У травні 2023 року Рівненська міська рада внесла зміни до Положення про публічні консультації, прийнявши його у новій редакції. Що змінилося, як це допоможе рівнянам і владі краще взаємодіяти – читайте у цьому матеріалі ОПОРИ.

У 2019 році місто Рівне стало одним із перших міст України, де офіційно рішенням ради було запроваджено публічні консультації. Положення, яке врегульовувало процедуру консультування, форми залучення мешканців, питання, щодо яких проводяться консультації, розроблялося усіма зацікавленими більше року. Зокрема, і Громадянська мережа ОПОРА як учасниця коаліції Рада реформ Рівного, проводила низку заходів з метою напрацювання тексту Положення.

З того часу минуло 4 роки і, на жаль, публічні консультації не набули значної популярності серед рівнян, хоча й мають певні переваги у порівнянні з іншими інструментами участі. Наприклад, для розгляду електронної петиції її мають підписати 250 рівнян, а для того, аби запустити консультування між мешканцями і владою було достатньо всього 50 підписів. Також публічні консультації передбачають залучення людей у більш ніж двох формах – для прикладу, опитування і проведення круглого столу. Це сприяє і залученню ширшої аудиторії до консультацій, і дозволяє людині обрати зручний спосіб участі і такий, який максимально відповідатиме її інтересам та можливостям.

З вересня по грудень 2022 року Громадянська мережа ОПОРА проводила дослідження суспільного запиту мешканців Рівненської громади щодо подолання наслідків воєнних дій. Його результати показали, що одним із ключових викликів повномасштабної війни для громади стала відкритість міської ради та якісне інформування мешканців. Учасники дослідження зазначали, що в комунікації органу місцевого самоврядування з мешканцями та стейкхолдерами варто максимально використовувати інструменти залучення, наприклад, публічні консультації. На думку респондентів, це дозволило б максимально охопити всі зацікавлені сторони та готувати якісніші стратегічні рішення, в тому числі для інтеграції внутрішньо переміщених людей.
Тож цьогоріч, у 2023 році, виникла потреба оновити Положення про публічні консультації у зв’язку із курсом на цифровізацію та потребою покращити електронне врядування у громаді. Перший крок до цього громада зробила у 2022 році, коли Рівненська міська рада підписала меморандум з Міжнародною благодійною організацією «Фонд Східна Європа». Мета Меморандуму – сприяння у підключенні до послуг платформи електронної демократії E-Dem. А тільки цього року раді вдалося ухвалити необхідну нормативно-правову базу для того, аби послуги E-Dem стали доступними для мешканців громади.

То що ж конкретно змінилося у Положенні про публічні консультації і які додаткові можливості отримали рівняни?

• Зміни до Положення передбачають можливість консультуватися із мешканцями громади за допомогою платформи E-Консультацій consult.e-dem.ua. Управління вебпорталом здійснюватиме Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг. Якщо раніше відповідальним підрозділом за організацію виконання рішення ради про публічні консультації був відділ інформаційно-аналітичного забезпечення виконавчого комітету ради, то тепер  відповідальними призначили заступника міського голови Євгенія Іванішина, директора Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Євгенію Курсик і начальницю відділу комунікації та зв’язків із громадськістю Рівненської міської ради Оксану Власюк.
• Також зміни полегшили ініціювання процедури публічних консультацій у громаді. Тепер це можуть робити 30 мешканців (раніше було 50), одне громадське об’єднання, благодійна організація, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, органу самоорганізації населення (раніше треба було подати заяву не менш як від 3 організацій), 3 юридичні особи приватного права (раніше треба було подати заяву не менш як від 5).
• Відтепер Звернення щодо проведення публічної консультації подається: якщо в письмовому вигляді, то до відділу комунікації та зв’язків із громадськістю Рівненської міської ради; а в електронному вигляді – до Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради.
• Також Рівнерада відмовить у реєстрації ініціативи щодо проведення публічних консультацій, якщо таке звернення міститиме заклики, спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, анонімні пропозиції, а також ті, що містять ненормативну лексику.
• Департамент цифрової трансформації вестиме інформаційний реєстр Користувачів порталу електронної демократії, де будуть міститися відомості про сферу інтересів та контактна інформація. Для них буде надсилатися уся інформація про плани, початок та результати проведення публічних консультацій.
• Змінами до Положення чітко означили форми публічних е-Консультацій, зокрема: електронне оприлюднення питань для публічної консультації (збір ідей) — для вирішення певного питання місцевого значення, з можливістю коментування та внесення власних пропозицій (редакцій); електронне опитування — для вивчення громадської думки щодо питань, віднесених до відання Рівненської міської ради та її виконавчих органів та електронне обговорення проєкту акта органу місцевого самоврядування — оприлюднення проєкту акта з можливістю коментування документа та внесення власної редакції норми чи його положень.

“Тепер Положення актуалізоване під вимоги часу. Якщо говорити про основні зміни стосовно публічних консультацій, то це інше визначення порядку і процедури проведення онлайн-консультацій. Вони надають більше можливостей для участі людей в житті Рівного і Квасилова: не потрібно, наприклад, йти на збори, а запускати процеси змін з телефона чи комп‘ютера. Відтепер завдяки оновленій процедурі є можливість проводити публічні консультації, опитування мешканців тергромади в електронному форматі за допомогою платформи електронної демократії e-DEM. 

Публічні консультації — це не лише виконання відповідної нормативно-правової бази, яка вимагає від нас, місцевої влади, залучати мешканців до участі в прийнятті рішень, а й правильний вектор розвитку громади. Тобто завдяки інструменту публічних консультацій мешканці можуть безпосередньо долучатися до прийняття рішень, а влада, у свою чергу, отримує зворотній зв’язок від громади. Ці якісні зміни стали можливими завдяки нашій співпраці з Громадянською мережею ОПОРА. Сподіваємося, що новий інструментарій і нові правила проведення публічних консультацій дадуть можливість перезавантаження онлайн-консультацій. Також однією із змін став відповідальний виконавець за проведення онлайн-консультацій. Тепер це Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг. Думаю, що у співпраці з ОПОРОЮ ми зможемо підвищити кваліфікацію працівників, які будуть відповідальні за процес публічних консультацій”, — зазначає Євгеній Іванішин, заступник міського голови Рівного з питань цифрової трансформації та цифровізації.

Михайло Балик, керівник проєкту «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» у місті Рівному каже, що публічні консультації є невід’ємною частиною демократичного процесу, який сприяє залученню широкого кола людей до прийняття рішень. Цей інструмент дуже корисний, оскільки він забезпечує прозорість прийняття рішення та сприяє формуванню довірливих відносин між владою та громадою. Крім цього публічні консультації є надзвичайно інклюзивним інструментом, оскільки вони забезпечують можливість залучення різних категорій населення, включаючи внутрішньо переміщених осіб. Такий підхід до прийняття рішень дозволяє враховувати їх потреби.

Рішення про затвердження Положення щодо публічних консультацій з громадськістю з питань, віднесених до компетенції Рівненської міської ради та її виконавчих органів, у новій редакції (рішення № 3332) підтримали усі присутні на сесії 11 травня місцеві обранці – представники фракцій «Слуга Народу», «За Майбутнє», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «Рівне Разом», «Голос», ВО «Свобода», позафракційний секретар ради Віктор Шакирзян та міський голова Олександр Третяк.

У той же день під час сесії місцеві обранці затвердили Програму цифрового розвитку Рівненської міської територіальної громади на 2023–2025 роки (рішення № 3333). Розробці Програми передувало аналітичне дослідження стану електронної демократії в громаді. Завдяки цьому розробники виявили, що однією із основних проблем у сфері цифровізації громади є низький рівень залученості мешканців громади до використання інструментів електронної демократії та водночас неналежний рівень використання доступних інструментів структурними підрозділами органів місцевого самоврядування. Серед заходів, покликаних вирішити наявну проблему, у Програмі якраз і є запровадження та розвиток проєктів е-демократії (е-петиції, е-звернення, е-консультації), сприяння роботі з онлайн-сервісами “Електронні петиції”, “Консультації з громадськістю”, “Громадський бюджет”, “Відкрите місто”, “Платформа СВОЇ” у громаді.

Щиро сподіваємося, що єдність місцевих обранців довкола питань цифровізації громади, а також співпраці влади і людей, буде запорукою якісної реалізації таких рішень.

Також нагадуємо, що на сайті ОПОРИ можна прочитати про виклики у сфері цифровізації у Рівненській громаді в період повномасштабної війни та про напрямок розвитку публічних консультацій у Рівному крізь призму досвіду інших громад.

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у чотирьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне та Богуслав).