «Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України». Приєднання до Угоди дозволить всім зацікавленим фізичним та юридичним особам та державі Україна (включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи) подавати до Реєстру збитків заяви про відшкодування шкоди та відповідні докази.

Реєстр збитків створюється на трирічний період (з можливим продовженням)  з метою документального обліку відповідних доказів та інформації, що стосуються заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води,  протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Також було прийнято Статут  Реєстру, відповідно до якого Реєстр:

-        приймає та обробляє інформацію, що стосується заяв про відшкодування збитків та доказів;

-        категоризує, класифікує та систематизує такі заяви;

-        оцінює та визначає прийнятність заяв для включення до Реєстру;

-        реєструє прийнятні заяви з метою їх майбутнього розгляду та винесення рішення.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Статуту Реєстр збитків фінансується коштом щорічних внесків його учасників і добровільних внесків його асоційованих членів.

Робота Реєстру збитків, включаючи його цифрову платформу з усіма даними про заяви та докази, що містяться в ньому, має стати першою складовою майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним інструментом у співпраці з Україною.

Під час першого засідання Конференції країн-учасниць Реєстру збитків, яке відбулось 27 червня 2023 року:

-        призначено виконавчого директора Реєстру збитків Маркіяна Ключковського;

-        затверджено попередні витрати на існування Реєстру збитків,

-        розглянуті адміністративні питання щодо приміщення;

-        оголошено приймання кандидатів до членів Ради Реєстру.

Друга Конференція країн-учасниць Реєстру збитків відбулася  12 вересня і в ній взяли участь 43 країни та ЄС. За рішенням цієї  Конференції розпочато  конкурс на обрання членів Ради Реєстру збитків.

У третьому засіданні Конференції 44 учасники міжнародного Реєстру збитків, яке відбулося 16 листопада, серед 18 кандидатів на трирічний термін обрано  сім членів Ради Реєстру збитків, у т.ч. представника України. Правління проведе своє перше засідання в Гаазі (Нідерланди) у грудні.

Такий  швидкий темп роботи  (що не притаманно міжнародних інституцій) має забезпечити початок роботи Реєстру збитків вже у першому кварталі наступного року.

Окрім матеріальних збитків до Реєстру збитків має вноситися і шкода, завдана життю та здоров’ю постраждалим. Наразі міжнародні підходи до компенсації за шкоду життю та здоров’ю визначаються як збитки економічного характеру (економічна складова особистих немайнових прав).

Такий підхід має бути застосовано і в Україні та включати:

 -  витрати на поховання;

-  витрати на утримання осіб, які втратили годувальника (зокрема, діти та батьки);

-  витрати на лікування, включаючи реабілітацію (при цьому людина, якій заподіяно шкоду, має право отримати послуги в приватних клініках);

-  недоотриманого людиною доходу (не лише дохід, який втрачає людина в результаті заподіяння шкоди, але який людина могла отримати, перебуваючи в процесі кар’єрного зростання, що має бути доведено);

-  витрати на інклюзивну освіту;

-  витрати на закупівлю соціальних послуг (наразі в Класифікаторі соціальних послуг 43 соціальні послуги);

-  витрат на облаштування інклюзивного /пристосованого особистого, робочого простору, місця проживання, транспортного засобу тощо;

-  компенсації за «біль та жаль» (визначена в європейському законодавстві дефініція).

Зазначене є важливим для справедливого відшкодування, тож потребує внесення змін до українського законодавства щодо запровадження системи відшкодування шкоди за біль та жаль за європейською практикою; напрацювання методології обрахунку збитків від завданої шкоди життю та здоров’ю людини, впровадження процедури чесної компенсації за заподіяння шкоди життю та здоров’ю в Україні.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт:http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук:https://www.facebook.com/USAIDUkraine.