bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Онлайн-курс «У фокусі – Крим» відвідали вже майже 700 учасників

За три тижні листопада ц.р. організований НСЖУ Онлайн-курс «У ФОКУСІ – КРИМ» відвідали вже майже 700 учасників – журналісти з національних та регіональних ЗМІ, студенти та викладачі кафедр журналістики таких вищих навчальних закладів, як Інститут журналістики КНУ ім. Т.Шевченка, Національний педагогічний  університет ім. М.Драгоманова, Львівський національний університет ім. І.Франка, Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, Житомирський державний університет ім. І.Франка, Запорізький національний університет, Національний університет «Одеська юридична академія», Тернопільський національний педуніверситет ім. В.Гнатюка, Маріупольський державний університет, Таврійський національний університет ім. В.Вернадського, Університет митної справи та фінансів (м.Дніпро), івано-франківські Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника та Університет Короля Данила.

Відбулося вже 6 із 10 тематичних онлайн-зустрічей – сесій з відомими журналістами та правозахисниками.

На думку голови НСЖУ Сергія Томіленка, кримська тематика – це місія українських журналістів: «немає свободи слова в Криму, джерела інформації бояться спілкуватися з журналістами, незалежні журналісти системно переслідуються; новий журналістський проєкт спрямований на колегіальне спілкування для опрацювання професійних підходів до висвітлення цієї чутливої і важливої теми; хочемо надати журналістам українських медіа і студентам університетів доступ до фахівців, які можуть дати професійні поради з висвітлення життя в Криму, поінформувати, де і як можна знайти потрібну інформацію».

Куратором і безпосереднім ініціатором навчальної ініціативи є відомий, авторитетний український журналіст з Криму Микола Семенасекретар НСЖУ, оглядач «Крим. Реалії» («Радіо Свобода»), який сам зазнав переслідувань з боку ФСБ на півострові. Він зауважує, що багато журналістів не беруться за кримську тематику, бо звідти важко добувати інформацію. Завжди, коли Росія порушувала міжнародне право та навіть власне законодавство, вона з одного боку ставила інформаційні бар’єри, а з іншого – вживала дезінформаційних заходів, запрошуючи довірених і підкуплених авторів для написання неправдивих матеріалів. Коли зусиллями ФСБ усі українські власкори, які перейшли в підпілля, були нейтралізовані та репресовані, й стороннім професійним журналістам було заборонено в’їжджати до Криму, тоді на зміну прийшли громадські журналісти, які проривають російську інформаційну блокаду. Зокрема, такому прориву сприяють й книжки «Вторжение в Крым 2014» Тетяни Журидової, «Репортажі з окупованого Криму» Наталії Гуменюк, «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму 2014-2016» самого Миколи Семени (який за два роки в підпіллі написав до шести сотень матеріалів).

Як спікер першого вебінару на тему «Пошук, використання та зв’язок із джерелами інформації в окупованому Криму», він поділився своїм досвідом роботи в умовах обмежених властивостей – розповів про базу напрацьованих джерел інформації, пошук шляхів до інсайдерської інформації, розвінчення брехливих публікацій, співпрацю з організаціями, які займаються журналістськими розслідуваннями, та з журналістами в підпіллі на умовах анонімності.

Наступний спікер вебінару Ліна Кущ – перша секретар НСЖУ, членкиня Комісії з журналістської етики, журналістка з 30-річним стажем, якій тема окупації теж дуже близька й болюча, адже до 2014 року вона мешкала в Донецьку, була власкором національних газет, міжнародних медіа – розповіла про роботу з джерелами. Ліна й зараз контактує з журналістами, які працювали також в окупованому Криму, з громадськими активістами, отримує звідти інформацію. Переконана, що журналіст працює настільки якісно, наскільки якісні його джерела інформації.

Під час опитування до другого вебінару «Як журналістам працювати з «Кримською платформою» та використовувати санкційні моніторинги» з’ясувалося, що найкраще учасники обізнані з порушеннями прав людини в Криму, питаннями культури й мови та мілітаризації півострова, а менш – в питаннях деокупації, економічної та екологічної ситуації.

Заступниця Постійного Представника Президента України в АР Крим Таміла Ташева розповіла про можливості «Кримської платформи» та посібник для журналістів «Крим у контексті окупації», звернула особливу увагу на термінологію. Аналітик, керівник проєктів Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко наголосив, що в усьому світі потрібна серйозна, побудована на фактах, інформація про ситуацію на окупованій території, тому вони й займаються всіма питаннями, що стосуються війни, економіки, свободи судноплавства та санкцій. Його виступ доповнила партнерка по ІЧСД, експертка Тетяна Гучакова (також співзасновниця й головна менеджерка онлайн-видання «Чорноморські новини»), яка, як і сам Андрій Клименко, через гоніння російською ФСБ 2015 року переїхала з Ялти до Києва, де продовжує займатися темою санкційних списків.

Чи не єдиним представником ЗМІ, який особисто був присутнім при облавах на кримських татар і судах над ними, є Антон Наумлюкавторитетний історик, журналіст та правозахисник. Він активно займається висвітленням випадків порушень прав людини в окупованому Криму та присвячує цьому спецрубрики українського видання судової журналістики «Грати», головним редактором якого є. Антон Наумлюк виступив спікером вебінару на тему «Особливості судової журналістики. Специфіка висвітлення «кримських» процесів», запросивши до слова також адвокатку Лілію Гемеджі, котра найкраще в Криму працює з політичними справами, захищаючи права українських політвʼязнів, зокрема кримських татар. Вона знає, як взаємодіяти з журналістами, щоб це було на користь її підзахисних і загалом прав людини.

Першим спікером четвертого вебінару «Ненасильницький інформаційний спротив. Вимушена журналістська міграція. Інформаційні наслідки окупації» була докторантка Інституту журналістики КНУ ім. Т.Шевченка, кандидатка філологічних наук, доцентка Гаяна Юкселькримчанка, яка пройшла вагомий шлях в українській журналістиці: в Криму була однією з організаторів і головною редакторкою новітньої для України українсько-турецької агенції, що й тепер, працюючи в Києві, випускає новини англійською, українською, турецькою, кримсько-татарською мовами. На вебінарі вона розповіла про міжнаціональні питання в Криму та ідеологічну роботу.

Другий спікер цього вебінару – журналіст, письменник Юрій Луканов – є автором сотні матеріалів з Майдану, про окупацію Криму та війну на Донбасі, а також документальних книжок і фільмів, посібників з безпеки журналістів. Він надав поради як безпосередній свідок і учасник подій в Криму 2014 року та тренер з безпеки під час роботи журналістів у гарячих точках.

Екваторний вебінар Онлайн-курсу розкрив тему «КРИМ:РЕАЛІЇ: Як працювати під повною забороною. КРИМСЬКИЙ ПРАВОЗАХИСТ».Як наголосив модератор зустрічі голова НСЖУ Сергій Томіленко, вебінар є виявом солідарності з ув’язненими журналістами Криму, насамперед із Владиславом Єсипенком – автором Крим.Реалії, який від березня ц.р. перебуває в СІЗО на півострові. Виступили на вебінарі надійна помічниця, друг і дружина Владислава Катерина Єсипенко, а також безпосередній його керівник – Володимир Притула. Ще один спікер заходу – Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, члени якої щодня моніторять і документують порушення прав людини та воєнні злочини в Криму, – розповіла, що у базі групи є майже шість тисяч задокументованих справ, зафіксовано майже тисячу осіб, які постраждали внаслідок порушень прав людини окупаційною російською владою, а також і сотні злочинців, які порушують права людини.

Спікером шостого вебінару «Як зробити тему Криму цікавою для міжнародних медіа?» стала Анастасія Магазова, яка народилася та виросла у Сімферополі, закінчила магістратуру в Таврійському національному університеті ім. В.Вернадського за спеціальністю «Українська мова та література». Після анексії Криму вимушено залишила півострів. З того часу жила у Львові, Києві та німецькому Бонні. Навчалася у Школах журналістики Мюнхена та Берліна. З 2015 р. працювала кореспонденткою Deutsche Welle та газети Die Tageszeitung. Окрім конфліктних зон на пострадянському просторі, до сфери професійних інтересів Анастасії належать також німецько-українські відносини. З 2019 р. мешкає у столиці Німеччини, де здобуває магістерський ступінь з політології у Вільному університеті Берліна, продовжуючи співпрацювати з німецькими та українськими медіа.

Всі матеріали курсу «У фокусі - КРИМ»

розміщуються на сайті НСЖУ: https://nsju.org/tema/u-fokusi-krym/

Відео зустрічей курсу «У фокусі - КРИМ» публікуються на сторінках НСЖУ у мережах

Facebook  https://www.facebook.com/nsju.org

YouTube  https://www.youtube.com/channel/UCEpEtSkempF7aKX3rUZQd2w

Контакти

  • (044) 234-52-09 (телефон)
  • spilka@nsju.org (е-mail)
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.