Більшу частину аудиторії складають працівники третього сектору,  правозахисники, психологи та волонтери. Особливістю їх роботи є те, що їхня діяльність спрямована на допомогу іншим людям, тому вони постійно стикаються з чужим болем і переживаннями. Щоб приймати рішення, надавати якісну допомогу, вони мають самі не перебувати у стані постійного емоційного навантаження. І хоча зараз більшість із нас живе в умовах гострого стресу, варто намагатися хоча б мінімально дбати про себе.

Так що ж таке турбуватися про себе? Перед усім,  важливо знати та розуміти, як працює стрес, що таке травма й періодично звіряти рівень власного виснаження. Воєнний стан має колосальний вплив на психоемоційну стабільність людини. Як говорять психологи, у людини не такий великий вибір реакцій: битися, тікати або завмерти. Різні відділи нервової системи значною мірою визначають поведінку людини. Симпатична система  відповідає за нашу готовність бігти та тікати. Або парасимпатична дає команди завмерти.  Це необхідно організму, щоб ми могли вижити та функціонувати під час стресу.

Після шести місяців війни, складно дотримуватися класичного правила  — щоб не вигоріти самому, треба ділитися тільки своїм надлишковим енергетичним ресурсом. Але, можна навчитися вчасно поповнювати свої внутрішні ресурси. Наприклад, виходити на прогулянку; за нагоди досить спати, адже це впливає на увагу і концентрацію;  пити воду; регулярно їсти, щоб уникнути фізичного виснаження; намагатися практикувати якісь здорові фізичні навантаження. А також не забувати спілкуватися з близькими. Це все відволікає та не дає можливості людині вигоріти.  

Ізраїльські та американські науковці  досліджували реакції під час війни психіки людини. Висновки говорять, що вони можуть бути різними й це залежить від багатьох причин.  Починаючи від  тимчасового стресу, до важких психічних травм, які мають негативні наслідки для здоров’я та благополуччя людини.

Хороша новина, що більшість людей, поступово пристосується та відновиться.  А згідно з теорією Хабфолла психічна травма може призвести як до втрати, так і до отримання ресурсів,  а навіть до переоцінки життєвих цінностей.

Підсумовуючи вищесказане, для хелперів в рамках проєкту проводиться:

·       Психологічна едукація,

·       Контейнерування емоційного навантаження,

·       Ознайомлення з методами профілактики стресових ситуацій,

·       Навчання практикам відновлювання психічного здоров’я через індивідуальну та групову роботу.

Формат зустрічей – особисті консультації та коучингові сесії онлайн, у платформі Zoom.