З часу запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, в медіа з’являлись повідомлення про певні випадки незаконного збирання персональних даних, не лише з метою шахрайства, а й для стеження за волонтерами чи публічними службовцями.

Необхідність захисту прав суб’єктів персональних даних в умовах дії правового режиму воєнного стану вкрай висока. Навіть в умовах бойових дій право на життя, право на повагу до гідності, право на свободу та особисту недоторканність, визначені в Конституції України, мають бути дотримані. Україна, яка поступово інтегрується до Європейського Союзу, має відповідне законодавство, спрямоване на створення якісної системи правового захисту персональних даних, відповідно до стандартів ЄС.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року «Про запровадження воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина. У зв’язку з можливістю обмеження права фізичних осіб на невтручання у особисте і сімейне життя, доступ до персональних даних на території України в період дії режиму воєнного стану може супроводжуватися встановленням окремих обмежень. Але важливо наголосити — щодо конфіденційної інформації про фізичних осіб такі обмеження можуть встановлюватися лише в нормах законів України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Європейський Простір моніторить багато комунікацій волонтерів в соціальних мережах, які надають гуманітарну, консультаційну допомогу вимушеним переселенцям в громадах. Для громадських активістів і волонтерів сьогодні дійсно є актуальним це питання, адже вони мають/можуть мати справу з персональними даними людей, або можуть вчасно поінформувати колег щодо збирання персональних даних. Це випадки різних анкетувань, фокус-груп, це ведення списків на різні запити допомоги, це, можливо, списки на евакуацію, це якась внутрішня звітність або для міжнародних організацій, які передають допомогу тощо.

Можливо це очевидні речі в звичайні часи, але сьогодні для громадської спільноти додатково важливо окреслити головні засади і поради щодо збирання/обробки персональних даних. І за консультацією EUProstir звернувся до громадської організації “Платформа прав людини”, яка об’єднує експертів з великим досвідом та високим рівнем експертиз у неурядовому секторі, зокрема і щодо забезпечення стандартів прав людини. Консультацію надав Євген Воробйов, адвокат-партнер ГО “Платформа прав людини”.

— Сьогодні багато волонтерів, активістів працюють при волонтерських штабах в різних громадах. Що б ви порадили щодо того, як вони повинні діяти, аби з одного боку убезпечити себе, а з іншого боку, щоб правильно в умовах воєнного стану дотримуватись вимог при збиранні персональних даних?

— Щодо вашого питання, то я би почав з того, що таке персональні дані. Це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Що під цим розуміється? Звісно, що це інформація про національність особи, її освіту, її сімейний стан, релігійне переконання, стан здоров’я, адреса проживання, місце народження, ідентифікаційний код тощо.

Якщо ми збираємо цю інформацію, то що слід зробити — так це отримати згоду такого суб’єкта персональних даних. Якщо суб’єкт таку згоду не дає, то фактично ви не можете обробляти таку інформацію.

Тому що у випадку, якщо ця інформація десь випливе, людині це не сподобається, то вона може звернутися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за тим, щоб вас притягнули до відповідальності.

Тобто згода суб’єкта персональних даних — це перше, що потрібно отримати, якщо ви робите фіксацію такої особи.

— Коли пишуть на електронну пошту чи телефонують в тимчасові пункти допомоги (кол-центри), то яку персональну інформацію для уточнення волонтери мають право запитувати?

— Щодо отримання уточнень, то тут прізвище, ім’я, телефон, імейл — я гадаю, можна це запитувати. Це не буде порушувати закон. І не потрібно отримувати будь-якої згоди на обробку персональних даних.

Важливою умовою правомірної обробки персональних даних у період дії правового режиму воєнного стану є забезпечення громадянам належного рівня захисту їхніх прав, пов’язаних з персональними даними.

З початком широкомасштабного вторгнення рф в Україну, велика кількість людей з-поміж іншої допомоги також потребує і правовий супровід, як на території України, так і за кордоном. ЄС окрім надання гуманітарної допомоги також сприяє в захисті прав українців, через підтримку ініціатив громадянського суспільства, через створення інформаційних ресурсів, де зібрана важлива практична інформація — на кшталт сторінки Солідарність ЄС з Україною.

Більше у статті на EUProstir — https://euprostir.org.ua/stories/179595