Вінничанка Дар’я Паламарчук – людина багатьох талантів. Мисткиня, письменниця, поетеса, художниця-акварелістка… Танці, малювання, розпис текстильних виробів акрилом та виготовлення прикрас із кераміки, – ось далеко не повний перелік усіх творчих активностей пані Дар’ї. А з лютого минулого року до них додалися ще й заняття казкотерапією для діток, які з початком повномасштабного російського вторгнення знайшли прихисток у Вінниці.

 «Творчість – місце сили!»

 «Творчість – це місце сили для діток та дорослих, – переконана пані Дар’я! – Адже у часи неспокою та розгубленості саме книга допомагає прожити цей складний досвід і може стати місцем, що дарує відчуття дому тим, у кого війна цей дім забрала… 

Із початку повномасштабного вторгнення я передаю свої книги внутрішньо переселеним діткам, знайшли прихисток у Вінниці – аби відволікти їх від реалій війни, привити любов до читання та вдосконалити їх знання української мови. Для цього організовую авторські зустрічі, читання, групи казкотерапії – уже передала понад 200 примірників книг.  Допомога під час війни буває різною, і психологічна також дуже важлива.» 

Дар’я – авторка серії збірок казок “Про природу”. Збірки казок особливі тим, що написані від руки, мають акварельні ілюстрації самої авторки та унікальне «ноу-хау» – доповнену реальність.  

  «У збірці казок «Про природу» планується шість книг, наразі вийшло уже чотири: «Збірка казок про мушельки», «Про пташечок», «Про вусатих і кудлатих»  і   «Про диких та не дуже». Ще дві книги зі збірки нині готую до друку, – розповідає жінка. – Друг книг загалом – справа недешева, а під час війни – й поготів, тож дякую Goodacity за мікрогрант, завдяки якому я зможу додрукувати ще книг для того, щоб дарувати їх діткам-переселенцям. 

Казки, що лікують

Коли дарую свої книги діткам, які приїхали із різних областей України до нас, у Вінницю (а з початку повномасштабного вторгнення наша область прийняла понад 300 тисяч тих, хто рятувався від війни!), так надихає спостерігати за їхніми емоціями та позитивними перетвореннями, як вони радіють та сміються: «Ого, вони ще й рухаються!», «А це я вперше бачу кита!».    

Герої збірок дуже цікаві та харизматичні, кожен – зі своїм характером, і дітки одразу добре їх запам’ятовують і потім на наших творчих зустрічах придумують з ними власні сюжети та пригоди; малюють їх, ліплять із пластиліну та зберігають на пам’ять. 

Дар’я Паламарчук – дипломований кризовий психолог, тож, каже жінка, усі казки із збірки «Про природу»  мають ще й терапевтичний ефект. 

«Я підходила до їх написання з точки зору арт-терапії і їх головне завдання – повернути негатив на позитив, – розповідає письменниця. – Адже навіть із тих речей довкола, які нам не подобаються, можна винести певний урок і перетворити це на життєвий досвід, що робить сильнішим.  І діти дуже добре сприймають цей месидж.    

Дітки, у чиє життя зненацька вдерлася війна, забравши домівку та спокій, зруйнувавши звичний уклад життя, перебувають у шоковому, стресовому стані, навіть якщо зовні це не завжди помітно. На творчих зустрічах вони поводяться по-різному – хтось дуже замкнутий, не хоче спілкуватися і не йде на контакт, а когось, навпаки, переповнюють емоції, з якими вони не можуть справитися… Але через казку і через малюнок – а на наших сеансах казкотерапії ми  з дітками завжди малюємо і придумуємо власні казкові історії – мені вдається знайти «ключик» до їх сердець, допомогти діткам подолати свої страхи – страх невідомості, тугу за рідним домом і ще багато іншими зовсім недитячих страхів… У казках та історіях, які вони самі складають і малюють на зустрічах, діти виписують та вимальовують з себе ці страхи, виписують з себе війну…»