Під час війни виразом найвищої людяності та громадянської відповідальності є волонтерство. Жертовність людей та волонтерська робота свідчать про потужну силу гуманізму та піклування про інших, які залишають незабутнє враження про можливість побудувати кращий світ навіть у найтяжчі часи.
Підтримуючи цю важливу тему, 30 травня у німецькомі місті Гісен відбувся показ українського документального фільму “Казка про Коника” режисерів Уляни Осовської та Дениса Страшного.
Історія Анатолія Лютюка, що “дав обітницю знаходити щось добре у кожному дні. Початок війни на Сході України змушує його залишити мирну естонську столицю і з волонтерською місією вирушити у прифронтові містечка. Поєднуючи духовне життя з соціальним активізмом, з 2014 року він постійно їздить на Донбас, щоб доставити гуманітарну допомогу, де його обітниця випробовується реальністю «сірої зони»”.
Показ організований Кіноклубом Docudays UA при факультеті міжнародних відносин Національного авіаційного університету та українсько-німецьким проєктом “Genau”, був орієнтований саме на українську цільову аудиторію. Адже, як зазначила експертка з прав людини та модераторка заходу Наталія Аляб’єва: “Важливість подій, які ми побачили в фільмі - це створена історія для майбутніх поколінь. Людяність - це те, що вирізняє нас, українців”.
По завершенню останніх кадрів цієї чутливої історії, кожен, хто знаходився в аудиторії, точно мав, що сказати. Саме тому, подія стала чудовою нагодою для обговорення та дискусії. Дехто відмітив, що “фільм був дуже важкий з точки зору психології, а саме через воєнні дії в Україні”. А дехто зазначив, що “використання анімалістичних художніх вставок є цікавим прийомом, що такі анімації обігрують деякі жахливі моменти, які б було важко дивитися, якщо б це були справжні реальні кадри”. Цю чудову анімацію створила талановита команда Родіон і Марія Шуб та Мара Забашта із студії«Ridni animation».
Та спільної думки глядачі дійшли саме в тому, що кінострічка “про людяність, про вміння дивитися на світ дитячими очима”. Дійсно, символічним є те, що Анатолій Лютюк збирав аркуші паперу на рекламних дошках прифронтових міст Сходу України, а потім, переробивши цей матеріал на нові аркуші паперу, писав “самобутню книгу про історії, що сталися з людьми з участю тварин”. Про події, що відбувалися на Донбасі з початку 2014 року.
В свою чергу, запрошений експерт, правозахисник Юрій Чумак також підкреслив важливість теми людяності. Бо вона є одним з найголовніших аспектів, що визначають нашу гуманістичну природу, вона нагадує нам про нашу здатність до добра, співчуття та милосердя, і вона є моральним компасом, що спонукає нас діяти в інтересах блага всього людства.
Отже, підсумовуючи всі враження та коментарі, отримані після перегляду фільму, можна дійти висновку, що показ документального фільму про війну і волонтерство є нагадуванням про незламну силу людяності в найтяжчі часи. Кожна людина може стати частиною цінного руху, що пропагує гуманітарні цінності і сприяє побудові кращого майбутнього для нашої країни.
Організатори події вдячні за співпрацю та допомогу у наданні платформи для проведення даного кінопоказу Євгенію Сафронову, керівнику українсько-німецького проєкту “Genau”.
Слідкуйте за оновленнями на сторінці українсько-німецького проєкту “Genau” в соц.мережах: Instagram: https://instagram.com/genau_kommunikation?igshid=MmJiY2I4NDBkZg==
Адже потрапити на показ фільму може кожен, як онлайн, так і оффлайн.
Посилання на офіційну сторінку проєкту https://www.facebook.com/ToyHorseTales
#docuclub
#docuclub #docu_показ
Українсько-німецький проєкт “Genau” в соц.мережах:
Instagram: https://instagram.com/genau_kommunikation?igshid=MmJiY2I4NDBkZg==
Дисклеймер
Мережа DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.
Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/-цям цієї публікації та не обов’язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и та упорядники/-ці.
Матеріал підготувала Софія Шиян
Автор фото Євгеній Сафронов
Коментарі