Інтервенція стала результатом мистецької лабораторії “Невидимий означає безпечний?”, яка дослідила актуальність практики перформативної роботи у/з міським середовищем в різних містах України для активістів_ток та митців_кинь.
Лабораторія спирається на описану практику з партисипативної методики театру пригноблених. Невидимий театр було винайдено у 60-х роках минулого сторіччя в Аргентині бразильським театральним режисером Аугусто Боалем. Практика передбачає розігрування у публічному просторі наперед підготовленої вистави проблемної ситуації, щоби спровокувати включитися перехожих, які не знають, що вони беруть участь в театрі. Мета невидимого театру - показати пригноблення в щоденному житті.
“Я дуже радію, що саме в рамках ParadeFest з’явився простір та запит актуалізувати практику невидимого театру та піднімати питання (не)безпеки в публічному просторі мовою мистецтва” - говорить Яна Салахова, практикиня театру пригноблених, співзасновниця ГО “Театр змін”
Лабораторія складалася з двох етапів. Перший включав у себе дві онлайн-дискусії із зацікавленими громадськими та культурними активіст_ками з семи міст України від Івано-Франківська до Сум, від Києва до Львова. Під час дискусій обговорювалися теми, які замовчуються в публічному просторі та питання етики та безпеки, яка супроводжує невидимі вистави у громадському просторі. Художниця Алевтина Кахідзе робила скетчи піднятих питань під час першої дискусії.
“Досвід, що відбувся в Харкові, був для мене цінним через те, що я відчувала, як учасниці роблять щось дуже для себе важливе. І бути разом з ними, підтримувати, вести, не наполягаючи ні на яких напрямках руху, було успішним досвідом і важливим (за відгуками, і моїми відчуттями) для усіх учасників та учасниць процесу”, - розповідає кураторка лабораторії у Харкові Аня На.
Другим етапом стала 2-денна майстерня по розробці невидимої вистави у Харкові, яку вели джокерки театру пригноблених Аня На та Яна Салахова. П’ять харків‘янок, учасниць майстерні обрали для вистави тему сексуальних домагань та безкарності такої поведінки в громадських місцях Харкова. Вони голосно розказали особисті історії під час поїздки в громадському транспорті, привертаючи увагу до цієї проблеми.
“Завдяки невидимому театру розумієш, що навіть з немотивованою аудиторією працювати можна. До цієї лабораторії мені це було складно, бо зазвичай це дуже виснажує. Але зараз ти робиш це так, що ніхто не розуміє що це вистава і це цікавий та новий спосіб говорити про складне”, - ділиться своїми враженнями учасниця вистави Аліна Богданович.
Організатори лабораторії мають в планах продовження онлайн-дискусій та поширення практик невидимих інтервенцій в інших містах України.
Для медіа! Зв’язатися з нами можна, написавши на пошту [email protected], або за номером телефону 0932851859 (лише Viber, Whatsapp, Telegram), комунікаційна менеджерка Людмила Парасківа.
Коментарі