З моменту повномасштабного російського вторгнення Львів перетворився на потужний гуманітарний хаб і став одним із головних центрів прихистку переміщених осіб. Разом із загрозами та наслідками ракетних обстрілів, ці фактори стали серйозною перевіркою ефективності місцевого самоврядування. 

Поступово оговтуючись від тиску непередбачуваних обставин, керівництво громади змінило підхід “швидкого реагування” на “розбудову сталих процесів”. У матеріалі за підсумками розмови із першим заступником міського голови Львова Андрієм Москаленком розповідаємо про “нову нормальність”, кадрові трансформації, а також оцінку посадовцем актуальних для громади завдань у найрізноманітніших сферах.

Цією публікацією Громадянська мережа ОПОРА розпочинає серію матеріалів про проблеми, виклики та пошук якісних рішень для подолання наслідків війни органами місцевого самоврядування.

Без перебільшення, основним викликом для міста з початку активних бойових дій у лютому стала велика кількість релокованих осіб та інституцій. Тож розмову з представником ОПОРИ перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко почав із цифр: “У перших два з половиною місяці, за даними мобільних операторів, у місті постійно перебувало 2 мільйони людей. Тобто при населенні менше 800 тисяч, 1 мільйон 200 тисяч ще щодня були у місті. Усі вони десь розміщувалися. Хтось приїжджав на день, хтось – на годину, хтось – на три місяці, а хтось і досі є”.

На його думку, крім загальної мобілізації суспільства, витримати навантаження допомогла і наперед відпрацьована система адміністративного реагування. Зокрема, задовго до 24 лютого у місті проводила навчання евакуаційна комісія, розроблялися алгоритми поселення, надання медичної, освітньої та іншої допомоги постраждалим. 

Також у ситуації, коли 3 травня росіяни завдали ракетних ударів по кількох електропідстанціях, відбулася перевірка готовності до кризового запуску частини міських мереж. Особливої актуальності цей факт набуває у контексті підготовки до наступного опалювального сезону. 

“Я не маю право казати деталей, але це було дуже серйозне ураження, яке дало можливість протестувати, як ми можемо продовжувати водопостачання у таких випадках. Або як ми можемо забезпечувати електропостачання до об’єктів критичної інфраструктури”, – зазначає Андрій Москаленко.

Загалом у Львівській міській раді переконані: кризове управління включає спроможність швидкого реагування, готовність вибудовувати сталі процеси в умовах невизначеності повноважень, зокрема щодо закупівель на потреби військових. На шостий місяць повномасштабного вторгнення на порядку денному громади – низка довготермінових проєктів стратегічного значення. 

Один із них – будівництво Національного реабілітаційного центру «Незламні» (англ. – Unbroken) на базі Першого медичного об’єднання Львова. Станом на серпень лікування тут вже пройшло близько 5 тисяч поранених українців, 1200 з яких – діти. 

“Кількість поранених цивільних у цій війні буде збільшуватися. А отже, є потреба в реабілітації, яка за своєю природою є довгим процесом. Тому зараз ми вибудовуємо цілу екосистему. Разом з Міністерством охорони здоров’я ми вже підбираємо протези для фокусної групи, проводимо ремонти, будуємо нові корпуси для проходження реабілітації”, – ділиться заступник міського голови. 

Цей кейс наводять як приклад налагодження сталого процесу в умовах так званої “new normality”. За приблизними підрахунками, на рік тут очікують від 50 до 100 тисяч звернень від поранених цивільних. І якщо цього не визнавати, громада може багато втратити. 

“Ми маємо створити всі умови, щоб люди, які приїздять сюди на лікування, могли залишитися тут, а не їхати за кордон. А тому важливо не тільки поставити людину на ноги, але зрозуміти що з нею буде далі: де вона буде працювати, чим займатися, по яких вулицях буде ходити”, – пояснює Андрій Москаленко.   

За подібним принципом планують вирішувати і вже вирішують ще низку актуальних питань – зокрема, про підтримку героїв війни та надання геріатричних послуг, підготовку до нового навчального року та опалювального сезону. Зрозуміло, що кожен напрямок потребуватиме фінансового підкріплення, а тому громада також прагне бути сталою економічно. 

“Станом на зараз є перевиконання загального фонду за рахунок ПДФО, але недовиконання бюджету розвитку за рахунок того, що продажі майна і землі під час активної війни – це складно. Хоча і сьогодні, і вчора, і завтра ми маємо іноземних інвесторів, які готові вкладати за умови наявності певних гарантій і страхування”, – розповідає співрозмовник. 

Паралельно із залученням інвестицій місто продовжує працювати над створенням комунального індустріального парку, запроваджує інвестиційні ваучери для підтримки бізнесу  та створює нові кластери. Такі заходи повинні допомогти місцевим і релокованим бізнесам, підтримати та втримати їх в умовах кризи.

Зі зміною системи міських пріоритетів змінюється також кадрова структура міської ради. Вже найближчим часом, за словами Андрія Москаленка, на мерію очікує хвиля важливих управлінських рішень, пов’язаних зі скороченням посадовців. Перед тим, як їх ухвалювати, проведуть аналіз затребуваності окремих підрозділів та їх здатності бути гнучкими у кризовому реагуванні. Також обіцяють, що всі рішення відбудуться за належної комунікації та з повагою до людини. 

Наостанок ОПОРА запитала Андрія Москаленка про його ставлення до оновленої з початком воєнного стану моделі управління містом, на що він відповів: “Мені некоректно давати оцінку існуючої моделі, бо я не є законотворцем чи представником державної гілки влади, не є депутатом. Я представляю виконавчу гілку влади і я прихильник швидких рішень. Також я б не хотів, щоб в цей час була критика. Є проблема – беремо, вирішуємо. Потім перемагаємо і з’ясовуємо, хто був правий, а хто не правий, до кого є питання”. 

Довідково: 

Ця публікація створена у межах проєкту «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей», що Громадянська мережа ОПОРА реалізує за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).