Ірина Ткачук кілька років тому перебралася до Луцька. Однак, сьогодні приїхала в рідні Голоби, щоб поділитися тим, що вміє дуже добре. Вона проводить майстер-клас із випікання хліба на заквасці, або як його ще називають – бездріжджового хліба. Цей захід має на меті не лише відродження традицій та отримання кулінарних навичок, а й інтеграцію тих, хто був змушений переїхати до цієї громади, втікаючи від війни.

«Мені подобається ідея цієї події. Сюди приходять люди відкриті до чогось нового. Це допомагає їм зав’язати нові знайомства. Ми тут поїли смачно, пощебетали, пройшлися і настрій у всіх покращився. Варто робити такі заходи, щоб люди приходили до спільної справи. Це породжує спільність», – розповідає кулінарка.

Саме заради спільності заснований проєкт «Традиції об’єднують», у рамках якого закупили обладнання для пекарні та провели вже декілька таких майстер-класів.

 «Ми спочатку думали про кондитерські майстер-класи. Але зійшлись на тому, що потрібно відновлювати традиції, бо нині на це є великий запит. Тож вирішили, що бездріжджовий хліб – саме те, що потрібно. Плюс, це ще про екологічність і здорове харчування», – пояснює керівниця проєкту «Традиції об’єднують» Юлія Франчук.

За її словами громадська організація «Центр сімейної культури» в рамках проєкту провела в Голобській громаді вже декілька таких об’єднавчих заходів: «В нас у планах і далі продовжувати такі майстер-класи, бо є попит серед жителів громади та внутрішньо переміщених осіб. Навіть оголошення не треба давати, щоб прийшла потрібна кількість людей, а це щоразу 15-16 чоловік».

Однак, каже організаторка, є й труднощі. Усі вони пов’язані із процесом роботи з тістом на заквасці. Найбільша з них – тривалість процесу. Через це робота над однією партією хліба триває фактично два дні: «Якщо хліб на дріжджах можна за пару годин зробити, то із закваскою все довше. Ми цей хліб, який сьогодні випікаємо, замісили вчора. Сьогодні вже поклали його в форми, де воно ще пару годин повинно «підійти» і лише тоді будемо випікати. Тобто, виходить, що на все потрібно більше доби».

Опісля всього цього процесу, свіжоспечений хліб учасники дегустують під час чаювання. Однак, не забувають і про інших, адже проєкт має і соціальну складову. Більшу частину готової продукції роздають внутрішньо переміщеним особам і людям похилого віку, які мешкають в громаді та потребують матеріальної допомоги.

В планах, ділиться Юлія Франчук, продаж частини продукції, щоб була змога продовжити функціонування пекарні – оплачувати комунальні послуги та закуповувати сировину.