bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Іван Пикус: «У Німеччині робітничу професію здобуває більше 50% молоді. У нас – близько 25%»
29.03.2023

На початку березня представники Міністерства освіти і науки України, обласних департаментів освіти, керівники профтехучилищ Львівської, Волинської та Івано-Франківської областей та їх підприємств-партнерів, що задіяні у Німецько-українському проєкті «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти в Україні», перебували з у складі делегації у Німеччині, де, з-поміж іншого, відвідали найбільшу освітню виставку Європи – DIDACTA, яка щорічно відбувається в одному з найбільших німецьких виставкових центрів Messe Stuttgart. Своїми враженнями ділиться Іван ПИКУС, начальник відділу інновацій, дистанційного навчання координації діяльності закладів вищої освіти і науки, професійної освіти, планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку і звітності Департаменту освіти і науки Львівської ОДА.

Пане Іване, обмін досвідом – це завжди корисно і на часі: найяскравіші моменти від побаченого?

Враження від поїздки в цілому дуже позитивні, тому що зібрались всі зацікавлені сторони: представники МОН, обласних департаментів, керівники закладів П(ПТ)О та роботодавці. Уся поїздка була насичена професійними розмовами та дискусіями про безліч актуальних викликів та загроз. Чудовою була організація приймаючої сторони, навіть,  можна висловитися – «на відмінно», за що їм окрема подяка.

Ми мали надзвичайно цікаві тренінги, відвідали найбільшу європейську освітню виставку Didacta, яка перевершила усі наші очікування. Передусім побачили масштабність заходу: 10 холів, які можна відвідувати навіть 10 днів (сміється), щоб усе вивчити і побачити… Це справді вражає.

Приємно здивувала сама структура виставки. Був блок, присвячений дошкільній освіті, середній загальній освіті, профтехосвіті і т.д., а ще – стенди, де був присутній бізнес / роботодавці. Ти бачиш відразу всю цілісність і який наслідковий ефект має такий захід,  якщо ми говоримо про професійну освіту.  Окреме  враження справляють панельні дискусії та виступи.

 

Відчувався прагматизм та практичність?

Виставка відповідала своїй назві. Didacta-2023 власне повністю присвячена дидактичним матеріалам, способам і засобам як навчати та вчитися (найновіші розробки, технічні засоби навчання, концепція та філософія змін в освіті). Звісно, багато літератури, але структурованої і змістовної, яка привертає увагу. Також цікавий факт, що було надзвичайно багато молодих, заінтересованих  людей, які спілкувалися, обмінювались досвідом та презентувались на виставці.

 

Якою була реакція Ваших колег?

Знаєте, ми мали командні завдання, які отримали від організаторів, які слід було відкрити під час відвідання виставки. Моїй групі потрібно було відстежити навчальні матеріали, представлені на заході, потім зробити презентацію. Дві інші групи мати таке саме завдання по дуальній освіті та цифровізації відповідно.

Колеги передусім звертали увагу на інноваційні  розробки, презентаційні та демонстраційні панелі, макет-майданчики по альтернативній енергетиці, тренажери для зварювальників, електромонтерів тощо.

Важливо, що багато виставкових експонатів  можна було протестувати наочно. Наприклад, щоб зрозуміти як працює двигун у відкритій конструкції, гальмівна система, робототехніка тощо. Все дуже практично побудовано та продумано. Приємно було побачити  український прапор та стенд на цій виставці: мова про одну з київських організацій, яка займається обмінами між студентами.

Не помилюсь, якщо скажу, що вся наша група була в захваті.

 

Німецькі виставки ставляться інтердисциплінарним підходом до представлення і розкриття теми. Підтвердите?

Однозначно. Наприклад, цікаво представлені дотичні галузі, наприклад освіта і агросектор або еконапрямок. Ти бачиш взаємозв’язок між відповідною освітою / професією та, наприклад, здоровим способом життя. До прикладу, при процесі  виготовлення шкільної парти все має бути запроєктовано і виготовлено на відмінно, аби дитина мала правильну осанку, щоб товар був виготовлений із якісної сировини т.д. Ця парта також може регулюватись, що дає змогу довше нею користуватись. Також важливо, щоб не було надмірного використання природних ресурсів, нічого зайвого. Багатовекторність і функціональність є дуже важливою, тобто практично і доступно.

 

Українській професійно-технічна освіта має шанси вийти на такий рівень?

Вірю в це. Але маємо докласти титанічних зусиль. Ми вчасно не зробили кроків щодо розвитку мережі закладів, не інвестували в сучасне обладнання. Тобто багато років професійна освіта не була пріоритетом в країні. Зрештою, й не дуже різні відповідальні інституції працювали над розвитком економічної складової. Зате, якщо говорити про німецьких і наших здобувачів профтехосвіти, то є відмінність. Наші більше, так би мовити  натхненні та мотивовані, любимо освоювати нове, пропонуємо зміни і вдосконалення в роботі, якщо це можливо і доцільно. Креативні та більш гнучкі. Такі риси відмічають роботодавці в Німеччині куди наші діти приїжджають  на виробничу практику.

Всім відомо, що у Німеччині професійно-технічна освіта є дуже популярною. Більше  50% молоді здобуває робітничу професію. У нас, у кращому випадку 25%. Хоча сьогодні в Україні є тенденція до зростання. Потрібно також вдосконалювати роботу / співпрацю з потенційними роботодавцями. Особливо варто орієнтуватись на мікро-, малий і середній бінес.

 

Які плани / кроки для покращення ситуації

У нас є стратегічний план розвитку, однак реалізувати його стає важче, серед найбільших викликів - війну. Цей документ має декілька кроків. Перший – вдосконалити мережу  закладів освіти. Це важливо, тому що підхід вливання коштів (великих коштів) має бути раціональним і перспективним. Не можливо підтримувати всіх, кого маємо на сьогоднішній момент. Зараз в області є 49 закладів профтехосвіти. Ця мережа надмірно велика для Львівщини. Є заклади (дуже багато залежить від керівника і колективу), які мають чудовий набір учнів, навіть пішло збільшення контингенту. Але є заклади, де дітей дуже мало, велика навчальна база, в яку потрібно вкладати величезні ресурси і не зрозуміло, які перспективи в закладу попереду. При цьому важливо також звертати увагу на нішевість може профільність  закладів освіти, уникати дублювання спеціальностей у закладах в одному місті. Як приклад, відбулось об’єднання Лопатинського професійного ліцею та Добротвірського. Така сама ситуація в Новому Роздолі, де розпочато процес об’єднання. До речі, саме ці навчальні заклади – Добротвірський професійний ліцей та Новороздільський професійний ліцей, а також Молодіжний професійний центр св. Івана Боско – успішно представляють Львівщину у проєкті «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти в Україні», який розпочав свою діяльність у 2020 році.

Головне – все правильно продумати, врахувати деталі, з поміж іншого, безпечність навчання. Безпека сьогодні є одним з наших пріоритетів у навчання.

Зекономлені кошти не планується  забирати з системи профтехосвіти, а спрямовувати на розвиток закладів.

 

Співпраця з бізнесом: як її налагодити закладу профтехосвіти?

У нас, на жаль, поки немає дуальної освіти. Є лише легкі її елементи. Будьмо реалістами. Приємно, що саме зараз з’являється великий інтерес бізнесу до профтехів. Підприємці починають телефонувати директорам училищ з пропозиціями співпраці. Приходять і до нас. Це важливо розвивати. За словами роботодавців, в умовах сьогодення молодий, вмотивований, знаючий працівник це знахідка.

Мають відбутисьзміни на законодавчому рівні, є ряд питань, які не розв’яжемо без їх вирішення. Зі свого боку ми часто подаємо актуальні  пропозиції та рекомендації.

У нас є добрі практики. Наприклад, ком’юніті, яка об’єднює ІТ-сферу області виступила з ініціативою осучаснити одну професію. Ми спільно з Навчально-методичним центром , роботодавцями, адміністрацією закладу зібрались, пропрацювали вимоги по тій професії, доповнили їх необхідними навичками, а також перенавчили майстрів виробничого навчання. І у підсумку компанія отримує випускників, яких вони прагнули. Ця співпраця триває вже 3-й рік. Цей кейс існує, пробуємо його пропрацювати і для інших спеціальностей.

Також закликаємо бізнес (там, де це можливо), розміщуватися на базі профтехучилищ, де учні зможуть проходити практику   / працювати за дуальною освітою.

 

Чому такі пропозиції співпраці відсутні на сайтах училищ?

Добра ідея. Правда тут слід розуміти, що мають бути відповідні погодження.

 

Училища потребують маркетолога…

Так, згоден, але це має бути фахівець, що пов’язано з відповідною оплатою також.

Сьогодні проводимо освітні академії щодо вдосконалення навичок для керівників. Вчимо їх просувати навчальні заклади як бренд. Третій рік поспіль відмічаємо збільшення кількості учнів. Це – позитивний показник.

Взяти маркетолога на ставку не так просто, маємо законодавчу колізію. У чому проблема? Є типовий штат, а там цього не передбачено. Але училища мають кошти, мають спецфонд. Мають ресурс, можуть замовити такі послуги.

 

Повертаючись до поїздки, що візьмете на озброєння?

Є певні практичні моменти, які можна перейняти. Крім того, така виставка є найкращим заходом з профорієнтації. Варто скористатись цією ідеєю. Варто робити, щось схоже тут вдома, хоч і в менших масштабах.

Дуже цікаві теми розглядалися і на навчальних семінарах в рамках поїздки, - наприклад, щодо вирішення конфліктів. Практично, креативно та надихаюче. Присутня атмосфера доброзичливості. Це мотивує. Переконаний, що кожен з учасників поїздки знайшов для себе щось цікаве. Такі навчання дають можливість навчитися і осягнути нове, побачити себе зі сторони і оцінити, як у інших людей (спільнотах, країнах) це працює. Взяти краще для себе.

 

Як би Ви охарактеризували сучасного здобувача профтехосвіти?

Затребуваний фахівець. З добрими навиками і вміннями. Інколи йому бракує м’яких навичок (фінансова грамотність, комунікація тощо). Та в цілому – це конкурентоспроможні фахівці.

 

Щиро дякую за розмову!

Юрій Бойко

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.