Широкомасштабне військове вторгнення росії на територію України за прогнозами світового банку призведе до скорочення економіки країни на приблизно 45%. Більше 9 мільйонів українців виїхали з країни з початку війни, сотні підприємств знищено або пошкоджено. На державу очікує велика робота із відбудови після перемоги. Про це заявли у швейцарському місті Лугано 4-5 липня під час презентації Плану відновлення України.

Одним із важливих стратегічних секторів відбудови є енергетичний. Знищення критичної інфраструктури, окупація, енергетичний тероризм внесли суттєві негативні зміни у сферу енергетики країни, в тому числі в галузь відновлюваної енергетики, яка до війни у теми повільніші, ніж потребує країна, проте розвивалась. 

Загальна встановлена потужність відновлюваних джерел енергії в Україні з 2018 по 2021 роки зросла більш, ніж у чотири рази — з 2,3 ГВт до 9,6 ГВт. У 2021 році частка електроенергії досягла 8,1% або 12,8 ТВт-год. Із загального обсягу 60% було забезпечено сонячною енергією, 30% вітром, майже 8% біомасою та біогазом і 2% малими ГЕС.

Із 2020 року й до сьогодні галузь отримує практично невідчутну підтримку від держави. Про це неодноразово заявляли як представники  бізнесу, так і громадські організації. Так, до прикладу, у вересні низка громадських організацій, представників бізнесу та муніципалітетів, які відстоюють ідею розвитку відновлюваної енергетики, звернулися до Уряду з вимогою внесення положення щодо розвитку розподіленої генерації відновлюваних джерел енергії (далі – ВДЕ) до цілей проєкту Плану відновлення відповідно до  принципів 4-го Енергетичного пакету “Чиста енергія для всіх європейців”. Тут мова йшла про станції потужністю до 1 МВт - малу розподілену генерацію, яка надає найбільші вигоди для громад та країни вцілому. Наразі, на думку представників громадського сектору, у Плані відновлення заходи з розвитку сектору енергетики “не відображають комплексного вирішення щодо стимулювання розвитку малої генерації відновлюваних джерел енергії”, а лише точково вирішують питання.

Обмеження виробництва “зеленої” електроенергії

З початку війни енергетична система України потребувала якнайшвидшого реагування на ситуацію. Через зниження споживання у нас був надлишок електроенергії (приблизно 35%). 

Зважаючи на надлишок електроенергії виникло 2 завдання: скоротити її виробництво (для балансу мережі), друге – знайти нові ринки збуту. Держава використала обидва варіанти.  30 червня Україна розпочала продаж електроенергії до ЄС. Якщо перший захід енергетична спільнота прийняла на “ура”, то другий, скорочення кількості генерації, не був на користь виробникам “зеленої” енергії. Ідеться про вказівки державних диспетчерів про зупинку  роботи станцій, що виробляють електроенергію з ВДЕ в пік їх роботи для балансування електроенергії в системі.

Через часті втручання у роботу станцій ВДЕ сектор почав втрачати мільйони. Про це на спільній прес-конференції заявляли представники власників станцій, профільних асоціацій та парламентарі. 

“Відповідно до розрахунків, обсяг системних обмежень СЕС складав 573 ГВт/год, або, приблизно, 30% від потенційної генерації. В фінансовому вираженні це 80 мільйонів євро, або 2,5 мільярда гривень. Відповідно замість обмежень та недовиробництва “зелена” енергія у майбутньому може бути експортована в країни ЄС, знижуючи фінансове навантаження та виплати “зеленого” тарифу за системні обмеження. В України є значні експортні можливості”, – заявив на цій же прес-конференції голова правління Громадської спілки “Асоціація Сонячної енергетики України” Владислав Соколовський. 

Частково або повністю зруйновані ВДЕ-станції: за чиї кошти відновлюють?

ФЕС “Мерефа” (Харківська область, Мереф’янська ОТГ). Фото Станіслава Ігнатьєва

На фото – постраждала від ракетного обстрілу сонячна електростанція компанії Solar Generation у Харківській області – ФЕС “Мерефа” у Мереф’янській територіальній громаді. Також постраждали СЕС цієї компанії й у Миколаївській області.

ФЕС “Солинг 1” (Миколаївська область, с. Зайчевське). Фото Станіслава Ігнатьєва

За словами керівника підприємства Станіслава Ігнатьєва у Харківській області не залишилося жодної діючої сонячної електростанції. Лише 1 станція компанії “Solar Generation” підлягає відновленню. У Миколаївській області ситуація дещо краща. Розбомблену станцію “Solar Generation” вдалося частково відновити, але лише завдяки співпраці із місцевим обленерго та вдалій знахідці - велике підприємство, якому нині компанія постачає електроенергію.

Підприємець підтверджує: окрім обстрілів станції “Solar Generation” потерпали й від диспетчерських вказівок. А також зазначає, що стримування генерації відновлюваної енергетики мало би відбуватися в останню чергу. 

“Відповідно до діючого законодавства, це є зловживанням з боку центральної диспетчерської служби, оскільки відповідно до Закону «Про електроенергетику» підприємства з виробництва «зеленої» електроенергії  отримують команду (це називається «команда на розвантаження потужностей») в останню чергу. Тобто спочатку слід було б обмежувати великі ТЕС, частково гідроенерго, потім атомна енергетика й вже в останню чергу, коли немає технічної можливості, то дають вказівки підприємствам “зеленої” енергетики” – заявляє Ігнатьєв.

Держава, згідно Кодексу системи передачі, зобовʼязується повертати кошти за відповідні обмеження. Щоправда, цей борг віддає не в повному обсязі та зі суттєвою затримкою. Для прикладу, “Solar Generation” з початку війни отримало приблизно 40% компенсації. 

Отже, зменшення генерації призводить до скорочення доходів власників станцій, а постійні обстріли окупантів знищують інфраструктуру, яку необхідно відновити за кошти власників. Станіслав Ігнатьєв підтверджує, що станцію у Миколаївській області підприємство відремонтувало за власні кошти. 

Сам же процес відновлення будь-якої ВДЕ-станції юридично означає її “модернізацію” і втрату “зеленого” тарифу. Підприємець Ігнатьєв наголошує на тому, що власники станцій не винні, що їх обстріляли і не хочуть, щоб держава позбавляла їх цих пільг.

“Нормативно це відновлення вважається як модернізація станції. Замінюють обладнання. Наприклад, фотомодулів потужністю 250-340 кВт зараз немає і це будуть інші фотомодулі, іншої потужності виробництва. Інвертори такі, які ще раніше використали при будівництві знайти можна. З іншого боку є проблема в тому, що коли отримується ліцензія і на генерацію електричної енергії, і на отримання зеленого тарифу, то власник сонячної електростанції подає повний перелік з номерами реєстраційними документів з митниці про те, що це обладнання було завезене на територію України. І відповідно, якщо є інше обладнання, то це підприємство на сьогоднішній момент може втратити “зелений тариф””, – пояснює власник ВДЕ генерації Ігнатьєв.

Також він додає, що нині з колегами намагається добитися в Уряді створення для постраждалих від бойових дій станцій окремого алгоритму відновлення промислових обʼктів, аби запобігти втрати ними “зеленого” тарифу після ремонту та відновлення.

Важливо додати, що Україна створила Фонд підтримки енергетики, який знаходиться під наглядом Енергетичного співтовариства (Енергетичне Співтовариство діє як фідуціар Фонду). Міжнародні фінансові установи такі як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) також пообіцяли додаткове фінансування і вже надають екстрену підтримку ліквідності. Проте, за словами Ігнатьєва, доступу до цих коштів виробники відновлюваної енергії поки не мають. 

Голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку (SDIA) Юлія Усенко каже, що якщо не зробити ряд важливих кроків, то галузь ВДЕ збанкрутує. 

“Уряд має терміново розробити та оприлюднити план дій зі стабілізації галузі ВДЕ та визначити джерела повернення боргу перед діючими виробниками ”зеленої” генерації. Уся галузь чекає конкретних рішень”, – заявляє експертка.

Як зберегти сектор?

Коаліція “Енергетичний перехід” вважає, що Уряду необхідно вдатися до більш рішучих кроків. Енергетичній незалежності України сприятимуть кілька заходів, які можуть бути впроваджені вже в наступному році: 

1. Запровадження механізму видачі гарантій походження електроенергії. Гарантія походження — це електронний документ, який підтверджує, що електрична енергія вироблена частково або повністю із ВДЕ. У цьому зацікавлені не лише виробники електроенергії з відновлюваних джерел, але й держава, адже механізм стимулюватиме процес декарбонізації і «зеленої» трансформації економіки України.

2. Приведення національного законодавства України та регуляторної бази в енергетичній сфері до принципів 4-го Енергетичного пакету ЄС.

3. Створення і запровадження механізмів, що сприяють енергетичній децентралізації. Це забезпечить здатність окремих домогосподарств, організацій та громад виробляти енергію та управляти нею у своєму господарстві, мати відносини з іншими громадянами та організаціями в процесі виробництва, розподілу, зберігання енергії, а також торгівлі нею. 

Марія Доманська, 

медіа-координаторка Коаліції “Енергетичний перехід”