Права внутрішньо переміщених осіб (ВПО) дуже часто порушують, і значна частина цих порушень стосується пенсійних виплат. «У мене щомісяця є декілька справ, які стосуються припинення пенсійних виплат або відмов у нарахуванні пенсії. Вони цікаві, але й складні. Однак, якщо в них розібратися, можна допомогти багатьом людям», — розповідає практикуюча юристка, тренерка Ольга Семенюк.
На фото: практикуюча юристка, тренерка Ольга Семенюк. Фото з архіву Ольги Семенюк
Адвокатка поділилася своїм досвідом із учасниками та учасницями проєкту «Розвиток спроможності місцевих ОГС — надавачів правової допомоги в Україні», який впроваджує Мережа правового розвитку за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Уряду Канади. Ця інформація може бути корисна і самим внутрішньо переміщеним особам, щоб розуміти алгоритм дій.
Покинувши тимчасово окуповану територію, переселенці можуть звернутися за нарахуванням пенсії або її поновленням до Пенсійного фонду в тому місті, де вони зареєстровані як внутрішньо переміщені особи.
Для цього потрібно підготувати такий пакет документів:
«Іноді Пенсійний фонд відмовляється враховувати довідку про заробітну плату, оскільки її не можна перевірити. Це здебільшого випадки, коли переселенець працював на підприємстві, в установі чи організації до окупації, і на момент оформлення пенсійних виплат вони не ліквідовані й далі продовжують функціонувати вже на території, непідконтрольній Уряду України. У таких випадках я посилаюся на «Намібійські винятки», згідно з якими документи, видані окупаційною владою, мають визнаватися, якщо їх невизнання несе за собою серйозне порушення або обмеження прав громадян та за рішенням Європейського суду з прав людини — «вирішити інакше означало б позбавлення навіть мінімального рівня прав, які належать громадянам».
Фактично право на пенсію — це право, яке гарантує держава, і якщо ми не враховуватимемо довідки про заробітну плату, які видаються на тимчасово окупованій території, то переміщені пенсіонери, будуть знаходитися в більш нерівних умовах, аніж ті, які проживають на території, підконтрольній Уряду України. За логікою цього рішення визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав жителів ніяк не легітимізує таку владу. На превеликий жаль, всі ці справи можна вирішити лише в судовому порядку», — ділиться Ольга Семенюк.
Якщо внутрішньо переміщена особа відмовляється від довідки про взяття на облік, такі відомості беруться з єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Раніше відсутність довідки означала автоматичне припинення виплати пенсії. Зараз же такі випадки стали менш поширеними, але все ж трапляються.
«Варто пам’ятати, що довідка ВПО є правом, а не обов’язком. Іноді в мене бувають справи, коли на підставі відсутності такої довідки Пенсійний фонд відмовляє у виплаті пенсії. Рекомендує для відновлення чи оформлення пенсійних виплат цій особі отримати довідку про взяття на облік в органів соціального захисту та потім із нею звернутися до Пенсійного фонду. Однак у статті 49 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне забезпечення» та в інших законах не передбачено, що відсутність довідки ВПО є підставою для відмови у пенсії.
Коли Пенсійний фонд розглядає це питання, вони посилаються на підзаконні нормативні акти, які суперечать закону. Тож якщо пенсіонеру відмовили у виплаті пенсії через те, що він не може надати певні документи, наприклад, довідки про взяття на облік ВПО, або ж із інших причин, які не зазначені у статті 49, — все це можна і потрібно оскаржувати в суді», — зазначає Ольга Семенюк.
Законодавча база:
Для довідки
Проєкт «Розвиток спроможності місцевих ОГС — надавачів правової допомоги в Україні» впроваджується Мережею правового розвитку за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та за фінансової підтримки Уряду Канади, наданої в у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують одинадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Канади, Данії, Німеччини, Японії, Нідерландів, Польщі, Швеції і Швейцарії.
Авторка: Галина Колесник, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку
Коментарі