Під час другого вебінару European Pro Bono Week 2021 член правління клубу піарників громадських і благодійних організацій «Піранья» Олександр Равчев розповів, як переконати урядовців, схилити громадську думку на свій бік та проадвакатувати 15 законів.

Протягом трох днів в межах European Pro Bono Week 2021 експерти з різних сфер розповідали про шляхи розв’язання правових проблем, з якими найчастіше до них зверталися представники громадських організацій та активісти в пандемію COVID-19. Представляємо вам конспект та відео-запис другого вебінару «Адвокація: невдачі та успіхи на реальних кейсах».

Про себе  

Олександр Равчев є консультантом з адвокації, членам правління клубу піарників громадських і благодійних організацій «Піранья». Наразі працює з Міністерством цифрової трансформації та Міністерством регіонального розвитку. Тренер Української школи врядування, де навчають українських держслужбовців.  

Про комунікаційний досвід 

Протягом 2015-2019 років спікер  був керівником напряму комунікацій проекту USAID «Громадяни в дії». Він пропрацьовував зміни законодавства, пов’язаного з громадянським суспільством. В рамках проекту було проадвокатовано 15 законів, 8 постанов Кабінету міністрів України, два укази Президента, 60 рішень місцевих рад. Під час вебінару він розповів про цей досвід з адвокації. 

З початку спікер зазначив, що повторити успішні компанії складано, бо є череда обставин, тому в презентації він зосередився на помилках, які повторити дуже легко. 

Головні складові адвокації

У своїй адвокації Олександр Равчев використав методологію, яку умовно можна поділити на три складові: правову, політичну, інформаційну. 

“Адвокація це завжди про те, щоби влада затвердила якесь юридичне рішення. Відповідно завжди є процедура, як рішення має бути затверджено. Навіть якщо ви зустрілися з президентом і він сказав, що повністю вас підтримує, це ще нічого не означає, адже потрібно пройти через певну процедуру”, – наголосив він.

У політичній складовій потрібно обов’язково враховувати органи влади, які затверджують рішення.

Інформаційна складова полягає в тому, щоб рішення було корисним для людей, вони знали про нього та користувалися ним.

Якщо щось із цих кіл випадає, то починаються проблеми. Наприклад, якщо навіть депутати проголосували, але у документі будуть помилки, то в мін’юсті його можуть просто не зареєструвати.

“У нас така ситуація сталася зі статутом міста у Хмельницькому та Рівному. І якщо у Хмельницькому депутати пішли на принцип та ще раз проголосували, то у Рівному сказали, “ні, так ні”, – наводить приклад експерт з адвокації.

Плюс будь-яке рішення може бути скасовано через суд. Тобто якщо документ з юридичної точки зору недостатньо пропрацьований, то велика ймовірність, що це рішення через суд спростять. І таких випадків, за словами Олександра, дуже багато.

Політична частина

Завжди є орган, який юридично затверджує усі рішення. Обов’язково потрібно враховувати їх інтереси, навіть якщо ви заручилися підтримкою впливових структур чи персоналій.

“У Запоріжжі місцеві активісти хотіли знизити допорогові суми закупівель у Прозоро. Вони були впевнені, що все вирішує міський голова. Він справді – впливовий політик. Але все ж такі рішення приймає не він. Глава виступив, виніс цей проект на обговорення міської ради, але проект так і не набрав необхідної кількості голосів. Не вистачило зовсім небагато. Чому? Тому що активісти сконцентрувалися на голові та недостатньо пропрацювали раду”, – зазначив експерт за адовкації.

Тобто потрібно чітко розуміти, хто відповідальний за ухвалення рішення та працювати з ним.

Інформаційна складова

Потрібно обов’язково працювати з людьми, яким це рішення необхідне. Олександр навів за приклад Чернівці. За словами спікера, це місто має найкращі можливості для громадян, щоб впливати на владу, але ними не користуються. Є така процедура “місцеві ініціативи”, це коли ви збираєте підписи людей та виносите проект свого рішення на сесію міської ради. У Чернівцях достатньо зібрати 50 підписів, у Києві необхідно – 1000. При цьому за час існування процедури у Києві 30 проектів винесли, у Чернівцях жодного.

Тобто рішення створили, влада його ухвалила, а суспільство не користується. Таке спостерігається коли з адвокації випадає інформаційне поле.

Правова складова – юридичний супровід

Потрібно визначитися, хто відповідатиме за всю юридичну бюрократію. Наприклад, Київський метрополітен хотів, щоб усі співробітники пройшли навчання з медичної допомоги. Вони сформували рішення. І зрозуміли, що є “медична допомога”, а є “домедична допомога”. І для одного є чіткий юридичний термін, а для другого немає. А вони включили до рішення те поняття, якого юридично не існує. 

Відповідно має бути юрист, який оформить ваше рішення.

Також потрібна підтримка експертів. Наприклад, можна попросити велику громадську організацію, яка займається цим питанням надати типові документи. Вони допоможуть у формуванні проекту рішення, положення про те, що треба поміняти. Такий проект вас обов’язково попросить будь-яка влада.

Схема етапів проходження рішень

Олександр зазначив, що адвокація на місцевому рівні відбувається швидше. У середньому ініціативу можна реалізувати протягом року, півтора. На рівні парламенту в середньому адвокаційна кампанія триває років три, уряду – не менше двох. Часто на урядовому рівні доводиться запускати кілька адвокаційних компаній, щоб охопити як парламент, так і різні органи влади.

“Наприклад, кампанія з онлайн реєстрації громадських організацій у нас діяла з 2015 до 2019 року. Тому що за кожен етап відповідав інший орган влади, який не хотів його реалізовувати”, – згадує експерт з адвокації.

Тому дуже важливо розписати схему проходження рішення, щоб розуміти, що відбуватиметься на кожному етапі й де вас можуть збити. Наприклад, депутати дуже часто орієнтуються на позицію профільних департаментів та міністерств, тому потрібно працювати з ними. Це дозволить набагато легше переконувати депутатів на комісії.

Також потрібно розуміти, скільки має бути рішень, щоби вийшов результат.

Наприклад, щоб обласна рада почала проводити конкурс проектів для громадських організацій, необхідно, щоб було затверджено три окремі рішення: на затвердження програми, на затвердження паспорта програми та закладання грошей до бюджету.

Ключові дати вашої кампанії

Рішення, що стосуються бюджету, зазвичай приймаються у листопаді, грудні, січні, коли приймається місцевий бюджет, або червні, коли бюджет переглядається. Якщо вашій ініціативі потрібні гроші, це два періоди, коли можна внести ці зміни.

Ще один цінний ресурс – приміщення. Потрібно дивитися у положенні, коли у вас прописані терміни конкурсів на ці приміщення. Ми у своїй практиці зіткнулися у деяких містах, що це не кінець року, а вересень. Відповідно якщо ви приходите в серпні та кажете, що хочете приміщення якесь для своєї ініціативи, а вам кажуть приходьте в жовтні, то швидше за все вам просто не хочуть його виділяти.

Політична адвокація

Одна з основних помилок активістів – сприймати міську владу як сили зла та ставити за мету перемогти ці сили зла. А тут, якраз таки, потрібно враховувати їхні інтереси та розуміти, що своєю чергою місцева влада поділяє представників громади на три категорії. 

Перша – громадські організації ветеранів та людей з інвалідністю (організації, які приходять щось просити та їм шкода щось не дати). Друга – неопіонери (молодіжні організації, які можуть гарно з прапорами на день міста пройтися). 

Третя – неадекватні (ті, хто всім незадоволені). Відповідно, якщо ви не потрапляєте до першої та другої категорій, то автоматично опиняєтеся у третій. Це погано, але не критично.

Тут треба розуміти, що влада думає не про позитивні сторони рішення для громади, а те, що це рішення допоможе їм переобратися. Якщо ви пам’ятаєте цю рамку і розумієте, що це рішення допоможе переобратися, то влада має бажання з вами спілкуватися.

Тобто, якщо ви хочете домогтися реконструкції парку, то вам потрібно врахувати бажання основних виборців (наприклад пенсіонерів). Відповідно в парку мають бути не тільки велодоріжки, а й зони для гри в шахи, доміно та інші цікаві для них майданчики. Це для влади гарна ініціатива. А для вас це значно підвищить шанс, що ініціативу підтримають.

Пошук союзників

Обов’язково слід знайти в органах влади, з якими ви працюєте, союзників. Це інсайдер, який знає, чому якесь рішення не приймають. Наприклад, ми понад рік працювали з Міністерством молоді та спорту України, і наша компанія ніяк не виходила. Потім там почав працювати наш знайомий і розповів, що є людина, яка не розуміє, як запровадити наше рішення з юридичного погляду і тому блокує всю реформу. Після того, як юрист чітко все розписав, ми передали цю схему Мінмолоді, то рішення було одразу затверджено.

Бувають, наприклад, керівники, які нічого не стверджують, поки ти сам особисто не прийдеш до них. Такі психологічні речі дуже важко врахувати, тож обов’язково потрібно шукати “друзів громадськості”. Це можуть бути заступники міського голови, керівники профільних департаментів, члени профільних комісій, або депутати фракції міського голови.

Типи представників влади

На думку експерта з адвокації, існує два типи представників влади. Політики (депутати місцевої ради) та чиновники (працівники місцевої ради).

З ними потрібно по-різному будувати взаємодію, тому що є три ключові відмінності:

1. Для політика головний інтерес – виграти вибори (він оцінює ініціативу з погляду, допоможе вона йому це зробити чи ні). Для чиновника ключовий інтерес – зберегти місце. І чим менше місць в регіоні, тим болючіше це питання стоїть. Бо знайти нову роботу йому буде складніше.
2. Для політика – основний пріоритет це виборці, а для чиновника – його начальник, як він скаже, так і зробить.
3. Для політика важливо показати людям результат. Для співробітника важливий процес та його законність (якщо для громадян дозволено все, що не заборонено законом, то для чиновників заборонено все, що не дозволено законом). Відповідно, найстрашніше, що можна сказати чиновнику, “це унікальна ініціатива, ніхто ще такого в Україні не робив”. Він подумає, що ніхто не робив, тому що, можливо, це заборонено. Краще наголошувати на тому, де подібна ініціатива вже працює. А для депутатів навпаки впровадження чогось нового є відмінним заняттям.

Для спілкування з чиновником, як зазначає Олександр, важливо мати якусь гарну посаду, наприклад, координатор Житомирської області, а не просто волонтер.

Скільки коштує ваша ініціатива

Обов’язково необхідно порахувати, скільки коштуватиме ваша ініціатива. Ця цифра дуже важлива для чиновників. Чиновнику потрібно буде з однієї статті витрат забрати та перекинути в іншу. Якщо такої цифри не дати, їм самим доведеться розраховувати скільки це буде коштувати, а значить робити зайву роботу. Тобто краще, спілкуючись з органами влади, одразу говорити, скільки коштуватиме реалізація вашої ідеї.

Різниця у комунікації та візуалізація

Важливо, щоби була візуалізація того, що ви хочете зробити. Як ви уявляєте молодіжний центр? Для деяких чиновників це просто якесь помешкання з пуфиками. Молодь це зовсім інакше представляє. Їм, наприклад, потрібна зона для зйомок відео на tik-tok. Тому важливою є візуалізація того, що ви хочете зробити. Це може бути схема, картинка, макет. З ними більше шансів, що ви зрозумієте один одного.

Центральний інформаційний ресурс та буклет.

На думку експерта, в адвокації дуже важливо створити центральний інформаційний ресурс і розробити буклет. В інтернеті має бути місце, де є вся інформація про вашу ініціативу. Які заходи пройшли, що зараз відбувається із компанією. Це може бути сайт, сторінка у фейсбуці. телеграм канал. Цей майданчик, при необхідності, допоможе так само у протидії провокаціям.

Також дуже корисним, на думку Олександра, є інформаційний буклет. Саме з нього потрібно починати адвокаційну кампанію. Це дозволить структурувати вашу ідею та візуально її показати.

На завершенні вебінару учасники могли попросити поради в Олександра Равчева для просування їхніх соціальних ідей.

Нагадаємо, що у київській програмі European Pro Bono Week – три вебінари. Конспект та відеозапис з першого «Про соціальне підприємництво на реальних кейсах» дивиться на сайті Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя (УШПЗ). Інформацію про третій вебінар «Віддалена робота: які питання актуальні сьогодні?»  ми опублікуємо  найбліжчим часом.

Організатор European Pro Bono Week 2021 – Міжнародна організація PILnet. В Україні захiд відбувається за підтримки Pro Bono Lab. Ця програма курується Українською фундацією правової допомоги та реалізується в межах Ukrainian Access to Justice School of Practice спільно з експертами міжнародної організації PILnet, ZMINA. Центр прав людини та ІРЦ Правовий простір за підтримки програми “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду “Відродження”.