Покращувати якість соціальних послуг у громаді, створювати умови для розвитку громадського сектору та сприяти ефективному і спільному використанню бюджетних коштів - це ключові завдання такого інструменту громадської участі як соціальне замовлення. Попри те, що на нормативному рівні в Україні та окремих областях цей механізм з’явився ще 20 років тому, потреба говорити про необхідність його впровадження на регіональному рівні не зникає. До прикладу, Кіровоградська обласна організація ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення” наразі адвокатує імплементацію цього інструменту на території Кіровоградщини, де досі соціальне замовлення не працює. Експерти ж у цей час оперують практичними аргументами і кейсами на захист інструменту, який не тільки економить кошти громад, а й примножує їх.

Соціальне замовлення - додаткові можливості для бюджетів громад

Соціальне замовлення - інструмент, що дає на конкурсній основі можливість підключити до надання соціальних послуг у громаді сторонні організації - громадські формування чи приватні компанії. Ті, подаючись на конкурс, мають написати проєкт, відповідно до якого провадитимуть свою діяльність, вирішуючи пріоритетні проблеми в громаді. Надаючи послугу в тій чи іншій сфері організації залучають власні та сторонні ресурси. Наприклад, можуть отримати на цю ж діяльність підтримку міжнародної донорської організації.

“Ми рахували, що соціальне замовлення майже в 10 разів збільшує надходження в бюджет громади з інших джерел - коштів жителів, ресурсів бізнесу, донорів. Виділяючи 1 грн на соціальне замовлення, ви як мінімум 10 грн залучаєте від сторонніх організацій. Це ефективне використання коштів, без проїдання коштів, але із соціальним інвестуванням”, - згадує початок 2000-х років Вікторія Бальцер, секретар Вознесенської міської ради.

“За 19 років існування соціального замовлення в Одесі з місцевого бюджету на його реалізацію було виділено майже 12 млн грн, але додатково залучено 35 млн грн. Співвідношення 1:4 на кожну виділену бюджетну гривню! Скажіть, хіба це неефективне використання коштів? Актуальність механізму “соціальне замовлення” дедалі зростає. Тому що проблеми накопичуються, зокрема місцеві соціальні, а ресурсів для їх вирішення все менше і менше”, - ділиться Андрій Крупник, експерт Всеукраїнської громадської організації “Асоціація сприяння самоорганізації населення”. 

Окрім того, конкурсні умови розподілу бюджетних коштів між громадськими організаціями дають можливість зберегти кошти, попередити корупційні ризики, зменшити витрати на утримання бюджетних установ, які надають соціальні послуги в різних напрямках. 

“Поняття “конкурсу для громадських організацій” не чуже уже навіть на національному рівні. Мені було дуже дивно почути, що на Кіровоградщині потрібна підтримка експертів у впровадженні механізму замовлення та конкурсів на обласному рівні. Давно уже відомо про те, що  конкурси - це кращий механізм. Із впровадженням соціального замовлення питання непрозорості бюджету взагалі зникає”, - пояснює Олександр Солонтай, директор програм практичної політики Інституту Політичної Освіти. 

“При соціальному замовленні провайдер завжди залучає співфінансування або спеціальні внески. Громадські організації чи приватні провайдери більш гнучкі і можуть привнести свою інтелектуальну власність та унікальні методики. Соціальне замовлення допомагає зекономити бюджетні кошти, адже якщо створювати нову соціальну установу, необхідно передбачити штат адмінперсоналу, плюс розробити бюджетні програми й передбачити/оцінити виконання показників. Треба врахувати багато бюрократичних нюансів, щоб ця установа запрацювала, - переконує Михайло Золотухін, директор ГО “Фонд розвитку міста Миколаєва”. - При соціальному замовленні приватний провайдер зорієнтований на результат умовами конкурсу, вони вже прописані в конкурсній заявці”. 

Соціальне замовлення - практика багатьох регіонів і міст України

На загальнонаціональному рівні інструмент ухвалений достатній пакет нормативно-правових актів, які врегульовують використання інструменту «соціальне замовлення». Це і Закон України «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення», «Про затвердження критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг», «Про затвердження класифікатора соціальних послуг» тощо.

Але для того, щоби соціальне замовлення дійсно запрацювало на території регіону або громади відповідна рада має ухвалити рішення про процедуру його застосування. 

“До пакету документів, які має ухвалити наша Кіровоградська обласна рада, до прикладу, мають входити Положення про проведення конкурсу соціального замовлення серед надавачів послуг та інші нормативно-правові акти. Наша організація щотижня проводить Facebook-ефіри з експертами із різних куточків України для того, щоби вони поділилися власним досвідом впровадження та застосування соціального замовлення. Їх можна переглянути на сторінці КОО ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення” та переконатися, що соціальне замовлення дійсно працює на користь громаді”, - каже Алла Волошина, голова регіонального представництва всеукраїнської громадської організації “Асоціація сприяння самоорганізації населення”.

Соціальне замовлення - стимул для розвитку спроможного громадського сектора в громаді 

Дивіденди від впровадження соціального замовлення отримує не тільки громада, а й громадський сектор, якому доводиться “підтягувати” свої політики під сучасні стандарти й зміцнюватися організаційно. Разом з тим в громадської організації з’являється так звана “хороша кредитна історія”, яка посилює довіру до неї. У Вознесенську соціальне замовлення спровокувало зміцнення громадського сектора, що дало можливості потім через громадські формування залучати міжнародні інвестиції в громаду.

“Соціальне замовлення було таким собі стартапом для нашого громадського сектора: наші ГО отримували невелику фінансову підтримку, бо ми надавали тільки по 10-20 тис грн з місцевого бюджету на втілення соціальних проєктів. Далі ГО могли показувати цей досвід міжнародним донорам. Завдяки соціальному замовленню у Вознесенську народилися такі організації, як Агентство економічного розвитку, відоме на всю Україну, Фонд громади Вознесенська, інші органи самоорганізації населення . Цей інструмент став поштовхом для народження спроможного громадського сектора у місті, - розповідає Вікторія Бальцер. - Навіщо це було владі? Ми отримали помічників з боку громади, які би могли допомагати вирішувати місцеві проблеми”.

Водночас ті ж громадські організації часто стають противниками впровадження механізму соцзамовлення, оскільки нині в Україні склалася практика з формальними конкурсами підтримки громадських організацій. Такою була історія в Одесі.

“Коли ми впроваджували соцзамовлення, мали двох противників. Одними з них були соціальні служби, які звикли до цього часу бути одноосібними розпорядниками соціальнозахищених коштів. Іншими противниками нашої ідеї були громадські організації, які звикли отримувати кошти на будь-які проєкти і поточні витрати без конкурсу, - згадує Андрій Крупник. - Ефективність соціального замовлення дуже залежить від того, хто приймає рішення про переможця конкурсу. У цій “операційній” має бути все “стерильно”, бо якщо хтось десь спробує протягнути своїх, то довіра до цього механізму буде підірвана”.

Соціальне замовлення покращує, але і розширює спектр соціальних послуг

Такий механізм громадської участі може провокувати громаду впроваджувати ті послуги, яких раніше не було в громаді чи навіть Україні. Адже імплементація інструменту на локальному рівні починається зі сканування потреб громади, визначення пріоритетних проблем та пошуку шляхів їх вирішення. 

“Соціальне замовлення - це інструмент, який можна використати як соціальними, так і жіночими організаціями, організаціями, які працюють у сферах охорони здоров’я, спорту, культури, підтримки національних меншин, молоді, дітей…У будь-якій сфері!”, - пояснює Олександр Солонтай.

Михайло Золотухін вважає, що незабаром існуючий механізм сприятиме появі іноваційних послуг, наприклад, громадському аудиту. 

За словами Алли Волошиної, перед тим, як, власне, надавати соціальну послугу, необхідно провести дослідження та з’ясувати, яких же сам послуг потребує громада. “Методологію такого дослідження підготували експертки нашої організації за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (США). І тепер ми не тільки готові переконувати депутатів Кіровоградської обласної ради голосувати за впровадження соціального замовлення у нашому регіоні, а ще й можемо допомогти владі дослідити, яких же саме соціальних послуг потребують жителі нашої області. Впевнена, що такий внесок у розвиток Кіровоградської області з боку КОО ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення» є дійсно вагомим та сприятиме співпраці влади і громади”, - переконана Алла Волошина.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Соціальне замовлення: співпраця влади і громади Кіровоградщини”, що втілюється КОО ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення” за підтримки National Endowment for Democracy (NED). Більше про інструмент та його імплементацію в Кіровоградській області можна прочитати у Facebook за хештегом #Соціальне_замовлення_Кіровоградщини.