Реалії війни знову продемонстрували визначальну роль волонтерського руху в підтримці обороноздатності та гуманітарної стабільності країни. Тисячі волонтерів в щоденному режимі закуповують, збирають та доставляють гуманітарну і благодійну допомогу українським захисникам громадянам, які страждають від збройної агресії.
Волонтери співпрацюють з неприбутковими організаціями, громадськими об’єднаннями та благодійними організаціями, або об’єднуються в ініціативні групи. Вони збирають, перевозять, сортують, розподіляють та налагоджують відправку вантажів в місця, де їх потребують. Хтось вже налагодив процеси отримання запитів на допомогу, її залучення та розподілу, а хтось лише думає над тим, як правильно організувати роботу.
В цій статті спробуємо дати відповіді на питання, які можуть виникати у волонтерів.
1. Убезпечуйте себе, отримувачів і самі вантажі фіксацією та збереженням даних водія та транспорту. Це допоможе вам і колегам орієнтувати одне одного, якщо перевізники чи окремі водії виявилися недоброчесними, інформувати про такі випадки правоохоронців.
За можливості, майте з вантажами документи, що підтверджують їхнє походження та призначення, завчасно й оперативно готуйте або копіюйте їх на кожен рейс. Наприклад, це може бути:
2. Завжди майте під рукою паспорти всіх, хто їде, водійське посвідчення, документи на транспорт та супровідні документи, не ховайте їх у вантаж чи десь у складнодоступних місцях вашого транспорту.
3. Дотримуйтеся встановлених правил поведінки на блокпостах:
4. Лишайте дані про своє пересування довіреним особам у захищений спосіб; майте швидкий доступ до номерів телефонів тих, хто завантажує (“віддає”) та розвантажує (“приймає”) вас аби орієнтуватися на місцевості або в інших обставинах. Можливо одна й друга сторона можуть надати вам тимчасовий супровід – для виїзду або в’їзду до певних населених пунктів, щоб підказати безпечніші шляхи пересування; також майте на швидкому наборі координатора або іншу довірену особу, якій можна повідомляти про зміну маршруту, ночівлю, зупинку тощо.
5. Не розголошуйте без причини (на заправках тощо) ваш маршрут і дані про вантаж заради вашої ж безпеки; не фіксуйте та не передавайте нікому кількість і особливості перетину блокпостів.
Українське законодавство визначає обмежений перелік напрямів волонтерської діяльності, ми ж описуємо ті, що дозволені і важливі для волонтерів в умовах воєнного стану. Напрями пов’язані з наданням волонтерської допомоги в умовах воєнного стану є в переліку, закріпленому частиною 3 статті 1 Закону України “Про волонтерську діяльність”, а саме:
- надання під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, волонтерської допомоги
- надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам кримінальних правопорушень, біженцям, внутрішньо переміщеним особам”.
Надання волонтерської допомоги захисникам та захисницям, громадянам, які постраждали внаслідок воєнних дій є законодавчо визначеними.
ЗУ “Про волонтерську діяльність” визначає можливість здійснювати волонтерську діяльність через неприбуткові організації, які залучають волонтерів (громадські організації, благодійні фонди, тощо), або індивідуально.
*При індивідуальній діяльності волонтери мають повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що вони не співпрацюють з організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Така вимога абз. 2 частини 2 статті 7 ЗУ “Про волонтерську діяльність”, однак стандартів щодо форми такого повідомлення – немає. А отже, це може бути усне інформування про те, що ваша волонтерська діяльність є особистою ініціативою, без співпраці з неприбутковою організацією.
Тому, створювати неприбуткову організацію для здійснення волонтерської діяльності не обов’язково. Однак, якщо ви відчуваєте потребу ширшого спектру можливостей (як-то ввезення гуманітарної допомоги з-за кордону, можливість отримувати офіційні запити на допомогу від органів місцевого самоврядування, збору коштів для надання благодійної допомоги на рахунки неприбуткової організації тощо), варто розглянути 2 варіанти:
Організації, які залучають волонтерів мають право видавати волонтерам посвідчення, що засвідчують їхню особу та вид волонтерської діяльності в межах організації. Тож, волонтер може отримати посвідчення, здійснюючи волонтерську діяльність у співпраці з неприбутковою організацією. Якщо він діє індивідуально (про таку можливість писали вище), то отримати таке посвідчення він не може. Також видача посвідчення – необов’язковий крок для неприбуткової організації. Йдеться саме про право, тобто можливість формування такого документу. Разом з тим, таке посвідчення може бути корисним, аби додатково підтвердити волонтерський характер вашої діяльності і безперешкодного займатися нею на практиці. Наприклад, коли є необхідність скоординуватись з гуманітарними штабами, знайти необхідні речі, щоб закрити потреби людей, яким допомагаєте чи перетнути блокпости, адже таке посвідчення буде підтвердженням вашої співпраці з конкретною організацією, інформацію про яку можна перевірити. Форма такого посвідчення є довільною і має містити інформацію про особу волонтера та вид волонтерської діяльності в межах організації.
Цей матеріал підготований в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).
Коментарі