bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

П’ятнадцять громад з різних куточків України розробляють проєкти для соціального згуртування

Ініціативні групи з 15 громад пройшли онлайн-навчання, що тривали з кінця липня, щоб отримати сучасні знання з розробки та реалізації проєктів соціального згуртування, які сприятимуть активній участі ветеранів та членів їхніх сімей у соціально-економічному житті. Для втілення проєктів, ініціативним групам нададуть менторський супровід на всіх етапах реалізації та фінансову підтримку до 8 тисяч євро.

Переваги від соціального згуртування вже зовсім скоро відчують у 15 громадах завдяки проєкту, що впроваджується Представництвом Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, яке разом із Інструментом ЄС зі сприяння стабільності та миру (IcSP) ініціювали другу фазу проєкту з реінтеграції ветеранів, щоб продовжити реагувати на потреби українських громад, зокрема, шляхомпідтримки соціального згуртування і розвитку громад, а також підвищення спроможностей із надання психосоціальної допомоги.

Представники та представниці ініціативних груп пройшли навчання під час якого отримали фахові знання від тренерів Молодіжної організації “СТАН” для розробки та реалізації соціальних проєктів, що мають на меті згуртувати громаду та залучити до цього процесу ветеранів та членів їхніх сімей.  

За словами тренера проєкту Дмитра Кузнєцова, соціальне згуртування складається з двох важливих компонентів: соціальна інклюзія та соціальний капітал.

У першому випадку це надання можливості будь-кому з громади впливати на прийняття рішень і користуватися благами. Від дитини до пенсіонера, незалежно від того, яку національну чи релігійну меншину він чи вона представляє, щоб людина могла голосувати чи відвідувати або організовувати культурні заходи. Це про те, щоб різні соціальні групи були повноцінно включені в життя громади. Соціальний капітал - це про те, щоб люди один одного знали і могли взаємодіяти і довіряти одне одному. І якщо ці компоненти на високому рівні, тоді громада і держава справитися з усіма викликами”, - пояснює Дмитро Кузнєцов.

Також він додав, що представники і представниці громад, які беруть участь у проєкті мають різні запити.

Дехто подавався, бо їм потрібна підтримка і вони її отримали, дехто подавався бо їм потрібні ресурси. Є громади, які багато роблять у напрямку реінтеграції, але роблять це наосліп,ситуативно. Проте об’єднує їх те, що вони хочуть системних змін в громаді. Зараз у них з’явилася нагода робити це системно і більш якісно. Додатковим плюсом є той фінансовий ресурс, який МОМ надає завдяки фінансуванню Європейського Союзу”, - каже тренер.

Географія проєкту, який передбачає зміцнення стійкості громад шляхом соціально-економічної реінтеграції ветеранів, широка і охоплює як великі, так і малі населені пункти України. Ініціативні групи представляють громади Чернівців, Ужгорода, Дрогобича, Бердичева, Боратина, Дніпра, Полтави, Рівного, Старобільска, Сум, Кропивницького, Миколаєва, Івано-Франківська, Львова та Малина.

До складу ініціативних груп залучено ветеранів АТО/ООС, внутрішньо переміщених осіб з Криму та сходу України, національні меншини, людей з інвалідністю та представників/ць соціально вразливих груп, інших членів громад. Під час навчання всі вони вчилися працювати разом для отримання спільного результату. 

Тренерка проєкту Валерія Вашкевич розповідає, що під час навчання, в першу чергу доносила ціннісну основу процесу соціального згуртування та реінтеграції ветеранів. 

Громади з якими я працювала прийшли на навчання з розумінням, що їм важлива тема реінтеграції. Проте, іноді потрібно було більше заглибитися, для того, щоб показати, як пов’язана реінтеграція ветеранів і соціальне згуртування в цілому. І чому реінтгеграцію ветеранів не можна відокремити від соціального згуртування. Але як тільки з’являлося розуміння для чого це робити, одразу з’являлася і  чітка мотивація цим займатися”, - розповіла Валерія Вашкевич. 

Також тренерка орієнтувалась на попередній рівень знань представників та представниць ініціативних груп аби зробити навчання більш ефективним. 

Рівень громад різний, але я намагалася якщо громади прокачані, то йти в глибину, а якщо я бачила, що в громади не було досвіду, то я пояснювала як користуватися інструментами. Я орієнтувалася на саму громаду. По проєктному менеджменту мені було важливо пояснити, як користуватися логіко структурною матрицею або подібними інструментами і чому важливо ставити перед собою мету і цілі”, - додає Валерія Вашкевич. 

Керівниця ініціативної групи з Кропивницького Наталія Салімова каже, що навчання перевершило її сподівання, попри те, що її організація займається реабілітацією та реінтеграції ветеранів більше 7 років. 

Взяти участь у проєкті запропонували самі ветерани. Ми були в захваті від цих тренінгів, бо ніколи не збиралися разом на одному тренінгу, раніше кожен вчився окремо. А це була нагода краще дізнатися один про одного. Коли почалося навчання ми зрозуміли, що формат набагато цікавіший ніж ми очікували. Тренінг дав розуміння, що потрібно працювати для громади показати побратимів, що вони повноцінні члени громади, що вони вміють працювати”, - ділиться враженнями Наталія Салімова.

За її словами проєкт дуже потрібний, адже навіть сьогодні, у більшій мірі, люди не знають з чим зіштовхнулися ветерани і їхні родини або ВПО. 

Зрозуміло, що людина, яка пройшла війну вона інша. Не така як звичайна цивільна. Більшість в громаді цього не розуміють. На все це накладається проблема з працевлаштуванням. Постійно в маршрутках ветерани чують, що їх ніхто не посилав на війну. У багатьох підхід, що вони пішли туди за пільгами, за зарплатою. Про яку реінтеграцію може йти мова, якщо ти це постійно чуєш. Плюс певна інертність самих ветеранів через емоційне вигорання. От так і виходить, що ветерани виключені. Запити суспільства до них дуже великі, а от сприйняття їх проблем немає. Ми завжди наголошуємо, що ветеран це не про пільги, а в першу чергу про соціальний договір між особою і державою на захист”, - резюмує керівниця ініціативної групи з Кропивницького.

Як уже повідомлялося, чинний проєкт є другою фазою проєкту з реінтеграції ветеранів. Попередня пілотна ініціатива за фінансування ЄС, впроваджувалася МОМ із грудня 2018 року до серпня 2020 року. Зокрема у ній брала участь ініціативна група з Дрогобича, яка і цього року долучилася до проєкту. 

За словами керівниці Наталії Копичин, пілотний проєкт з реінтеграції суттєво змінив ставлення ветеранів до проєктів.

У 2019 році, коли ми тільки починали проєкт з ветеранами АТО, ми підходили і пропонували участь, то вони дуже обережно до цього ставились. Вони казали, що їх знову використають, пофотографують і на цьому все закінчиться. У них було відчуття, що до них споживацьке ставлення. А вже цього року ветерани самі прийшли з ініціативою. Вони отримали довіру, що вони можуть розвиватися і отримувати ресурси без використання їхнього звання ветеран АТО”, - розповіла Наталія Копичин.

За даними Міністерства у справах ветеранів, кількість колишніх учасників бойових дій на сході України становить більше 405 тис. осіб, серед них жінок – 19 402.

Опитування, яке було проведене МОМ у 2019 році, виявило, що понад третина ветеранів відчували себе виключеними із суспільства, а 49% вказали, що стикалися з проявами упередженості, несправедливим ставленням або дискримінацією у різних сферах.

Проєкт, спрямований на зміцнення стійкості громад шляхом соціально-економічної реінтеграції ветеранів, фінансується Європейським Союзом, впроваджується Міжнародною організацією з міграції та реалізується Молодіжною організацією “СТАН”.

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.