29 серпня у молодіжному просторі НОТА відбулася презентація результатів публічних консультацій, які влітку проводили випускники Академії практичної аналітики ОПОРИ спільно з командами парламентарів. Про що консультувалися, кого залучали до діалогу і що «проявили» консультації – розповідаємо у цьому матеріалі.

Слово про Академію

Академія практичної аналітики – це навчально-практичний курс, який організувала ОПОРА у березні-квітні цього року. В Академії взяли участь 20 представників громадського сектору, освітян та студентів, які прагнули підвищити свої навички якісної взаємодії із народними депутатами з метою вирішення суспільних проблем. 40 годин інтенсивної практики, жвавих дискусій та інтерактивних завдань познайомили їх з інструментами впливу на формування державної політики та участі у законотворчому процесі, навчили аналізувати інформацію, готувати аналітичні документи, адвокатувати ідеї та ефективно комунікувати із командами народних депутатів.

Після завершення навчання у Академії три команди випускників отримали змогу застосувати свої знання на практиці та провели публічні консультації із парламентарями. Зокрема:

• щодо проблем із житлом українців внутрішньої міграції (ВПО) – представниці ініціативної групи ВПО Дубенщини спільно з народним депутатом Олександром Аліксійчуком;
• щодо ставлення громадян до легалізації медичного канабісу, що пропонується законопроєктом № 7457 – студенти-політологи Національного університету «Острозька академія» спільно з народним депутатом Олександром Ковальчуком,
• щодо психологічної підтримки родин військових у невеликих громадах – активістки Громадської організації «Агенція розвитку Степанської ОТГ» спільно з народною депутаткою Соломією Бобровською.

Тож далі розповімо про те, як відбувалися самі консультації та як наші аналітики шукали шляхи подолання суспільних проблем.

Як можна вирішити житлові проблеми внутрішньо переміщених людей

Метою цієї консультації було зібрати думки про те, як можна вирішити житлові проблеми ВПО та вдосконалити роботу державної послуги компенсації за пошкоджене, чи втрачене житло. Організатори провели онлайн-опитування, зустріч із експертною спільнотою для обговорення результатів та напрацювання рішень, а також збір ідей. 

В опитуванні взяли участь 243 внутрішньо переміщені людини різного віку та статі зі всіх 4 районів і 50 населених пунктів Рівненської області.  Результати показали, що 64% переміщених осіб живуть в орендованому житлі, яке забирає більшу частину сімейного бюджету. 71% опитаних бажає придбати своє житло на новому місці проживання, але має проблему нестачі коштів та програм фінансової підтримки ВПО. Також люди зазначали про складнощі в реєстрації запиту в програмі Є-відновлення.

Учасники експертного обговорення, яке відбулося 21 червня у Рівному у Молодіжному просторі «НОТА», погодилися, що житлову проблему ВПО важко розглядати відособлено від інших, зокрема, працевлаштування, недостатньої поінформованості людей відповідної категорії про права та можливості, які вони мають, проживаючи на новому місці. Також присутні висловили розуміння, що Україна не була готова до такого масового переселення людей і коштами державного бюджету не можна покрити всі питання щодо житла. Потрібні комплексні програми, залучення міжнародних ресурсів, а також більша активність в пошуку житла з боку самих ВПО. Важливо, що захід став майданчиком не лише для обговорення проблем, але й напрацювання певних шляхів їх подолання. Зазначимо, що до заходу долучилися представники громадських організацій ГР “ВО ВПО “Україна моя сім’я”, ГО “Всеукраїнське об’єднання переселенців”, Центр підтримки переселенців “Я – Маріуполь”, ГО “ВОП “Єдність”, БО “Мережа 100 відсотків життя Рівне”, БО БФ “Право на захист”, представник УВКБ ООН, представники державних структур та влади: секретар Рівненської міської ради, заступник начальника Координаційного центру підтримки Луганської області при Кремінській міській військовій адміністрації, представник Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Рівненській області, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Рівненській області, представник Управління соціального захисту Дубенської міської ради, начальник управління  АБ “Укргазбанк”. Це ще раз показало, що тема житла для ВПО актуальна не тільки переміщеним особам, а і мешканцям громади, куди переселилися багато людей з постраждалих регіонів. Більше інформації про обговорення тут.

 Якщо узагальнити пропозиції респондентів та зацікавлених сторін, які були отримані у рамках консультації, то деякі питання житла для ВПО можна вирішити такими шляхами: облік тимчасового житла; державні субвенції; розширення категорій по програмі Є-оселя; створення житлово-будівельних кооперативів; створення револьверних фондів; залучення міжнародних коштів для ремонту та будівництва житла; вдосконалення програм компенсації зруйнованого або пошкодженого житла; збільшення кількості соціального житла за рахунок різних джерел; ведення реєстру житла в громадах; створення реєстру робочих вакансій з забезпеченням житла на час роботи; створення реєстрів людей похилого віку. Детальніше ознайомитися із результатами консультації можна у звіті на порталі ПОРАДА.

Як суспільство ставиться до легалізації медичного канабісу

Метою цієї консультації було детальніше вивчити ставлення громадян до легалізації медичного канабісу, дослідити пов’язані з цим чутливі моменти, перестороги та думки людей, щоб сформувати пропозиції, які можуть покращити законопроєкт № 7457. В рамках консультації організатори провели опитування людей, а його результати обговорили з експертами 21 липня у Рівному у Молодіжному просторі «НОТА».

До опитування долучилися 328 людей. Як свідчать результати – найбільші прихильники легалізації медичного канабісу – люди, які обізнані в його лікувальних властивостях або ж мають знайомих людей, що потребують ліків на його основі. Найменшу підтримку легалізації канабісу висловлюють люди віком від 61-70 років. Загалом легалізацію медичного канабісу в Україні підтримують 66,5% респондентів (відповіді «Так» і «Скоріше так, ніж ні»), 63,1% респондентів знають різницю між медичним і побутовим канабісом, 72,56% респондентів знають симптоми, від яких позбавляє медичний канабіс. Щодо ризиків, які вбачають у легалізації канабісу опитані громадяни, то вони виглядають так:

• з’явиться продаж медичного канабісу на чорному ринку – 53%
• доступ до наркотиків в Україні стане легшим – 40,2%
• збільшиться попит на психоактивні речовини немедичного спрямування – 29,3%
• легалізація медичного канабісу створить умови для легалізації інших наркотичних речовин – 17,7%.
• немає ризиків – 16,7%.

До експертного обговорення проблематики долучилися головні лікарі закладів охорони здоров’я Рівненщини – Комунального підприємства «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради, Комунального підприємства «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради, КНП “Центральна міська лікарня” Рівненської міської ради, представниця Благодійного фонду «Скарбниця Надії», священнослужитель Православної Церкви України та онлайн – Голова Української асоціації медичного канабісу Геннадій Шабас. Присутні висловили підтримку законопроєкту та зазначали, що причиною хвилювань людей щодо ймовірних ризиків легалізації канабісу є недостатня їх поінформованість. Тож необхідно проводити інформаційну кампанію про мету легалізації медичного канабісу, як і кому його використання може допомогти у лікуванні. Більше інформації про обговорення тут, а детальніше про результати консультації – тут.

Як зробити психологічну допомогу для членів родин військових
у невеликих громадах доступною

Мета цієї консультації – зібрати інформацію про потреби родин військових у психологічній підтримці та, у співпраці із психологами, напрацювати рекомендації для створення Центрів психологічної підтримки для родин військових. У рамках консультації було проведене опитування родин ветеранів та діючих військовослужбовців в Рівненській та Житомирській областях та експертне обговорення.

До опитування долучилися 164 респонденти. Ставлення респондентів до досліджуваної проблематики майже одностайне: 97% учасників опитування зазначають, що родини військових та ветеранів потребують психологічної підтримки або допомоги. Переважна більшість учасників опитування заявили, що психологічна допомога родинам військових недоступна через нестачу інформації. 69,5% респондентів зазначили, що їм невідомо про доступність психологічної допомоги для родин військових чи ветеранів в своєму населеному пункті. 

21 серпня результати опитування обговорили спільно з представницями громадських організацій ГО “Атлант” (Рівне), ГО “Волонтерський штаб Житомира”, спеціалістами Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, КЗ “Денний центр соціально-психологічної допомоги” Рівненської обласної ради та КЗ “Ветеранський простір” Рівненської обласної ради, представниками органів місцевого самоврядування Степанської та Гощанської громад, а також науковицями і практикуючими психологинями кафедри психології та педагогіки Національного університету «Острозька академія» і кафедри психології та соціального забезпечення Державного університету “Житомирська політехніка”. Також до заходу у онлайн-форматі приєдналася заступниця голови Національної служби здоров’я України Тетяна Бойко. Учасниці заходу поспілкувалися про те, як зробити психологічну допомогу військовим та їх сім’ям більш доступною та кваліфікованою. Зокрема, про підготовку психологів, підвищення їх кваліфікації, сертифікацію спеціалістів, супервізію психологів, створення умов для надання психологічної допомоги (кабінети психологів), первинну діагностику людей, а ще – інформаційний супровід, щоб люди знали до кого звернутись. Детальніше про публічні консультації тут.

Зазначимо, що народні депутати як співорганізатори публічних консультацій отримають всі напрацювання у рамках цих консультацій і зможуть їх використовувати у подальшій законотворчій діяльності.

Сподіваємося, що цей досвід спільного консультування буде корисний як для парламентарів, так і для випускників Академії практичної аналітики, а також усіх, хто долучився до активностей у рамках консультацій і вони у подальшому зможуть практикувати такі форми взаємодії із народними обранцями для вирішення суспільних проблем та розвитку своїх громад.

За детальнішою інформацією звертайтеся:

Мирослава Клічук, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області,

[email protected] 

Довідково: Проєкт «Практична аналітика для парламенту» реалізується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна». Детальніше  про Програму: https://internews.ua/rang, https://www.facebook.com/usaidradaprogram/