bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Благодійність з нуля: як створити власний фонд?

В Україні на сьогодні зареєстровано близько 20 тисяч благодійних фондів. З них 30 відсотків минулоріч подало свої податкові звіти, а публічно звітує лише сотня-дві. Відтак я роблю висновок, що лише ця кількість фондів дійсно щось робить. Це критично мало! У нас така велика кількість тих, кому потрібна допомога, що той пул фондів не задовольняє і одного відсотка потребуючих. Тож я завжди «за» появу нових добросовісних організацій.

До нових благодійних фондів я ставлюся не як до конкурентів. Навпаки, радо підтримую і порадами, і менторськими проектами. Один із таких нещодавно створили з Танею Райковою, PR-директоркою «dobro.ua». Взяли по дві благодійні організації, з якими ділимося своїм досвідом.

Для мене арифметика проста: плюс один фонд – плюс тим, кому допоможуть. У свій час у мене також була наставниця – нею стала Наталя Оніпко, засновниця й президент БФ «Запорука». Вона надала шаблони потрібних договорів, багато консультувала та підтримувала. Тож я би радила на початковому етапі заручитися підтримкою.

Більшість думає, що створити власний благодійний фонд дуже просто – зареєстрував його, відкрив рахунок у банку і побіг. Насправді ж юридичний аспект створення фонду не є простим. Тож рекомендую детально ознайомитися із законами «Про благодійну діяльність та благодійні організації» та «Про волонтерську діяльність». А ще завжди тримати під рукою Господарський кодекс України.

Про стратегію та місію теж варто подумати напочатку. Ми у свій час припустилися помилки, якою грішать більшість молодих фондів, – скачали основний статут, внесли до нього деякі зміни і вперед. Якби зараз я починала все з нуля, підійшла більш усвідомлено. Бо правильно прописані мета, цілі, методи – це величезний шматок успіху. Часто молоді фонди прагнуть врятувати весь світ. Це благородно, однак в публічному полі люди не розуміють, чим займається такий фонд, відтак не стають його донорами. Тож раджу визначитися, кому вам під силу допомогти – дітям, стареньким чи, можливо, тваринам.

У благодійність я прийшла з банківської сфери. Мій шлях почався з того, що три місяці я збирала кошти на картку, яку відкрила спеціально для того, щоб допомагати дітям. Коли результати перевищили сподівання, вирішила розширювати масштаби і залучитися підтримкою бізнесу. Однак для цього потрібно було мати юридично створений фонд, правильно оформлену документацію та звітність. Бізнес не буде відправляти благодійні внески на твою картку. Тож першою людиною, яку я найняла, стала бухгалтер. Рік чи два ми працювали з нею лише вдвох. Робота у благодійному фонді передбачає величезну кількість рутинних операційних справ, до яких треба бути готовим. Лише та організація, яка правильно функціонує, є прозорою, підзвітною, може нарощувати масштаби й допомагати більшій кількості бенефіціарів.

Чому я приділяю стільки уваги питанням документації? Тому що, повірте, де тонко – там і рветься. Якщо на якийсь момент ви махнете рукою і вирішите, що все й так буде добре, обов’язково в цьому місці потім виникне проблема. Майте на увазі, всі ваші договори з отримувачами допомоги чи з підрядниками повинні бути максимально деталізованими. Не варто нехтувати документами, краще зайвий раз все перевірити. Ви відповідаєте за чужі гроші, і це потрібно завжди пам’ятати.

Недосвідчених благодійників на початках також бентежить питання пошуку підрядників. Однак вони знайдуться, коли організаційні моменти будуть залагоджені, а професійна команда – зібрана. Фармкомпаній та компаній, що торгують медичним обладнанням, – сила-силенна. Я радила би знаходити тих, хто ввозить медичне обладнання напряму від виробника. Це гарантія якості і врятованих життів. Такі підрядники мають ексклюзивні договори та контракти, а відтак у них найкращі ціни. Усі інші – дилери, які закуповують у дистриб’ютора й перепродають. Також обов’язково звертайте увагу, чи є сервісний центр обслуговування, чи встановлює підрядник обладнання, робить його доставку, вводить в експлуатацію й навчає лікарів на ньому працювати. Це дуже важливо! Запаковане в ящиках обладнання на порозі лікарні – головний біль як для лікарні, так і для фонду.

Більшість переконана, що займатися благодійністю – легке і благородне заняття. Але робота у фонді – це не про фей, які прокинулися зранку, вмилися росою і по райдузі пішли рятувати хворих дітей. Ми також зіштовхуємося з хамством і негативом. Але зациклюватися на цьому не раджу. Краще подумайте скільком людям ви зможете допомогти, якщо відкриєте свій фонд. Інколи, роблячи річні звіти, нам важко повірити, що цифра може сягнути чотирьох тисяч дітей. Це дуже мотивує рухатися вперед. Ось на чому варто зосереджувати свою увагу.

Валерія Татарчук, засновниця благодійного фонду “Твоя Опора”

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.