Незабаром, в рамках Проєкту МБФ «Альянс громадського здоров’я», виходить другий випуск буклету «Стратегічна інформація щодо ВІЛ/СНІДу в Україні», який містить стислий виклад масштабних досліджень та коротку аналітичну інформацію за тими чи іншими аспектами ВІЛ, які будуть цікаві окремій категорії фахівців. 

У доступній формі можна ознайомитися з актуальною інформацією щодо ВІЛ/СНІДу та ключових груп населення в Україні і, надалі, використовувати її у роботі. Цей ресурс дає змогу полегшити роботу НУО, державним та медичним представникам у плануванні своєї діяльності та використанні доказової бази для ухвалення рішень. 

Які дослідження можна знайти у буклеті? 

Ми намагалися зробити зміст буклету максимально різноманітним за темами, щоб кожен з фахівців знайшов цікаву та корисну для себе інформацію. 

В другому випуску читайте про:

• Бар’єри та фасилітатори тестування на ВІЛ-інфекцію серед людей, які вживають ін’єкційні наркотичні речовини;
• Якісне дослідження щодо користування людьми, які вживають ін’єкційні наркотичні речовини, та чоловіками, які мають секс з чоловіками, послугами сімейних лікарів;
• Якісне дослідження поведінки людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом. Поведінка людей, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом;
• Оцінка чисельності ключових груп, груп-містків та інших категорій населення в Україні, 2020: метод масштабування соціальних мереж (“The Network Scale Up Method”);
• Впровадження проєкту REAct в Україні: виявлені порушення прав ключових груп в контексті ВІЛ/ТБ та реагування на них;
• Ефективність програми лікування вірусного гепатиту С для уразливих груп населення в умовах обмежених ресурсів України;
• Кількісне дослідження ризику та чинників повторного інфікування вірусного гепатиту С після досягнення СВВ12;
• Хто з ЛВІН вибуває з програми замісної підтримувальної терапії в Україні та чому;
• Реальний вплив дозування препаратів методану та бупренорфіну на утримання в програмі ЗПТ;
• Роль доступу до інтегрованих послуг на сайтах ЗПТ у досягненні цілей 90-90-90 серед ЛВІН в Україні.

Виявлення порушення прав ключових груп в контексті ВІЛ/ТБ та реагування на них (Впровадження проєкту REAct в Україні (2019-2020)

Порушення прав людини, зокрема стигматизація і дискримінація, нерівність, відсутність механізмів захисту прав людини та правові бар’єри не лише завдають шкоди здоров’ю представників ключових груп ризику, а й перешкоджають ефективному впровадженню національних заходів із профілактики та лікування ВІЛ/ТБ, прогресу країни щодо виконання зобов’язань у межах Політичної декларації з ВІЛ/СНІДу (2016 р.), а також щодо досягнення глобальних цілей подолання СНІДу до 2030 року й цілей сталого розвитку ООН.

За перший рік реалізації проєкту REAct із листопада 2019 року до жовтня 2020 року було зафіксовано 775 випадків порушення прав представників ключових спільнот, уразливих до ВІЛ/ТБ.  Більшість звернень було зафіксовано від людей, які вживають ін’єкційні наркотичні речовини (ЛВІН) — 476. Від людей, які живуть із ВІЛ (ЛЖВ) надійшло 290 звернень; від пацієнтів програми ЗПТ — 200 звернень; від чоловіків, які практикують секс із чоловіками (ЧСЧ) — 108 звернень; від ув’язнених і колишніх в’язнів — 69 звернень; від людей, які живуть із ТБ — 40 звернень; від секс-працівників (СП) — 37 звернень.

Серед ключових типів порушень можна зазначити відмову в наданні послуг – 36% (найчастіше – державних медичних), дискримінацію/стигматизацію через належність до групи ризику – 27%, фізичне насильство – 15% і емоційне насильство – 11%.

Бар’єри та фасилітатори тестування на ВІЛ-інфекцію серед людей, які вживають ін’єкційні наркотичні речовини.

У суспільстві продовжує домінувати негативне ставлення до ЛВІН, недостатня поінформованість щодо ВІЛ-інфекції та схильність до стереотипізації й стигматизації ЛЖВ. Суб’єктом стигматизації також можуть бути реальні особи, з якими щодня взаємодіють ЛВІН. Наприклад, близькі люди – батьки, дружина/чоловік або партнерка/партнер. Погані стосунки з людьми, які могли б підтримати, призводять до втрати кола осіб, яким можна довіряти та дослухатися до них, зокрема, у питаннях здоров’я. 

Одним із основних бар’єрів до участі в програмах профілактики та виявлення ВІЛ є недостатня поінформованість щодо їх наявності та можливості безкоштовно пройти тестування. Незнання, викривлені та фрагментарні знання особливостей ВІЛ так само негативно позначаються на імовірності участі у програмах профілактики для ЛВІН.

Надто активна популяризація ідеї про те, що ВІЛ-інфікована людина може жити нормальним життям, сприяє несерйозному сприйняттю захворювання серед ЛВІН. Комунікаційні кампанії мають акцентувати не лише на тому, що з ВІЛ можна жити, а й на тому, що з ВІЛ можна жити лише за умови вчасного виявлення ВІЛ-інфекції та лікування.

Якісне дослідження поведінки людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом. Поведінка людей, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом

Чимало ЛВІН все ще практикують ризиковану ін’єкційну поведінку, яка може призводити до інфікування ВІЛ. Це стосується переважно спільного приготування і вживання наркотичних речовин або придбання готового розчину наркотику в шприці. Останнім часом почастішали затримання ЛВІН поліцією поблизу місць, де вони знаходять «закладки». Криміналізація наркоспоживання і підвищена увага поліції до споживачів наркотиків безпосередньо призводить до того, що люди вимушено практикують більш ризиковану поведінку.

Окрім ін’єкційного шляху, серед ЛВІН зберігається і ризик інфікування ВІЛ сексуальним шляхом. Як і серед інших груп, готовність залучити сексуальних партнерів до тестування залежить від відповідальності людини і характеру відносин між партнерами.

Для ЛВІН вкрай важливим є не тільки акцент на зменшенні шкоди, а й на якісному інформуванні цієї групи. За останні роки, з появою нових психоактивних речовин, спілкування в спільноті змінилося, в еру доступності закладок група ЛВІН стала більш роз’єднаною, вони менше спілкуються між собою. За словами самих ЛВІН, під час спілкування в спільноті тема ВІЛ-інфекції майже не зачіпається.

Якісне дослідження щодо користування людьми, які вживають ін’єкційні наркотичні речовини, та чоловіками, які мають секс з чоловіками, послугами сімейних лікарів 

Епідемія ВІЛ в Україні продовжує концентруватися в ключових групах, насамперед серед людей, які вживають ін’єкційні наркотичні речовини (ЛВІН) (поширеність ВІЛ у 2018 році сягала 22,6%), та чоловіків, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ) (поширеність ВІЛ зросла з 5,9% у 2013 р. і станом на 2018 рік складала 7,5%).

Обидві ключові групи – ЛВІН та ЧСЧ – не надто активно звертаються до сімейних лікарів. Більшість представників цих ключових груп вдаються до цього кроку в разі критичної необхідності або за потреби отримати формальні довідки. ЧСЧ воліють відвідувати приватні клініки або звертатися до довірених лікарів, що дозволяє швидко отримати якісні послуги. Суттєвими бар’єрами щодо користування послугами сімейних лікарів є недовіра до кваліфікації фахівців у порівнянні з колегами зі спеціалізованих закладів охорони здоров’я та сумніви щодо конфіденційності при спілкуванні з ними, особливо у невеликих населених пунктах

Незважаючи на негативний досвід, більшість підтримує ідею «єдиного вікна», тобто отримання послуг з профілактики і лікування у сімейного лікаря, зокрема тестування та консультування на ВІЛ та інфекції, що передаються статевим шляхом, призначення та видачу PrEP, АРТ і ЗПТ, лікування гепатиту С. 

Оцінка чисельності ключових груп, груп-містків та інших категорій населення в Україні, 2020: метод масштабування соціальних мереж («The Network Scale Up Method»).

У матеріалі можна буде ознайомитися з даними, отриманими метод масштабування соціальних мереж (NSUM), щодо чисельності наступних груп населення на національному та обласному рівнях:

• ключові групи: люди, які вживають ін’єкційні наркотики (ЛВІН); секс-працівники та секс-працівниці (СП); чоловіки, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ); транслюди
• групи-містки: статеві партнери ЛВІН; клієнтки та клієнти СП; ЧСЧ, які мають сексуальні контакти з жінками 
• COVID-19: особи, які хворіли на COVID-19; особи, які хворіли на запалення легень (пневмонію); особи, які мали характерні для COVID-19 симптоми
• внутрішня та зовнішня міграція: внутрішньо переміщені особи, які переїхали з Луганської та Донецької областей або АР Крим на територію України за останні п’ять років; особи, які переїхали з Луганської та Донецької областей або АР Крим до інших країн за останні п’ять років; зовнішні трудові мігранти — особи, які виїжджали на заробітки за кордон у 2019 році на короткий термін (2–3 міс.); особи, які виїхали за кордон у 2019 році, мають постійну роботу за кордоном та не планують повертатися в Україну

Як безкоштовно отримати буклет:

Щоб замовити та безкоштовно отримати видання, потрібно заповнити онлайн-форму до 28 жовтня 2021 року, вказати свої контактні дані і очікувати на доставку за вказаною адресою.

Друковане видання виходить 1 раз на рік і присвячується Всесвітньому дню боротьби зі СНІДом.