Налагоджені зв’язки, відпрацьована система надання послуг, сталі механізми допомоги, - на жаль, всі інструменти подолання епідемії ВІЛ в Україні зазнали ушкоджень через агресію росії. Зберегти життя і здоров’я громадян, що живуть з ВІЛ, та представників уразливих груп під час війни, - саме на це були спрямовані зусилля громадських об’єднань, неурядових та державних організацій після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Як Україна далі долатиме епідемію ВІЛ в умовах війни, зруйнованої інфраструктури та маючи понад 8 мільйонів внутрішньо переміщених осіб?

Певна кількість людей, які живуть з ВІЛ та представників ключових груп населення сьогодні несуть службу в лавах Збройних Сил України, проте механізми надання їм послуг наразі відсутні.

Запитань залишається більше, ніж відповідей. Навіть після шести місяців війни в регіонах, у першу чергу, прифронтових, відсутні плани подальшої діяльності в умовах війни та заходів, які будуть необхідні для забезпечення потреб організацій та клієнтів протягом зими, з урахуванням енергетичної та економічної кризи.

Якою має бути стратегія подолання ВІЛ в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови, - над цим викликом працювали близько 80 учасників Форуму, серед яких - представники та представниці 39 неурядових організацій, що активно діяли з початку війни.

Розповідаємо про результати роботи Форуму громадських ініціатив, де були представлені програми відновлення профілактики та лікування ВІЛ в умовах війни.

На сьогодні План відновлення послуг із профілактики, діагностики і тестування, супроводу та лікування ВІЛ, ТБ, вірусних гепатитів В і С та послуг замісної підтримувальної терапії в Україні передбачає:

• поновлення надання послуг, 
• відновлення інфраструктури,
• подальший розвиток системи охорони здоров’я, відповідно до вже прийнятих стратегій та вимог воєнного часу.

Пріоритети державного сектору зараз переорієнтовані на військові потреби, і, як наслідок, існує істотний ризик зменшення або припинення державного фінансування програм з діагностики, профілактики та лікування ВІЛ, а також медичних та соціальних послуг для людей, які живуть з ВІЛ та для інших ключових груп населення.

Окрім того, діагностика, профілактика та лікування ВІЛ, туберкульозу та вірусних гепатитів наразі не є частиною загальнонаціонального плану відбудови країни на післявоєнні роки. На фоні тяжкої гуманітарної катастрофи потреби людей, які живуть з ВІЛ, та ключових груп населення не входять до порядку денного державних структур.

Що команда menZDRAV Foundation пропонує для Плана відновлення та вирішення викликів найближчим часом, читайте за посиланням:

https://menzdrav.org/vil-poslugi-pid-chas-vijni-v-ukrayini