Як будується демократія та правові держави, чому важливо забезпечити права людини і як розвиток ремесел сприяв формуванню відповідального громадянства та держави для людей? Відповіді на ці запитання отримали старшокласники і старшокласниці із п’яти областей України – це учасники та учасниці проєкту «Горна державності. Громадянська освіта  молоді через історію ремесел», який реалізовувався протягом року партнерськими організаціями з різних регіонів України. На основі отриманих знань діти розробили адвокаційні кампанії щодо вирішення проблем у своїх громадах. Їх, а також дослідницькі напрацювання, презентували наприкінці червня 2021 року на однойменному фестивалі громадянської освіти і народних ремесел, що проходив на території червоноградсього Палацу Потоцьких. Експерти Мережі правового розвитку також мали нагоду допомогти командам-учасницям проєкту на фестивалі систематизувати розуміння державотворчих процесів і удосконалити розроблені адвокаційні кампанії під час трьохгодинного майстер-класу.

На фото друга справа: координаторка навчання, голова правління ГО «Молодіжний ініціативний центр» та директорка Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Костишин.

«П’ять команд зробили дуже важливі і дуже потрібні в наш час речі. Вони дослідили історію своїх громад. Встановили, чому так, а не інакше, формувалася наша історія. Вони розробили плани власних дій для того, щоб підтвердити, що в кожній громаді є активні, відповідальні, здатні приймати рішення і нести за них відповідальність», – відзначає координаторка навчання, голова правління ГО «Молодіжний ініціативний центр» та директорка Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Костишин. Фестиваль відвідали й представники центрів із інших областей України аби перейняти досвід формування правової культури.

Унікальністю цього проєкту є те, що до роботи із дітьми долучилися правники, представники й представниці громадянського суспільства, організації громадянського суспільства, в тому числі організації-члени Мережі правового розвитку, які були менторами й менторками команд.

Для пояснення взаємозв’язків між державотворенням та участю громадян в прийнятті рішень експерти Мережі правового розвитку використали той досвід, який вже отримали команди проєкту, та узагальнили його. Це, зокрема, приклад Магдебурського права, який наглядно демонструє процес еволюції держав монархів, феодалів та тиранів в державу верховенства права та демократії для людини. Самоврядність міст передбачала довгий шлях опанування навиків використання інструментів самоврядності в соціально-політичному житті громади, питаннях власності та економіки, що приводило до бурхливого економічного зростання в містах, які мали Магдебурзьке право. Це, в свою чергу, сприяло розвитку ремісничих цехів та зміцненню їх спроможності, як до внутрішньої самозарадності, так і до представлення інтересів своїх майстрів на рівні всього міста. Така ситуація створила сприятливе середовище для розвитку внутрішніх правил та процедур, які орієнтувалися на потреби самих ремісників, давали їм певні гарантії щодо охорони здоров’я, соціального забезпечення та навіть правової допомоги. Ремісник, майстер, член його сім’ї,  стали однією з головних цінностей і на рівні цеху, і, як наслідок, всього міста, створивши своєрідний прообраз моделі сучасної правової держави. 

На фото: програмний менеджер Мережі правового розвитку Віталій Охріменко

«На прикладі історичного контексту ми розмірковували, які три цінності були в основі самоврядності та феномену економічного зростання середньовічних міст, які мали Магдебурзьке право. По-перше це обмеженість і розподіл влади, що, зокрема, практикувалося в ремісничих цехах і на рівні управління всім містом. По-друге, це наявність певного особистого простору, який забезпечувався приналежністю до того, чи іншого цеху, що, в свою чергу, давали певні гарантії для такого ремісника та членів його сім’ї. Це був такий своєрідний безпечний простір, який дозволяв творити і жити. По-третє, з’явилися прообрази соціальних відносин, в яких віддавався пріоритет індивідуальним правам ремісників, в тому числі – можливість відстоювати свої гарантії перед керівництвом цеху і перед  владою міста. Попри відсутність рівності, спостерігаємо кроки в напрямку людиноцентричності, адже ремісники стали реальною цінністю для тогочасного міста, яке мало Магдебурзьке право. Цехи забезпечували і соціальні гарантії, і доступ до лікарів, відбулося формування нових прототипів суспільних договорів», – розповідає програмний менеджер Мережі правового розвитку Віталій Охріменко.

На фото: практична робота команд над удосконаленням адвокаційних планів

Експерти розкрили перевагу розбудови демократії в державі – пріоритетність прав людини, як основного запобіжника від руйнівних процесів. Для прикладу для аргументації необхідності прийняття Загальної декларації прав людини 1948 року Елеонора Рузвельт зазначала, що систематичне порушення прав людини неминуче веде до конфліктів, появи насильства, воєн, в тому числі світових. І єдиним способом запобігти третій світовій війні, це реальне дотримання прав людини.

Інша парадигма, яку розглянули зі школярами, – цінності розвитку, свобода та безпека, які можливі лише у суспільствах, де є підзвітність влади, прозорість процесів, які відбуваються, участь громадян, сильні інституції та верховенство права.

На фото: Галина Єрема, керівниця Вижницького офісу МПР, презентує напрацювання команд

«Ми показали різницю між наявністю самоврядності й, як результат, – добробуту, і навпаки. На яких цінностях усе це грунтується і наскільки важлива в тому числі робота із виховання відповідальних громадян. Без цього вся система руйнується» – зазначив Віталій Охріменко.

Важливою частиною навчання було посилення адвокаційних планів. Команди вже почали та розробили бачення щодо роботи над вирішення проблем в громадах – відсутність можливостей для розвитку, відпочинку молоді, стихійна торгівля на вулицях, відсутність сортування та переробки побутових відходів, обмеження доступу до загальної середньої освіти та права вибору навчального закладу.

Експерти мережі допомогли поглибити розуміння адвокаційних процесів, як одного із елементів участі в прийнятті рішення.

На фото праворуч: виконавчий директор Мережі правового розвитку Євген Полтенко.

«Ми поділилися успішними прикладами реалізації адвокаційних кампаній та допомогли більш сфокусувати адвокаційні плани команд. До цього процесу залучили і присутніх на фестивалі правозахисників та представників органів місцевого самоврядування, щоб вони також доопрацювали ці плани, розглянувши їх під різними кутами», – поділився виконавчий директор Мережі правового розвитку Євген Полтенко.

Завдяки майстер-класу молодь зрозуміла, як посилити свої адвокаційні кампанії, деякі з яких команди ще продовжували впроваджувати, та отримали додаткову мотивацію на шляху впровадження позитивних змін в своїх громадах.

«Інформація, яку отримали школярі та школярки під час тренінгу, дуже допомогла їм. Вони змогли поглянути на все під іншим кутом. У Вижниці, наприклад, це пришвидшило адвокацію, і вони вже мають результати кампанії, як-от створення місць для торгівлі. У Червонограді адвокаційна кампанія переросла у відстоювання своєї позиції у правовому полі», – зауважила Наталія Костишин.

Фото зі сторінки Червоноградського місцевого центру з надання БВПД на Фейсбук.

Проєкт «Горна державності. Громадянська освіта через історію ремесел», в рамках якого проводився фестиваль, реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Виконавці проєкту: ГО «Не святі горшки ліплять», Регіональний благодійний фонд «Резонанс», Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Авторка: Галина Колесник, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку