Або як партнерські організації Мережі правового розвитку допомагають вдосконалити доступ до правосуддя у громадах

Попри розгалужену мережу – понад 500 точок доступу до гарантованої державою безоплатної правової допомоги, скористатися нею можуть не всі. 

«Дані соціологічних досліджень WJP global insights on assess on justice показують, що за останні два роки в Україні майже 50% людей мали хоча б одну правову проблему, тобто це приблизно 20 млн людей, яким за два роки потрібно надати певну правову підтримку. Системно на теренах всієї України працює тільки державна мережа центрів з надання безоплатної правової допомоги. Відповідно до результатів звіту цієї служби за 2020 рік, її пропускна спроможність – до 1 млн осіб на рік. Але це задовольняє лише десяту частину від реальної потреби. Закривати очі на це не можна, оскільки з часом людей, яким потрібна правова допомога, ставатиме все більше, і центри безоплатної правової допомоги в певний момент не зможуть впоратися навіть з тим потоком клієнтів, які фізично прийдуть в їхні офіси. Аби цього не трапилось, потрібно, щоб місцева влада почала працювати за двома напрямами – посилення готовності людей вирішувати свої правові проблеми в правовий спосіб  та створення механізму для задоволення запиту на правову допомогу на місцевому рівні», – зазначив програмний менеджер Мережі правового розвитку Віталій Охріменко, коментуючи впровадження «Програми забезпечення безоплатною правовою допомогою населення Хмільницької міської територіальної громади на 2021-2022 роки». На розроблення цього документу його співавторів – ГО «Право» із Хмільника Вінницької області та Хмільницьку міську раду – надихнула участь в програмі «Правоспроможна громада». 

«Це насправді рідкість. У 2020 році партнерські організації Мережі правового розвитку провели дослідження у сфері доступу до правосуддя у 15 громадах Луганської і Донецької областей. Таких програм не існує в жодній із них. Програма Хмільника – це комплексна відповідь на локальному рівні на виклики щодо обмеження можливостей людей у доступі до правосуддя.  Серед таких обмежень: і низька участь органів виконавчої і місцевої влади у процесі надання первинної правової допомоги, і дисбаланс у фінансуванні системи безоплатної правової допомоги, і консервативний підхід державної частини системи безоплатної правової допомоги до задоволення правових потреб людей у сфері доступу до правосуддя», – зауважує виконавчий директор Мережі правового розвитку Євген Полтенко. 

На фото: консультації з питань обговорення проекту Програми забезпечення населення Хмільницької міської територіальної громади безоплатною правовою допомогою, які проходили в Хмільницькій міській раді в березні 2021 року. Фото із сайту Хмільницької міської ради

«Програма забезпечення безоплатною правовою допомогою населення Хмільницької міської територіальної громади на 2021-2022 роки» (далі. –  Програма) містить комплексний аналіз проблематики, найбільш ефективні механізми, які дозволяють збільшити обізнаність людей щодо своїх прав та способів вирішення правових проблем в разі їх виникнення. Для підвищення правової спроможності громади у Програмі передбачена й певна система постійного відслідковування вирішення проблем і вдосконалення механізму через суспільний діалог.

Із чого все починалось

Програма стала втіленням того досвіду, який набула дослідницька команда із представників/иць ГО «ПРАВО», Хмільницької міської ради та Хмільницького бюро безоплатної правової допомоги із 2019 року, як учасниця програми «Правоспроможна громада». Вона проводила вивчення правових потреб жителів Хмільницької територіальної громади (ТГ). 

«За результатами дослідження ми створили дорожню карту і тоді також дізнались, що Міжнародний фонд «Відродження» оголошує конкурс. Вирішили податися із проєктом «Створення системи безоплатної правової допомоги в Хмільницькій громаді», що підготовлений  на основі нашої дорожньої карти, та отримали підтримку та фінансування. В нашій дорожній карті ми хотіли підвищити правову обізнаність населення. Після об’єднання до міста Хмільник  увійшов  ще  41 сільський населений пункт, серед них і ті, що знаходились в іншому районі. Для багатьох жителів мінялося все, і вони не знали, куди звернутися для вирішення тих чи інших правових питань. Другим напрямком було зменшення правових бар’єрів. Ми аналізували нормативно-правову базу громади і в разі виявлення невідповідності, пропонували рішення, наприклад, з’ясували, що Правила благоустрою, чи Статут територіальної громади свою юрисдикцію не поширювали на всю територіальну громаду. Нам вдалося вплинути на понад 20 нормативно-правових актів. Третій напрямок – проведення діалогу із владою стосовно вирішення конкретних питань. І до сьогодні моніторимо дописи та коментарі в громаді. Якщо якась хвиля обговорення виникає, ми ініціюємо проведення круглого столу для зацікавлених сторін. За їхніми результатами нам вдалося вносити зміни: починаючи від положення про громадський бюджет і завершуючи, наприклад, врегулюванням питання виносної торгівлі в нашій громаді», – розповідає керівник ГО «ПРАВО», експерт, тренер Віталій Дорох.

Однак лише результатів дослідження було недостатньо. Тому активісти вирішили додатково провести  фокус-групові дослідження. У них взяли участь представники громадських організацій, поліції, посадові особи міської ради. Узагальнивши все це та, зокрема, виявлені системні проблеми, і була створена програма безоплатної правової допомоги.

Програма діє вже зараз

Документ, що прийнятий в травні 2021 року, уже впроваджується. Прикладом реалізації є створення шкільних служб порозуміння, де діти зможуть попрактикуватися вирішувати конфліктні ситуації в мирний спосіб, домовлятись, навчаються користуватися правовими інструментами. Серед практичних заходів – і створення мережі правових консультантів та залучення до консультування старост. Впровадження цих інструментів для спрощення доступу до правосуддя – відповідь на виявлені під час дослідження проблеми в громаді. Зокрема дослідження показало, що мешканці згаданих вже 41 населеного пункту, які входять в Хмільницьку громаду, не поінформовані про систему безоплатної правової допомоги та про інші можливості щодо захисту своїх прав. Та й загалом спостерігається певна правова ізоляція периферійних населених пунктів громади.

На фото: навчання вихованців трьох навчальних закладів та їхніх наставників у школі для медіаторів. Фото із сайту ГО «ПРАВО»

«Наприкінці серпня завершилася школа для медіаторів, які працюватимуть у шкільних службах порозумінь на базі трьох навчальних закладів. Наразі в цій школі пройшли підготовку 16 школярів, школярок та  їхніх наставників – практикуючих психологів.

Окрім того, завершилася третя навчальна сесія із підготовки 15 правових консультантів, які надаватимуть первинну правову допомогу. Також завдяки оновленому положенню громади про старост до надання первинної правової допомоги долучились і вони», – зазначає Віталій Дорох.

«Помітила, що після проходження навчань старости краще орієнтуються у питаннях статутної діяльності громади, особливостей функціонування системи безоплатної правової допомоги та, що дуже важливо, загалом у ключових питаннях комунікації з громадою,» – розповідає начальниця відділу інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Хмільницької міської ради Наталія Мазур. 

Програма передбачає і підвищення рівня довіри до органів державної влади та  місцевого самоврядування, адже брак довіри – це основний бар’єр, який не дозволяє людям, обізнаним про свої правові проблеми, перейти до кроку вирішення. 

«Серед завдань Програми – підвищити ефективність інформування мешканців громади про діяльність Хмільницької міської ради та її виконавчих органів. Дослідження, яке ми провели перед створенням Програми, допомогли нам виявити основні правові проблеми, які хвилюють людей – до трійки найпоширеніших увійшли права споживачів, медичне забезпечення та трудові відносини. Сьогодні ми найбільшу частину інформування нашими каналами зосереджуємо на цих питаннях,» – зауважує Наталія Мазур.

«Ми також аналізуємо нормативну базу органів місцевої влади, зокрема місцеві регуляторні акти. У результаті проведених консультацій та засідань робочих груп  одне з рішень ради, що належить до регуляторних актів,  було скасовано. Вдосконалюємо доступ до публічної інформації у формі відкритих даних, розпорядником якої є місцева влада» – зазначає Віталій Дорох.

Завдяки Програмі вчителі права зможуть підвищити свої знання та навички в сфері прав людини та доступу до правосуддя, а також передати їх своїм учням. Це допоможе в свою чергу дітям системно формувати базові компетенції щодо прав людини та звичку їх захищати.Завдяки такому підходу в учнів формуватиметься запит на справедливість, готовність проактивно діяти та навички реально залучатися у життя своєї громади.

«Хмільницька громада – це приклад реального застосування на практиці інструментів для спрощення доступу до правосуддя, підпорядкованих потребам людей, як того  вимагає людиноцентричний підхід.  Програма Хмільника є прикладом людиноцентричного правосуддя для всієї України. Проте важливо розуміти, що використані в цій програмі інструменти не є універсальним рішенням, яке підійде всім громадам. Це лише приклад правильного вектору руху. Кожна громада має віднайти свій шлях, який базується на спільних підходах і принципах. Адже кожна нав’язана модель перетвориться у формальність, яка не матиме потрібного ефекту.

Розуміємо, що зараз перед Хмільником стоїть завдання успішно реалізувати Програму. Наступним кроком, якого поки що в документі не передбачено, може бути акцент на залучення людей до вдосконалення процедур та правил на місцевому рівні, в тому числі зусилля щодо поширення практики використання інструментів місцевої демократії, зокрема таких як: загальні збори, електронні петиції, громадські слухання, консультаційно-дорадчі органи, місцеві ініціативи, доступ мешканців до засідань колегіальних органів, бюджет участі, звернення громадян, контрольно-наглядові органи тощо», – підсумовує Віталій Охріменко.

Практика з інших куточків країни

Хмільницька ініціатива – не єдина. Програма «Правоспроможна громада» допомогла створити «екосистему доступу до правосуддя» ще в кількох громадах інших областей, зокрема у Хмельницькій та Київській.

Представниця дослідницької команди із Хмельницької області, виконавча директорка ГО «Подільська правова ліга» Анастасія Площинська розповідає, що досвід участі у програмі «Правоспроможна громада» розкрив нові можливості: досі організація так грунтовно не підходила до розробки місцевих програм і політик. 

Після проходження навчання у межах програми провели дослідження правових потреб у Олешинській громаді, яка невдовзі через об’єднання із іншою, перестала існувати. Незважаючи на це, «Подільська правова ліга» досі працює там на рівні інформаційно-просвітницької роботи, правової освіти та допомоги. 

Здобуті знання застосували в іншому дослідженні правових потреб жителів Жванецької територіальної громади. Отримавши фінансування від МФ «Відродження» та експертну підтримку в межах «Правоспроможна громада», розробили місцеву програму надання безоплатної правової допомоги. Програма передбачає надання допомоги під час виїзних прийомів, виділення в приміщенні Жванецької сільської ради окремого кабінету, де здійснюються виїзні прийоми окремих юристів залучених до цього проєкту і фахівців центрів безоплатної вторинної правової допомоги. 

«Програма – це один із перших надійних кроків органів місцевого самоврядування до створення умов для доступу жителів громади до правосуддя. Наразі коштів на фінансування програми не виділили, хоча перспективи є. Сьогодні програма виконується силами зацікавлених сторін на умовах партнерства та співпраці», – зазначає Анастасія Площинська. 

В межах програми правозахисники з Хмельниччини також використовують консультування засобами відеоконференції, яке спрощує доступ до правової допомоги жителів/ьок віддалених населених пунктів.

На фото: презентація дослідження проблеми гендерно зумовленого насильства в Узині (Київська область)

Участь у програмі  «Правоспроможна громада» вивела білоцерківську організацію «Правова Єдність» на значно вищий рівень, оскільки вона отримала розуміння необхідності вивчення правових потреб, навички адвокації. Отримані знання втілили в кількох дослідженнях, зокрема, й за межами програми.

«Коли ми навчилися робити дослідження на доволі фундаментальному рівні, змогли стати переконливими у громаді. На хорошому рівні вивчили правові, безпекові проблеми в Узинській ТГ, а в цьому році ще й провели дослідження проблеми щодо домашнього насильства. Не можна вести повноцінний діалог із владою допоки не будуть задокументовані у певний спосіб запити громад», – зазначає юристка  організації Ольга Настіна.

Презентація результатів дослідження щодо домашнього насильства стала доволі резонансною, оскільки організація залучила всі місцеві служби, зокрема управління праці та соціального захисту населення Узинської територіальної громади.

«Ми легалізували свої стосунки із владою – отримали можливість вести рівноправний діалог з людьми, які впливають на рішення і потім їх ухвалюють», – розповідає Ольга Настіна. 

«Сьогодні були в Білій Церкві, говорили про проблему домашнього насильства. Силами місцевих правозахисників здійснено дослідження. Поліцейська презентувала статистику. Адвокати державної системи безоплатної правової допомоги ділились практикою та порадами. Одна з жертв – смілива жінка – розповіла про свій болючий досвід. І всі ці три години, поки тривав захід, у мене було дивне відчуття, що я зараз у середньостатистичній демократичній європейській країні, де громада справді чує своїх мешканців, а держава сповідує розумні людиноцентричні підходи. Чи то справа в приємному охайному просторі, чи в адекватності представників різних інстанцій, чи може в дружній, чуйній атмосфері – але от сьогодні в Білій Церкві знову нагадала собі, що Україна це Європа. Хочеться відчувати це частіше та не тільки кілька годин на день,” – розповідає координаторка програми “Права людини та правосуддя” МФ “Відродження” Ольга Гальченко.

Авторка:

Галина Колесник, менеджерка з комунікацій Мережі правового розвитку