У жовтні Мережа правового розвитку ініціювала подання заяви до Міністерств юстиції і економіки та Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги, яку підтримали 32 організації. Головна мета – домогтися невідкладних дій щодо подолання бар’єрів для фінансування місцевим самоврядуванням безоплатної первинної правової допомоги. Нещодавно ми отримали відповіді від усіх адресатів.

На фото: дискусія щодо обговорення рекомендацій усунення бар’єрів на шляху до забезпечення первинної правової допомоги в громадах та узгодження спільної заяви, жовтень 2021.

Передувало цьому глибоке вивчення проблематики та представлення експертного звіту. Так, перепонами на шляху до залучення недержавних надавачів правових послуг до забезпечення первинної правової допомоги в громадах стали суперечності та колізії між нормами Законів «Про безоплатну правову допомогу», «Про публічні закупівлі» і Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги, затвердженого наказом Мін’юсту від 15.06.2012 № 891/5.

Довідково

Юридичні особи приватного права – всі юридичні особи (в т.ч. громадські організації), які засновані не державою або територіальними громадами

Через це, а також відсутність чітких роз’яснень відповідальних відомств щодо того, якими нормами законодавства керуватися, місцева влада вже рік не ризикує залучати юридичних осіб приватного права до надання первинної правової допомоги.

Однією із вимог спільної заяви було надання такого роз’яснення і ми його отримали від Міністерства економіки.

У відповіді Міністерства економіки за підписом Першого заступника Міністра економіки України Володимира Гринюка (лист від 29.10.2021 №2442-06/52514-07) зазначено, що органи місцевого самоврядування можуть укладати з юридичними особами приватного права договори на постійній або тимчасовій основі щодо отримання послуг первинної правової допомоги. Порядок та критерії залучення визначає і затверджує Міністерство юстиції України.

Що ж до Закону України «Про публічні закупівлі», він визначає правові та економічні засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Якщо замовником передбачено придбання послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону «Про публічні закупівлі» і в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

Міністерство надало детальне роз’яснення цих вартісних меж.

• Так, якщо вартість послуг не перевищує 50 тисяч гривень, замовник для закупівлі може використовувати електронну систему закупівель або не використовувати, але в такому разі має обов’язково оприлюднити в електронній системі закупівель звіт та договір про закупівлю.
• Якщо вартість послуги дорівнює або перевищує 50 тис. грн, але є меншою ніж 200 тис. грн, замовник здійснює спрощені закупівлі.
• Якщо вартість предмета закупівлі послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн, замовник здійснює закупівлі через відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентного діалогу, переговорної процедури закупівлі тощо.

Крім того, Міністерство економіки у разі створення спеціальної робочої групи з цього питання готове надати кандидатуру до її складу.

Відповідь Директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України Олександра Олійника (лист від 10.11.2021 №106380/116430-33-21/11.6.4) доволі лаконічна: «Порушене у листі проблемне питання було детально проаналізовано, за результатами чого напрацьовано пропозицію розв’язання проблеми шляхом усунення колізій між нормами права, що містяться у Законі України «Про безоплатну правову допомогу», Законі України «Про публічні закупівлі» та Порядку та критеріях залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги (далі – Пропозиція).

Наразі здійснюється узгодження Пропозиції з самостійними структурними підрозділами Міністерства юстиції України».

Про прийняті управлінські рішення Міністерство пообіцяло повідомити додатково.

Виконуючий обов’язки директора Координаційного центру із надання безоплатної правової допомоги Олександр Баранов зауважив, що Координаційний центр із надання безоплатної правової допомоги готовий долучитися до опрацювання проєкту внесення змін до Порядку надання безоплатної первинної правової допомоги, у разі його залучення  Мін’юстом (лист від 25.10.2021 №001/02.1-10/2152).

Нагадуємо, що Мережа правового розвитку вже має напрацьовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства та деякі інструменти для спрощення процедури закупівлі первинної правової допомоги, які можна застосовувати вже зараз.

Так, у додатку 3 експертного звіту можна знайти зразок тендерної документації відкритих торгів для закупівлі послуг, які дорівнюють або перевищують 200 тис. грн.

Окрім того, зразок рамкової угоди, яка дозволяє обрати пул підрядників для надання послуг на три роки, та замовляти послуги у співпраці із кількома громадами.

На завершення хотілось би нагадати про існування такого документу як Стратегічний план діяльності Міністерства юстиції України на 2021-2023 роки. Цим документом визначено, що  місія Міністерства юстиції України, зокрема, полягає у забезпеченні безкоштовного юридичного захисту людини, яка опинилась в складній життєвій ситуації. І Мін’юст має створювати умови для прозорого, швидкого та ефективного надання послуг кожній особі, забезпечуючи легкість ведення бізнесу, підвищуючи ступінь суспільної довіри та впевненості.

Сподіваємось, що чиновники Міністерства юстиції пам’ятають про свою місію і необхідність виконання завдання згаданого стратегічного плану щодо забезпечення мінімізації бар’єрів доступу до послуг системи надання безоплатної правової допомоги (завдання 1.3.6.). 

Мережа правового розвитку, в свою чергу, не дасть їм забути про свої обіцянки. Ми наполягаємо на тому, щоб процес розв’язання проблеми шляхом усунення колізій між нормами права, що містяться у Законі України «Про безоплатну правову допомогу», Законі України «Про публічні закупівлі» та Порядку та критеріях залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги відбувався, спираючись на цінності, які задекларовані самим же Мін’юстом, а саме на цінності відкритості та прозорості. Суспільно важливо, щоб цей процес проходив не за “зачиненими дверима” – “з самостійними структурними підрозділами Міністерства юстиції України”, а із залученням максимально широкого кола представників всіх заінтересованих сторін: організацій громадянського суспільства, експертного середовища та місцевого самоврядування.

Тому закликаємо Міністерство юстиції України якнайшвидше залучити до обговорення вироблених всередині Мін’юсту проєктів рішень також і представників Міністерства економіки України, Координаційного центру з надання правової допомоги, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також представників спеціалізованих правозахисних організації громадянського суспільства, зокрема 32 підписантів спільної Заяви. Ми переконані, що тільки через відкритий та професійний  діалог можливо знайти збалансовані рішення, які реально дозволять місцевому самоврядуванню повноцінно виконувати свої повноваження, встановленні в статті 38-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.