Проведено понад 50 експериментів, проаналізовано більше 90 місцевих програм, надіслано близько 200 запитів, здійснено контент-аналіз ресурсів органів місцевої влади. За пів року команда моніторів вивчила стан дотримання прав соціально-вразливих груп населення у 12 громадах Луганської області з використанням інструментарію Місцевого індексу прав людини.

Інформацію виклали у звітах. А на основі отриманих даних експерти розробили рекомендації, які стали основою для створення стратегій захисту та підтримки вразливих груп населення громад.

«Ми давали можливість місцевій владі ознайомитися зі звітами, обговорювали їхні результати. Під час зустрічей дізналися, що деякі наші рекомендації, особливо ті, які не вимагають вкладання великих ресурсів, впроваджуються в життя. Для нас це – дуже важливо, оскільки є індикатором того, що місцева влада готова співпрацювати із громадськістю і чути її», – зазначає керівник проєкту Тарас Щербатюк.

Так, в Білокуракинській громаді прийняли дві програми щодо забезпечення тимчасовим житлом внутрішньо переміщених осіб та лікарів і розпочали створення житлового фонду для них. Перед прийняттям цих програм експерти наголошували на необхідності активізації роботи у даному напряму. Покращилася робота із оприлюдненням інформації про діяльність влади на сайті Білолуцької селищної ради. Встановлено дорожній знак «Діти» біля школи в Білолуцьку. А в Шульгинці враховують рекомендації щодо архітектурної доступності об’єктів інфраструктури під час реконструкцій.

«Зараз ми також робимо комплексний ремонт будинку культури. Встановлюємо максимально зручний пандус для людей із інвалідністю. Ми побудували центр адміністративних послуг і забезпечили його інклюзивність. Запросили представників маломобільних груп населення протестувати наскільки послугами та зручностями вони можуть скористатися. Врахували все, що можливо. Це, в тому числі, і результат роботи експертів Мережі правового розвитку. Та й загалом Мережа мене здорово стимулює. Коли експерти надають чіткий перелік наших напрацювань і пробілів за певними критеріями – це більш наочно і є аргументом для дій і вирішення проблем навіть із залучення механізмів реагування на державному рівні»,  – говорить Шульгинська сільська голова Наталія Петренко.

Розроблені стратегії

зараз проходять обговорення в громадах та доопрацьовуються. Для прикладу, в Біловодській громаді запропонували її розширити з урахуванням даних зі звіту, а деякими із запропонованих заходів доповнити вже чинні програми. «Ми намагаємося не створювати нові програми, а оптимізувати їх кількість за певними напрямами і вносити зміни у вже діючі відповідно до потреби», – пояснює начальниця управління економічного розвитку і торгівлі виконавчого комітету Біловодської селищної ради Олена Шилобрид.

Експерти планують фіналізувати звіти та стратегії вже на початку листопада. Така підтримка є вкрай необхідною для громад, адже вони перебувають на етапі становлення та зіштовхуються із багатьма викликами, спричиненими не лише пандемією Covid-19, а й браком фінансових ресурсів, кадрового забезпечення, тощо.

«Я дуже вдячна експертам Тарасу Щербатюку та Наталії Єсіній. Вони зробили дуже велику роботу. Завдяки проєкту ми почали більш ретельно ставитися до оприлюднення нашої роботи на сайті міської ради», – зазначила  начальниця відділу економічного розвитку, торгівлі, інвестиції та інформаційної діяльності Сватівської міської ради Людмила Кобзева. 

Вона також зауважила про неабияку користь і зручність інструментарію «Місцевий індекс прав людини»: «Однак самостійне проведення аналізу нашої роботи (міської ради та її виконавчих органів) несе ризик суб’єктивного підходу. Для більш незалежної оцінки потрібне залучення зовнішніх експертів», – підкреслила Людмила Кобзева.

Ця публікація створена за підтримки організації «Людина в біді» та за фінансового сприяння Європейського Союзу. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу та організації «Людина в біді».

Авторка: Галина Колесник, менеджерка з комунікацій Мережі правового розвитку