Від 2 березня 2022 року прокурор Міжнародного кримінального суду оголосив про відкриття розслідування ситуації в Україні на підставі отриманих звернень від держав-учасниць з ратифікації Римського Статуту МКС. Розслідування охоплює будь-які минулі та теперішні звинувачення у військових злочинах, злочинах проти людяності чи геноциді, скоєних на будь-якій частині території України будь-якою особою з 21 листопада 2013 року.

Варто зазначити: Міжнародний Кримінальний Суд не переслідує уряд, державу чи конкретну політичну силу (партію). Розслідує масові та широкомасштабні злочини, передбачені Римським Статутом та в разі достатності доказів переслідує та притягає до відповідальності лише фізичних осіб, що досягли 18-річного віку. Виконання обов’язків глави держави чи уряду, міністра чи парламентарія не звільняє нікого від кримінальної відповідальності перед МКС. За деяких обставин особа, яка займає владну посаду (президент ⇨ міністр оборони ⇨ командир військового підрозділу тощо), також може бути притягнена до відповідальності за злочини, вчинені тими, хто діяв під командуванням цієї особи чи за її командою та наказом.

Важливо розуміти, що МКС не був створений задля притягнення до відповідальності кожного хто вчинив воєнний злочин. Це нереально та держава, у, зобов’язана мати свій власний національний судовий орган, законодавство та механізми для притягнення до обвинувачення осіб, що відіграли поодинокі ролі в широкомасштабній збройній агресії та вчинили один - декілька епізодів військових злочинів. Роль МКС - зосередити кримінальне переслідування щодо тих осіб, які несуть найбільшу відповідальність за масові злочини та щодо осіб, яких держава-жертва не спроможна  притягнути до реальної відповідальності. Так, Україна має механізми “заочного кримінального притягнення із судовим розглядом”, які залишають високий відсоток сумнівності відбуття призначеного покарання. Разом із тим, за кожним окремим злочином окремого військового злочинця стоїть керівництво. Притягнення до кримінальної відповідальності за національним законодавством “епізодичного злочинця” формує доказову базу для переслідування головного організатора військових злочинів, злочинів проти людства тощо в Міжнародних судах (квазісудах).

Коли Офіс Прокурора МКС визнає, що зібрано достатньо доказів, щоб довести перед суддями, що певна особа несе відповідальність за злочин, який підпадає під юрисдикцію Суду за Римським Статутом, Офіс просить суддів Палати попереднього провадження МКС видати ордер на арешт або повістку про виклик. Ордер для реалізації арешту видається лише для того, щоб забезпечити явку особи на судове засідання, щоб переконатися, що особа не перешкоджає чи не створює загрози розслідуванню або судовому провадженню, або щоб запобігти продовженню вчинення особою даного злочину. 

За клопотанням Офісу Прокурора Палата попереднього провадження II МКС видала від 17 березня 2023 року Перші ордери за підозрою у вчиненні воєнних злочинів за результатом розслідування подій в Україні, в контексті незаконної депортації населення (дітей) і незаконного переміщення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації, на шкоду українським дітям.

Офіційний сайт МКС містить наступну інформацію “….Володимир Володимирович Путін, народився 7 жовтня 1952 року, президент Російської Федерації, підозрюється у скоєнні військового злочину у вигляді незаконної депортації населення (дітей) і незаконного переміщення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації (згідно зі статтями 8(2)(a)(vii) і 8(2)(b)(viii) Римського статуту). Підозрюється, що злочини скоєні на окупованій українській території щонайменше з 24 лютого 2022 року. Існують розумні підстави вважати, що Путін несе індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезазначені злочини, (i) за вчинення дій безпосередньо, спільно з іншими та/або через інших (стаття 25(3)(a) Римського статуту), і (ii) за його неспроможність здійснювати належний контроль над цивільними та військовими підлеглими, які вчинили дії.

Марія Олексіївна Львова-Бєлова, народжена 25 жовтня 1984 року, Уповноважений з прав дитини в Офісі Президента Російської Федерації, підозрюється у скоєнні військового злочину у вигляді незаконної депортації населення (дітей) і незаконного переселення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації (відповідно до статей 8(2)(a)(vii) та 8(2)(b)(viii) Римського статуту). Підозрюється, що злочини скоєні на окупованій українській території щонайменше з 24 лютого 2022 року. Існують розумні підстави вважати, що Львова-Бєлова несе індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезазначені злочини за вчинення дій безпосередньо, спільно з іншими та/або через інші (стаття 25(3)(а) Римського статуту)”. Цей список буде поповнюватись іншими іменами.

Ордер немає строків давності. Затримати воєнного злочинця може будь-яка держава, а зобов’язання затримати мають лише держави-учасниці Римського Статуту. Після затримання, зазвичай особи перебувають в слідчому ізоляторі МКС. Особа, на яку виданий ордер суду щодо арешту, може добровільно прибути до суду і на цьому етапі суд має вирішити, підтвердити, відхилити або переглянути звинувачення, висунуті прокуратурою проти підсудного.

У слідчому ізоляторі МКС розпорядок дня надає затриманим можливість гуляти на подвір’ї, займатися спортом, отримувати медичну допомогу, брати участь у фізичній діяльності та мати доступ до наявних у них приміщень для підготовки свого захисту. Наявний доступ до мультимедійних засобів, серій навчальних, дозвільних і спортивних програм. Затримані МКС також мають доступ до комп’ютерів, телевізора, книг і журналів. Малозабезпечені особи мають право безплатно викликати свого захисника в офіційний робочий час.

Кожна камера площею 10 м2 розрахована лише на одну людину. У стандартній камері є ліжко, письмовий стіл, стелажі, шафа, туалет, умивальник, телевізор і домофон для зв’язку з охоронцями, коли камера зачинена. Суд забезпечує триразове харчування, але затримані також мають доступ до спільної кухні, якщо бажають приготувати їжу. Список покупок також доступний для затриманих, щоб вони могли придбати додаткові речі, наскільки це можливо.

Очевидно, що після затримання необхідно буде довести поза розумним сумнівом причетність зазначених вище осіб до злочинів за якими видані ордери. Чи достатньо встановленого факту насильного переміщення людей. Виявляється - ні. Офісу Прокурора необхідно зібрати докази по кожному висунутому обвинуваченню.

Стаття 8(2)(a)(vii) - передбачає кваліфікацію воєнного злочину, як грубі порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, а саме незаконна депортація або переміщення чи незаконне позбавлення волі. Елементами злочину є те що виконавець/ці позбавив жертву волі, змусивши переміщатись в інше місце або державу; виконавець/ці усвідомлював що жертва перебуває під захистом Женевських конвенцій, тобто є цивільним, дитиною, громадянином іншою держави, має батьків/опікунів/законних представників; діяння відбуватися у контексті міжнародного збройного конфлікту і було пов’язане з ним; виконавець усвідомлював фактичні обставини насильного переміщення, що свідчить про існування збройного конфлікту.

Стаття 8(2)(b)(viii) Римського статуту передбачає кваліфікацію воєнного злочину як-то інші серйозні порушення законів і звичаїв, що застосовуються в міжнародних збройних конфліктах у встановлених рамках міжнародного права, а саме переміщення, прямо чи опосередковано, окупаційною державою частини її власного цивільного населення на окуповану нею територію чи депортація або переміщення всього або частини населення окупованої території у межах чи за межі цієї території. Елементами злочину є фактичні дії виконавця у вигляді переміщення населення окупованої ним території чи окремої її частини у межах, чи за межами цієї території; діяння відбувалось у контексті міжнародного збройного конфлікту та було пов’язане з ним; виконавець усвідомлював фактичні обставини переміщення, що свідчили про існування збройного конфлікту.

В інтернеті зустрічаються думки, що однією та іншою стороною не оголошувалась війна, тому в суді неможливо довести воєнний злочин. Існування збройного конфлікту між державами є достатнім, незалежно від інтенсивності та причин застосування зброї; докази не мають стверджувати, що державою було оголошена війна (коментар до Женевської Конвенції І; Стаття 2, п. 208.) або може бути окупація з боку іншої держави (Ситуація в Демократичній Республіці Конго в справі МКС Прокурор проти Томаса Лубанга (THOMAS LUBANGA DYILO),  або встановлення тимчасової адміністрації на території окупованої держави тощо.

Контекстуальний елемент незаконного переміщення населення (дітей) був самостійно задокументований стороною виконавця, результат переміщення висвітлений в мережах інтернету, на офіційних сайтах державних органів РФ із фотознімками, цитатами, відео тощо.

Стаття 25(3)(а) Римського статуту передбачає, що особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню за злочин, що підпадає під юрисдикцію МКС, якщо ця особа вчиняє такий злочин особисто, спільно з іншою особою або через іншу особу, незалежно від того, чи підлягає ця інша особа кримінальній відповідальності. Це одна із форм співучасті у злочині. Виконавець повинен умисно зробити свій внесок з метою сприяння злочинної діяльності або злочинним цілям групи або з усвідомленням наміру групи вчинити злочин. Необхідно довести, що всі виконавці мали спільну мету - переміщення. Угода між співучасниками не обов’язково має бути явною. При визначенні загальної мети виконавців, докази мають бути зосереджені на географічному та тимчасовому охопленні плану; походженні або інших характеристиках переслідуваних потерпілих; особах виконавцях, тобто розуміли мету вчинення злочину. Наприклад, за спонтанне прийняте рішення кимось з прямих виконавців, непрямий виконавець не несе відповідальність.

Звісно це не остаточна кваліфікація наведених злочинів навіть за конкретними епізодами. 

Довідково:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.