До юристів Запорізького правозахисного центру часто звертаються внутрішньо переміщені особи з питань, підтвердження фактів, що мають юридичне значення – народження чи смерті особи на тимчасово  непідконтрольній Уряду України території тощо. У червні до нас звернулася пані Тетяна яка має статус внутрішньо переміщеної особи, бо переїхала до м. Запоріжжя з міста Маріуполя Донецької області, з питанням отримання свідоцтва про смерть її діда, який загинув у місті Маріуполі під час обстрілів. Діда було поховано у городі.

На час смерті діда поблизу не було лікарів, які могли б зафіксувати факт його смерті та видати відповідне лікарське свідоцтво. Пані Тетяна та її родичи могли  тільки зафіксувати на фото та відео моменту поховання та геолокацію цього місця. Для проведення державної реєстрації смерті дідуся, пані Тетяна звернулася до відділу державної реєстрації актів цивільного стану м. Запоріжжя, та повідомила що не має відповідних документів фіксації смерті діда. На своє звернення жінка отримала відмову, адже не надала жодного документа, який може бути підставою для державної реєстрації смерті особи.  Фахівці органів РАЦСу порадили їй встановити факт смерті дідуся шляхом звернення до суду з відповідною заявою. Юрист ЗПЦ вивчила обставини справи, систематизувала наявні у пані Тетяни докази, які підтверджують докази смерті та поховання її діда, підготувала заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово непідконтрольній уряду України території. На підставі судового рішення було отримано свідоцтво про смерть дідуся.

Отже, для того щоб встановити факт смерті особи на тимчасово непідконтрольній уряду України території, необхідно діяти за таким алгоритмом:

У разі відсутності медичного висновку щодо причини смерті чи відсутності медичної довідки, в якій констатується факт смерті та неможливості надання даних документів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті, справа про встановлення юридичного факту смерті особи, відповідно до положень цивільного законодавства, вирішується в судовому порядку.

Доказами які можуть засвідчити факт смерті особи є:

покази свідків;

письмові докази;

акт про настання смерті; копія лікарського свідоцтва про смерть;

повідомлення з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

наказ командира військової частини про виключення особи з особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю;

скриншоти особистого листування, дані отримані з відкритих джерел чи соціальних мереж.

Окрім того, за можливості треба зафіксувати факт смерті людини: зробити фото її тіла, місця поховання, вказати обставини смерті, якщо це відомо (під час обстрілу чи будь-якої іншої події, яка викликала смерть).

Якщо є очевидці смерті або поховання такої людини, треба зберегти їхні прізвища, імена, по-батькові та контакти. Показання таких осіб можуть бути доказами в судовій справі по встановленню факту який має юридичне значення

У разі відсутності медичного висновку щодо причини смерті чи відсутності медичної довідки, в якій констатовано факт смерті та неможливості надання даних документів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті, справа про встановлення юридичного факту смерті особи відповідно до статті 317 Цивільного процесуального кодексу України вирішується в судовому порядку.

Заява подається до суду родичами померлої особи або їх законними представниками в якій, відповідно до статті 318 Цивільного процесуального кодексу України, повинно зазначатися:

який факт заявник просить встановити та з якою метою;

причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

докази, що підтверджують факт;

докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фото-таблицю з місця поховання, медичні документи про смерть тощо).

До заяви за необхідності додається довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану).

Заява особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Однак, заява про встановлення факту смерті особи на територіях, тимчасово непідконтрольних Уряду України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлої особи або їх представниками до суду за межами такої території.

У рішенні суду зазначається: відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює документів, що видаються цими органами, а є лише підставою для одержання зазначених документів.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Воно видається учасникам справи невідкладно після проголошення такого рішення або надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Заявники щодо справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ даної категорії на підставі пунку 21 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”.

Для довідки

Статтю підготовлено командою проєкту «Безкоштовна правова допомога ВПО та вразливим верствам населення у Запорізькій області», що реалізується ГО «Запорізький правозахисний центр» за сприяння ПРООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.