«Ми почали спостерігати, що аварійність зменшилася…», – Віктор Перлов, депутат Вінницької міської ради

Вінниця – в «ТОПі» міст за якістю та комфортом життя в Україні. Наразі місто працює над створенням автоматизованої системи керування дорожнім рухом для забезпечення управління транспортними потоками, керування дорожньою безпекою та керування в особливих ситуаціях у місті.

Досвідом трансформації вулиць Вінниці з рівнянами поділився Віктор Перлов, депутат Вінницької міської ради. З 2007 року він досліджує дорожньо-транспортні пригоди. За роки роботи Віктор Перлов помітив, що подібні ДТП траплялися на подібних ділянках дороги через подібні проблеми, тобто виявив певні системні проблеми у організації безпеки дорожнього руху і вирішив, що варто змінювати цю ситуацію. У 2016 році, коли розпочалася робота над концепцією інтегрованого розвитку міста, було проведено чимало тематичних зустрічей для обговорення. Під час цього виявилося, що питання безпеки важливо для всіх, бо на всіх тематичних зустрічах воно було озвучено. Тоді ж розробники стратегії вирішили, що вулиці міста потребують змін, аби усі без винятку учасники дорожнього руху відчували себе комфортно.

Значною проблемою Вінниці, за словами Віктора Перлова, була надлишкова ширина доріг. Це створювало умови для підвищення швидкості водіїв та завдавало незручності як пішоходам, яким було некомфортно переходити таку дорогу, так і велосипедистам, які перебували під більшим ризиком потрапити у ДТП. Ситуацію вирішували різними способами – зменшували ширину дороги за рахунок створення велосмуги та влаштування місць для паркування, облаштування острівців безпеки, «антикишень».

Однією із вулиць, де було зменшено ширину дороги за рахунок створення велосмуги була вулиця Воїнів-Інтернаціоналістів. Наразі таких великих трансформованих вулиць у місті вже 5. Вінниця зробила такі зміни шляхом оновлення схеми дорожньої розмітки та нанесення нової розмітки без значних капіталовкладень. Це дозволило знизити швидкість руху транспорту, заспокоїло трафік, створило безпечну велосмугу. За словами Віктора Перлова, у свій час це було трохи революційним впорядкуванням ширини смуги та вуличний простір, зараз поліція погоджує такі речі, схеми ОДР, без спротиву, адже вони принесли очікувані результати. 

Найбільш проблемними ділянками у місті для пішоходів були довгі нерегульовані пішохідні переходи на магістральних вулицях. Щоб вирішити цю проблему вирішили встановити модульні острівці безпеки. Станом на 2018 рік встановлення одного такого острівця коштувало стільки, як і лікування зламаної ключиці. Такі острівці виготовляло для міста одне соціальне підприємство, на якому працюють воїни АТО. Встановлення острівця безпеки не вимагає перекриття руху на дорозі, займає приблизно годину-півтори часу від початку і до завершення робіт. Спочатку близько 10 острівців було встановлено на ділянках, поданих патрульною поліцією як ділянки з підвищеною аварійністю, а далі почали працювати не лише з переходами, де спостерігалися наїзди та аварійні ситуації, але й з тими ділянками, які, на думку містян, для них небезпечні. Таку інформацію отримували шляхом аналізу звернень до влади мешканців міста. Облаштування модульних переходів було здійснено у межах поточних робіт.

Як свідчать спостереження аварійність зменшилася, а острівці безпеки добре «спрацьовують» і на прилеглі ділянки вулиці, адже зменшують заспокоєння трафіку та швидкість руху.

За словами Віктора Перлова різноманітні інфраструктурні заходи працюють набагато краще, як інформаційні намети чи патрульна машина, адже вони спрямовані на те, що водій уже інтуїтивно знаючи про наявні обмежень, знижує швидкість руху.

Питаннями безпеки дорожнього руху у місті займається Координаційна рада з питань безпеки дорожнього руху, куди потрапляють усі тематичні звернення. Також у місті працює група «Транспорт і мобільність», до роботи якої залучені усі профільні департаменти міста, Агенція просторового розвитку, представники громадського сектору, які займаються питаннями безпеки дорожнього руху та велорухом. Група проводить регулярні зустрічі. За 3 роки роботи було реалізовано близько 50 різних проєктів, цього року вийшли на реконструкцію 3 перехресть.

Окремої програми у сфері безпеки дорожнього руху місто не має, всі ключові візійні речі передбачені у концепції інтегрованого розвитку  міста. Зараз у Вінниці створюється мапа аварійності, щоб проаналізувати, дослідити швидкісний режим у місті і як ним можна управляти з метою зменшення дорожньо-транспортних пригод. 

Детальніше довідатися про досвід Вінниці можна у презентації Віктора Перлова.

«Вкладення ресурсів  у створення безпеки – це не витрати, а інвестиції міста», –
Мирослав Федорків, начальник управління комунальної політики Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франкіської міської ради

Івано-Франківськ має свої особливості організації руху – рідка вулична мережа, вузькі вулиці у середмісті. Саме тому такі умови змушують міськраду детально планувати заходи, щоб найкращим чином організувати дорожній рух. Найпопулярнішим видом транспорту і найбільш мобільним є громадський – ним користуються близько 60% містян. Івано-Франківськ має потужне комунальне підприємство «ЕлектрАвтоТранс» із значним новим рухомим складом: 30 тролейбусів, 40 автобусів. 

Наразі у місті працює Комісія з безпеки дорожнього руху, до складу якої входять близько 20 чоловік – як представники КП «ЕлектрАвтоТранс», проектантів, так і  чимало представників громадського сектору. Засідання комісії публічні, вони проводяться у залі засідань виконавчого комітету, транслюються у режимі реального часу на Fb-сторінці, тож мешканці можуть спостерігати за розглядом усіх питань, чути аргументи прийняття того чи іншого рішення. Рішення Комісії мають обов’язковий характер, за наявності коштів проблем із фінансування немає, адже є суспільна згода на зміни. Загалом у місті позитивно сприймається філософія саме людиноорієнтованої політики, а не “автомобілеорієнтованої”.

Окремої цільової програми безпеки дорожнього руху у Івано-Франківську нема, раніше у місті діяли програми розвитку велоінфраструктури та громадського транспорту. Наразі Івано-Франківськ замовив у консалтингової компанії розробку такої програми.

Облік місць концентрації дорожньо-транспортних пригод у місті проводять представники патрульної поліції двічі на рік. Такі місця є пріоритетними для міської ради щодо розгляду і прийняття рішень для створення безпечних умов для дорожнього руху.

Мирослав Федорків зазначає, що у планах міської ради впорядкувати паркування, створити платні парковки і зробити цінову диференціацію залежно від віддаленості парковки від центру та дня паркування. Посадовець каже, що є організації, які надають повний пакет послуг із аутсорсингу для цих цілей, проте це значні кошти для міста. Наразі у Івано-Франківську діє інспекція з паркування, проте там незначна кількість інспекторів.  Евакуатор у місті не працює, адже через бюрократичні нюанси це для міста зараз нереально, однак він і не вирішує ситуації із паркуванням, а є фактично лише каральним методом боротьби із недобросовісними водіями.

Мирослав Федорків зазначає, що місто – це насамперед середовище для життя людей. Тому якщо люди у цьому середовищі не можуть почувати себе у безпеці, то щось не так із цим містом. Зараз міста повинні мати спортивний інтерес щодо створення кращої якості життя у місті, адже це дозволить їм отримати, в тому числі й економічні переваги. Забезпечення безпеки дорожнього руху має для міста як соціальний аспект, так і економічний. Вкладення ресурсів  у створення безпеки – це не витрати, а інвестиції міста.

«Рівне повинне мати комплексний підхід до питань безпеки дорожнього руху», –
Олена Пінчук, координаторка ініціативної групи «Рівне – місто дружнє до дитини»

«Попри недосконалість українського законодавства в сфері безпеки дорожнього руху, органи місцевого самоврядування мають достатньо повноважень, щоб зробити вулиці міста безпечнішими для його мешканців. Досвід міст, який ми сьогодні мали можливість почути – цьому підтвердження», – зазначила Олена Пінчук, координаторка ініціативної групи «Рівне – місто дружнє до дитини», яка презентувала результати аналізу безпеки дорожнього руху у Рівному протягом 2018 – 2020 років.

Рівне повинне мати комплексний підхід до питань безпеки дорожнього руху. На жаль, наразі  у місті немає дієвого органу, який би системно займався питаннями безпеки дорожнього руху: управлінням, контролем і координацією заходів та дій різних органів виконавчої влади. Відсутність цільової програми безпеки дорожнього руху свідчить про те, що немає і стратегічного бачення в цих питаннях, тож встановлення «лежачих поліцейських», додаткових світлофорів не вирішують проблеми аварійності системно, а носять лише точковий характер.

Враховуючи практику європейських країн та базуючись на аналізу ситуації для м. Рівне експертка рекомендує провести ряд заходів:

• створити в системі органів виконавчої влади Рівного орган, відповідальний за безпеку дорожнього руху в місті,
• провести детальну оцінку рівня безпеки дорожнього руху в місті,
• реорганізувати Координаційну раду з питань безпеки дорожнього руху, налагодити ефективну її роботу,
• розробити міську стратегію – цільову програму на основі принципів, передбачених програмою підвищення безпеки дорожнього руху та зниження смертності в ДТП Vision Zero,
• запровадити проведення аудиту безпеки дорожнього руху,
• в тендерній документації на купівлю великогабаритного транспорту для потреб міських комунальних підприємств та організацій передбачати його безпечність для інших учасників руху,
• організувати проведення інформаційних кампаній для підвищення обізнаності щодо безпеки дорожнього руху, 
• проводити опитування серед мешканців, а також серед зацікавлених установ та організацій міста щодо нагальних проблем, що стосуються безпеки дорожнього руху,
• забезпечити перехід до застосування геоінформаційних систем (геопорталу) для  систематизації даних та ефективного використання схем організації дорожнього руху,
• сприяти залученню грантових коштів для покращення безпеки міської дорожньої інфраструктури, а також заохочувати до співпраці громадські організації та зацікавлений бізнес.

Олена Пінчук зазначила, що такий перелік заходів не є вичерпним, і за результатами сьогоднішнього заходу, враховуючи досвід Вінниці та Івано-Франківська, буде підготовлено рекомендації для міської ради для покращення ситуації у сфері безпеки дорожнього руху у Рівному.

З повним звітом про ситуацію у сфері безпеки дорожнього руху у місті Рівне у 2018 – 2020 роках можна ознайомитися тут. 

На завершення зустрічі спільно з новим очільником Управління транспорту і зв’язку Рівненської міської ради Іваном Фурлетом, депутатами міської ради, членами Координаційної ради з безпеки дорожнього руху, представниками університетської спільноти обговорили, які заходи варто вжити в Рівному для покращення ситуації із безпекою руху. Присутні погодилися, що будь-які зміни у цьому напрямку мають бути системними і добре продуманими. Для цього варто об’єднати зусилля усіх зацікавлених, чітко сформулювати план дій і раціонально розподілити на нього кошти, враховуючи реальні потреби і пріоритети.

Цей захід організовувався Радою Реформ Рівного разом із Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у рамках програми «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.