Повномасштабне вторгнення Росії в Україну вимусило мільйони українців шукати прихистку за кордоном. Саме тому проєкт Ради Європи «Подальша підтримка розвитку соціальних прав людини в Україні» підтримав проведення аналізу забезпечення соціальних прав переміщених осіб в державах-учасницях Європейського Союзу та Ради Європи на прикладі вимушено переміщених осіб з України.

«Активація режиму тимчасового захисту у Європейському Союзі призвела до виникнення низки запитань. Перше з них стосується кола осіб, які можуть претендувати на здобуття відповідного статусу. Друге питання пов’язане із визначенням мінімального обсягу соціальних прав переміщених осіб, адже кожна держава-учасниця має власні національні системи їхньої реалізації, а такі властиво і повинні застосовуватись щодо осіб, які отримали захист», - зазначила Сюзанна Мнацаканян, керівниця проєкту Ради Європи «Подальша підтримка розвитку соціальних прав людини в Україні».

Експерти та експертки Проєкту проаналізували досвід 20 держав-учасниць* Європейського Союзу та Ради Європи щодо забезпечення соціального захисту вимушено переміщених осіб впродовж 24.02 - 20.07 2022 р.

В результаті створено два документи:

• Checklist соціальних прав переміщених осіб та заходів соціального захисту, що надаються країнами-членами Європейського Союзу та Ради Європи;
• Checklist мінімальних стандартів соціального захисту переміщених осіб із третіх країн, які не можуть повернутися до країни свого походження, що гарантуються країнами-членами Європейського Союзу та Ради Європи у межах їхніх євроінтеграційних зобов’язань.

Дослідження може бути корисним для громадян, які були вимушені шукати прихисток; органів державної влади України, громадських організацій з питань механізмів соціального захисту вимушено переміщених осіб; дослідників проблематики гарантування права на соціальний захист вимушено переміщеним особам; науково-педагогічних працівників. 

«Рада Європи та Європейський Союз прагнуть дотримуватись міжнародних стандартів захисту, демонструють повагу до демократичних цінностей та дбають про гарантування прав і свобод людини. Тож слідуючи цим задекларованим векторам руху, кожна організація ввела у дію механізми захисту переміщених з України осіб, які потребують вивчення для найбільш ефективного їхнього функціонування», - зауважила Світлана Синчук, співавторка дослідження.

Дослідження містить інформацію про:

• умови надання тимчасового захисту та отримання статусу біженця,
• перелік контактів, куди переміщені особи можуть звертатися для отримання інформації та документообігу,
• огляд груп осіб, яким держави можуть надати захист,
• перелік документів, які потрібно надати,
• терміни дії захисту, підстави для зміни або припинення статусу;
• огляд забезпечення ключових соціальних прав та заходи кожної з держав щодо їхньої реалізації.

«Функціонування систем надання притулку та міграції на основі прав людини та стандартів у цій сфері (конвенцій РЄ, рекомендацій Комітету міністрів та моніторингових органів, рекомендацій/резолюцій ПАРЄ та Конгресу місцевих і регіональних влад); визначення проблем міграції ключовими у діяльності РЄ та її партнерів; розвиток подальшої взаємодії з міжнародними партнерами – задекларовані як пріоритетні напрями сучасної політики РЄ», - підкреслила Олена Рим, співавторка дослідження.

Соціальні права, охоплені дослідженням та приклади щодо їхньої реалізації

Право на проживання: механізм забезпечення переміщеної особи належними умовами для безоплатного тимчасового проживання,  компенсації оплати вартості комунальних послуг в місцях компактного поселення переміщених осіб чи родинам, які приймають таких осіб, свободу руху осіб, які отримали захист.

Так, в Бельгії, у реєстраційному центрі в Брюсселі громадяни України та інші особи можуть подати запит на кризове розміщення в бельгійському муніципалітеті або місті. Необхідно звернути увагу, на те що така можливість надається лише в день реєстрації. Це може бути групове проживання, кімната у приватному будинку тощо. Домашні тварини не можуть перебувати в «екстрених притулках» і житлі в бельгійських муніципалітетах. Якщо проживання переміщених осіб у приймаючої сторони триває понад 1 місяць, то муніципалітети рекомендують компенсацію, яку гість виплачує приймаючій стороні: у розмірі 150 євро за дорослого та 50 євро за неповнолітнього.

Право на зайнятість: механізм видачі дозволу особам, які користуються захистом, працювати як наймані працівники або самозайняті особи, механізм продовження наукової діяльності, спортивної практики, отримання освіти для дорослих, умов оплати праці, режиму оподаткування доходів економічно активних переміщених осіб тощо.

Наприклад, після реєстрації в Болгарії та отримання реєстраційної картки іноземця з тимчасовим захистом для вимушено переміщених осіб з України, в переміщеної особи негайно виникає право на працю, без необхідності отримання інших реєстрацій чи дозволів. Це право діє на наданий їм термін тимчасового захисту. Переміщені з України особи після реєстрації набувають статус резидентів. Ставка податку на доходи фізичних осіб у Болгарії – 10%.  У Франції статус тимчасового захисту передбачає, що зарплата має становити не менше 10,57€/год.

Право на соціальне забезпечення: право на соціальну допомогу, послуги, пільги, страхування, медичну допомогу тощо. 

Так, у Великій Британії кожному члену родини, що прибув та отримав тимчасовий прихисток, надають одноразову виплату у розмірі £ 200, щоб допомогти покрити негайні виплати, доки особа освоїться. Ця допомога надається через місцеву раду. Розмір щомісячної допомоги визначається з огляду на кожну особу зокрема, оскільки враховуються її фінансові можливості. 

Щодо медичної допомоги, то, до прикладу, в Італії запит на посвідку на проживання для забезпечення тимчасового захисту гарантує медичне обслуговування на території країни, ідентичне тому, що надається громадянам Італії. В Румунії для допомоги всім українським дітям, хворим на рак, Асоціацією Daruieste Aripi та Румунським товариством дитячої онкології та гематології була створена платформа - Code4Romania. Вона допомагає отримати легкий, швидкий та цільовий доступ до спеціалізованої медичної допомоги.

Право на освіту: доступ до загальної системи освіти дорослим, які користуються захистом, доступ до системи шкільної освіти для осіб віком до 18 років, які користуються захистом, доступ до дошкільної та позашкільної системи освіти, умови продовження навчання у вищих навчальних закладах, що розпочате у країні, яку було залишено, та завершення такого у приймаючій країні.

До прикладу в Естонії, з 1 вересня 2022 року у Таллінні відкрилась школа Свободи. У школі створено місця для учнів 7-12 класів віком 13-19 років. Мова навчання в школі - естонська, проте до 40% навчання проводиться рідною мовою учнів за естонською державною програмою. У Швеції відвідування школи є обов’язковим з того року, коли дитині виповнюється шість, до закінчення останнього класу базової школи або до досягнення 18-річчя.

Права дитини: механізм забезпечення необхідного представництва неповнолітніх без супроводу та механізм забезпечення інтересів дитини.

Зокрема в Ірландії справами дітей без супроводу дорослих (віком до 18 років), які можуть потребувати міжнародного захисту і розлучені зі своїми батьками або опікунами займається агентство у справах дітей та сім’ї Tusla. Усі розлучені з батьками діти віком до 12 років будуть негайно передані в прийомну сім’ю. Діти старше 12 років будуть розміщені в інтернатних будинках коротко та середньострокового перебування.

Право на власність.

Так, всі особи які законно перебувають в ЄС, незалежно від місця реєстрації, можуть відкрити базовий банківський рахунок. Відсутність реєстрації не може бути причиною відмови для відкриття базового банківського рахунку і вважатиметься дискримінацією. Банки та відділення пошти зобов’язані запропонувати хоча б один тип банківського рахунку у євро. Базовий банківський рахунок надає можливість користуватися основними фінансовими послугами, наприклад робити грошові перекази, платежі, отримати кредитну картку, отримувати готівку в банкоматах.

Право на возз’єднання членів сім’ї.

В Словаччині, якщо особа втратила зв’язок зі своєю сім’єю, близькими чи родичами, то вона може скористатися послугою Словацького Червоного Хреста – Возз’єднання сімей. Для отримання додаткової інформації можна відвідати веб-сайт redcross.sk.

Право на участь в культурному житті.

Наприклад, в Німеччині вхід у всі державні музеї для українських переселенців є безкоштовним.

Загалом автори дослідження дійшли до такого висновку, що активація режиму тимчасового колективного захисту для людей, які масово рятуються від війни в Україні, демонструє європейську солідарність щодо підтримки України та засвідчує прагнення європейців розділити переживання українців, які змушені були залишити власні домівки через бойові дії та шукати прихистку. Попри певні недоліки цього механізму, які безумовно будуть вивчені, обговорені та усунені, його впровадження є свідченням відданості європейських інституцій та їхніх держав-членів принципам свободи, демократії, верховенства права, поваги до прав людини та основоположних свобод. Напрацьовані ними процедури координації необхідних дій забезпечують необхідний баланс між задекларованими політичними напрямами та практичною реалізацією таких на національному та місцевому рівнях. Адже включення питань соціального захисту переміщених з України осіб у національні заходи держав-членів Європейського Союзу та Ради Європи дозволяє досягнути ефективної реалізації їхніх соціальних прав.

*Довідково:

Автори досліджень – експерти та експертки громадської організації «Український центр соціально-правових досліджень»: Мирослава Бук, Володимир Бурак, Марія Ващишин, Оксана Гірник-Іваночко, Ірина Ласько, Тетяна Парпан, Олена Рим, Світлана Синчук, Оксана Стасів.

Дослідження охопило 20 держав, де за офіційно заявленою статистикою в рамках процесів вимушеного переміщення з 24.02.2022 року перебувало понад 30000 переселенців з України. А саме: Австрію, Бельгію, Республіку Болгарію, Велику Британію, Естонію, Ірландію, Іспанію, Італію, Латвію, Литовську Республіку, Нідерланди, Німеччину, Республіку Польщу, Португалію, Румунію, Словаччину, Францію, Чехію, Швейцарію, Швецію.

Проєкт Ради Європи “Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні” впроваджується Офісом Ради Європи в Україні в межах  Плану дій Ради Європи для України на 2018-2022 роки. Проєкт має на меті зміцнити сталість демократії в Україні через розширення соціальних прав відповідно до європейських стандартів.

 Слідкуйте за новинами Проєкту на Facebook.

 Для контактної інформації: Сюзанна Мнацаканян, керівниця проєкту.