Ольга Ольшанська про виклики у роботі з Донецькою та Луганською областями .: Ресурсний центр ГУРТ

Увiйти в ГУРТ

Ольга Ольшанська про виклики у роботі з Донецькою та Луганською областями
10.11.2021

Протягом року громадська організація реалізовувала проєкт «Донбас інклюзія» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Під час реалізації проєкту організація зіштовхнулася із різними викликами, проте налаштована продовжувати свою діяльність у Східній Україні і надалі. Які аспекти виявилися для організації неочікуваними? Що необхідно знати організаціям, які планують розширити свою діяльність на Донецьку та Луганську область? Про це розповіла Ольга Ольшанська – менеджерка регіонального розвитку ГО «Інсайт».

Ти маєш досвід роботи із багатьма регіонами України. Чи було тобі складніше працювати з Донецькою та Луганською областями? Чи є певна специфіка?

Донецька та Луганська області – це доволі складний регіон. Це було зрозуміло для мене ще з досвіду реалізації іншого великого проєкту, який ми робили з нашою командою (Шелтер для ЛГБТКІ-переселенців). Протягом 5 років ми допомагали саме людям з Луганської та Донецької областей.

Я вважаю, що ЛГБТКІ-люди на Донбасі більш закриті, застережливі, замкнуті. Зрозуміло, це пов’язано із соціальним контекстом, у якому вони живуть.

Хочу відзначити високий рівень внутрішньої гомофобії та неприйняття себе серед нашої аудиторії. Це стало зрозумілим одразу, ще з початку створення нашого представництва у Краматорську. ЛГБТКІ-спільнота тут, порівняно з іншими регіонами, відрізняється відсутністю ініціативності для широкого загалу. Саме тому дуже важливо працювати з Донецькою та Луганською областями.

Дуже мало людей, готових щось змінювати та працювати для більшості, а не тільки для задоволення своїх власних потреб. Проте за останні 1,5 роки я бачу зміни, вони поступові, але я отримую відгуки та маю мотивацію продовжувати нашу роботу у регіоні.

Місцева спільнота поступово розширюється, починає розуміти нашу діяльність та розвиватися у напрямку прийняття себе та змін у суспільстві. Загалом, за моїми особистими відчуттями, в аспектах розвитку ЛГБТКІ-спільноти, регіон ніби знаходиться десь на рубежі 2000-х років, порівняно з розвитком інших регіонів країни. Це прикро, адже так було не завжди, і події на Сході України є однією з головних причин.

Як ти вважаєш, яка ситуація з дискримінацією ЛГБТКІ-людей на Сході України, порівняно з іншими регіонами, з якими ти працюєш?

Я бачила у соціальних мережах реакцію від людей з Краматорська, після новини, що у місті відкрився ком’юніті-центр для ЛГБТКІ-спільноти. Я була дуже здивована коментарями, а ще більше мене вразило те, що люди зі самої спільноти дуже сильно перелякалися і почали піднімати паніку, обривати телефон координаторки.

Вони були налякані, що їх персональні дані кудись потраплять в небезпечні руки, боялися виходити на вулицю та приходити до ком’юніті-центру. Проте минуло кілька тижнів і все заспокоїлось. Що вже тут говорити про відкритість та відверті інтерв’ю? Розвиток будь-чого потребує часу та терпіння, не всі люди мають сміливість, силу в собі та ресурс бути відкритими та витримувати потік хейту та зневаги, дискримінації за різними ознаками у свій бік.

Що для тебе стало відкриттям під час роботи над проєктом?

Я вперше працюю з цим регіоном і можу зауважити, що потреби ЛГБТКІ-спільноти тут радикально відрізняються від потреб спільноти в центральній частині країни. Наприклад, якщо на Заході та у центральній частині більшою популярністю користуються заходи освітнього спрямування, то на Сході ми бачимо великий запит на творчі заходи, арт терапію і т.д. Це може пояснюватися тим, що протягом останніх років у Донецькій та Луганській областях проводиться надзвичайно велика кількість тренінгів, лекцій і аудиторія, можливо, вже дещо перенасичена такими заходами.

Також цікавим відкриттям стало те, що більшість комунікації з різними людьми у регіоні здійснюється за допомогою мобільного зв’язку. Що, на мій погляд, не дуже ефективно, оскільки фіксація різних робочих питань є зручнішою за допомогою робочого листування. Дуже складно також було з транспортним сполученням під час проведення різних заходів у містах регіону і це було неабияким досвідом для нас. Під час планування заходів важливо враховувати, що поміж багатьма містами відсутнє швидке та зручне транспортне сполучення.