Мільйони українців виїхали подалі від звірств окупантів, втекли з-під обстрілів, намагаючись просто фізично вижити. Хтось би подумав, що в таких умовах правова система вивітрюється, але ж ні, вона стала ще більш необхідною. З іншого боку, на переселенців звалилася купа питань, з якими самотужки не розібратися: як відновити втрачений паспорт, чи можу я виїхати за кордон, що треба, аби вивезти принаймні дітей… Далі читайте про приклад волонтерської юридичної допомоги для переселенців.

До і після 24 лютого

Олексій та Вікторія Зайцеві — подружжя адвокатів. 24 лютого Олексій збирався їхати до Києва на судове засідання, тому прокинувся дуже рано, з будильником. Вікторія прокинулася від вибухів о п’ятій. Вікна дрижали. Їхній дім у Харкові, на Салтівці.

Вікторія розповідає, що тривожної валізки в них не було. Щоправда, заздалегідь приготували важливі документи й намагалися тримати авто з повним баком. Так чи так, а вже о шостій ранку сім’я закидала речі до багажника. Взяли найнеобхідніше. Зібралися, зібрали дітей і виїхали. Все це під звуки обстрілів. 

Тепер вони живуть у селі Великий Глибочок на Тернопільщині. Як там їхній будинок — не знають. І нема кому подивитися.

Давні партнери

Ще 2019 року Олексій та Вікторія співпрацювали з Молодіжною організацією “СТАН” у проєкті “Школа культурного менеджменту”. Проводили тренінги для митців та менеджерів мистецтва щодо інтелектуальної власності, правових аспектів створення та оподаткування громадських організацій. Відтоді вони підтримували стосунки зі СТАНом, а після 24 лютого сконтактували з головою правління організації  Ярославом Мінкіним, щоб запропонувати свою допомогу.

“Крім самої війни, бойових дій є гуманітарна катастрофа. —  Говорить Олексій Зайцев. — Люди переїжджають, в них багато потреб, а СТАН перепрофілювався на допомогу вимушено переміщеним особам. Ми сказали, що можемо бути корисними”.

Це виявилося дуже на часі. Ярослав Мінкін розповідає, що допомагаючи людям у шелтерах, організація зіткнулася з багатьма запитами, які потребують кваліфікованих правників.

“Особливо розгублені ті, — каже він, — хто був у процесі чогось: здавав на права, але не здав чи не встиг, за щось заплатив, але не отримав. Багато хто втратив документи й не знає, як бути далі”.

Адвокатські турне

Оскільки Вікторія та Олексій самі переселенці, води добре розуміли, відчували, в якій ситуації опинилися люди. Але реальна картина завжди складніша, аніж те, що можна спрогнозувати. Тож для початку Олексій об’їздив усі прихистки, які підтримує СТАН, щоб познайомитися, поговорити з мешканцями наживо, а не лише онлайн чи телефоном. Приїздив, консультував, і що не менш важливо — отримав зворотний зв’язок, побачив, які питання найбільше та найчастіше турбують переселенців. Щоб дати людям відповіді, Олексій та Вікторія розробили тренінг, із яким ще раз, але вже удвох, об’їхали шелтери. Тепер вже не просто відповідали на питання, а мали свою спеціально розроблену програму з презентаціями, роздатковими матеріалами. Інформація стосувалася чотирьох тем:

1. Що таке воєнний стан і які наші права та обов’язки в цей час. Які з конституційних прав можуть бути обмежені, а які ні.
2. Мобілізація: кого вона стосується і як повинна проходити. Базові права та обов’язки мобілізованих. Якою може бути відповідальність, коли хтось ігнорує повістку, або не стає на облік. 
3. Перетин кордону під час воєнного стану. У кого та за яких обставин є таке право.
4. Соціальні гарантії. Тут ішлося про державні та міжнародні програми для підтримки внутрішньо переміщених осіб. Як і до кого за цими програмами можна звернутися, щоб отримати передбачену фінансову допомогу.

Проводити такі тренінги виявилось ефективніше, аніж просто консультувати, бо в переселенців багато схожих проблем. З іншого боку, це допомагає людям відкритися до подальшого спілкування, що важливо, адже не всім легко звертатися по допомогу. Ярослав Мінкін жартує, що винайдений формат — це свого роду рок-концерт від зіркових адвокатів. Бо й справді зірки (Олексій та Вікторія працюють у одній з провідних юридичних фірм Харкова, мають непересічний досвід) і справді вирушили в турне. Прихистків з якими працює СТАН вже майже півтора десятка й вони в трьох областях на заході України. Олексій та Вікторія сіли в авто та об’їхали їх усі. О восьмій вирушали й працювали до пізнього вечора. Відвідували від одного до трьох шелтерів на день.

“Це дуже гарний формат. — розповідає про тренінг Ольга Олейніченко, координаторка шелтеру MiCuLab у селищі Лисець біля Івано-Франківська. — Ми пили чай, спілкувалися. І юристи в цій ситуації мусять бути трохи психологами, знайти підхід”.

Після кожного тренінгу переселенці підходили до Вікторії та Олексія вже з індивідуальними, нетиповими питаннями. Деякі з них справді складні й потребували глибшого вивчення законодавчої бази. Тож розмова починалася в шелтері, а продовжувалась дистанційно.

Що буде з житлом

Однією з тих складніших є тема компенсації або відновлення втраченого житла. Можливо, це те, що найбільше хвилює людей у прихистках. Навіть коли їхні міста будуть звільнені від окупантів, далеко не всі матимуть куди повертатися. Люди запитують, чи не кинуть їх напризволяще.

У своїй адвокатській практиці до 24 лютого Вікторія Зайцева спеціалізувалася якраз на сферах нерухомості, будівництва та агробізнесу. Подібні питання — її тема, та все одно складно на них відповісти. А питають у кожному шелтері.

“Зараз розробляється масив законодавства в цій сфері. — пояснює вона. —  Напрацьовується алгоритм: що робити, до кого звертатися, які акти збирати. Цей алгоритм не готовий. Воно все формується зараз, в реальному часі. Є постанови уряду, які регулюють окремі питання. Є законопроєкт, за який проголосували в першому читанні. Може його приймуть, може ні, коли — невідомо. Він передбачає акцент на передачі готового житла, а не на грошовій компенсації. Питання, де брати гроші на ці речі, теж поки відкрите”.

Словом, зараз просто не існує відповіді на всі житлові питання, та Вікторія стежить за законодавчим процесом і каже, що інформація оновлюється з дня на день. Те що є, адвокатка опрацьовує, щоби включити до нового тренінгу. Для прикладу, людям корисно знати, що зараз рекомендовано фіксувати пошкодження через додаток “Дія”. І що “Дія” буде саме тим фільтром, з якого держава братиме інформацію, формуватиме реєстр пошкодженого та знищеного майна.

Окрема тема — трудові відносини, й вона теж буде частиною нового тренінгу.

“Люди не розуміють, як їм звільнитися з попереднього місця роботи. — Пояснює Олексій Зайцев, — Або чи звільнять через те, що вони переїхали й поки що не виходять на роботу. Такі питання були, а зараз їх побільшає, бо підприємства знову починають працювати, а люди поїхали з міст, де ті підприємства”.

Простягнути руку допомоги

Поки Олексій Зайцев не їздить прихистками, то консультує телефоном. Каже, що телефонують переважно ті, хто були на тренінгах, ставили запитання, і значно рідше — переселенці, які просто взяли в шелтері номер. Те, що Олексій з дружиною побували на місцях, поспілкувалися з людьми наживо виявилося справді вагомо. Та головне — вони не просто повідомили про себе й дали контакт, а почали цю розмову. 

Волонтери, які допомагають у прихистках чи на вокзалі, теж розповідають, що переселенці не відразу бачать свої потреби, не завжди про них говорять. Коли людина виїхала з-під обстрілів і нарешті почувається в безпеці, має дах над головою, їжу, тепло — їй здається, що більше нічого не треба. Лише поступово вона підпускає думки, що треба щось вирішувати з роботою чи навчанням, що, втратила всі документи, що, можливо, потребує ще й консультації психолога. Через жахіття війни люди часто дезорієнтовані й варто простягнути їм руку першими. Дати зрозуміти, що можна розраховувати на матеріальну підтримку, поспілкуватися з психологом чи юристом. Що такі можливості є. Що вони безкоштовні й скористатися ними — не соромно.

Діяльність Молодіжної організації “СТАН” у 2022 році підтримується IM Swedish Development Partner (Швеція), Save the Children International (Швеція), Hilfswerk International (Австрія), Studio Kitsunya (Нідерланди), MitOst (Німеччина), LGBT+DK (Данія), Prague Civil Society Centre (Чехія), People in Need (Чехія), Global Fund for Children (США), House of Europe (ЄС) та Urgent Action Fund for Women’s Human Rights (США).

Фонд IM Swedish Development Partner разом з Prague Civil Society Centre підтримують безперебійну роботу команди організації та діяльність ресурсного центру, де розташований координаційний штаб шелтерів Карпатського регіону. House of Europe надає необхідне обладнання для роботи в регіоні. Міжнародна організація Hilfswerk International надає гуманітарну допомогу для облаштування шелтерів, харчування та всебічної підтримки людей, надає кошти на дитяче харчування для самих маленьких переселенців.

Фонд Save the Children International за підтримки Генерального Директорату Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO) підтримує комплексну роботу з дітьми та молоддю, що постраждала від наслідків бойових дій. 

Організації Child Rights Eurasia Global Fund for Children (США) та Urgent Action Fund for Women’s Human Rights (США) підтримують антикризову роботу з дітьми. Асоціації MitOst та LGBT+DK надають допомогу в релокації культурних менеджерок та активіст(ок)ів в біді. People in Need допомагає в наданні психосоціальної та юридичної допомоги людям.