За «ковідні» роки в Україні різко зросла кількість злочинів, скоєних проти дітей, і з’явилися нові загрози їх безпеці. 

До того ж, соціальні служби та служби “дитячих поліцейських” реформуються, тому не можуть ефективно виконувати свої обов’язки з превенції. Це значно послаблює безпеку дітей, поки ці сфери не будуть впорядковані повністю. Але що робити зараз і куди звертатися за допомогою? Про це говорили напередодні канікул на Міжрегіональному круглому столі онлайн “Права дитини. Актуальні безпекові виклики 2021”* До заходу долучилися фахівці з 4 областей та м. Києва.

Зокрема, як зазначив начальник відділу організації превентивної роботи управління ювенальної превенції Департаменту превентивної діяльності Національної поліції Костянтин Шеремет, росте кількість дітей, що потерпають від домашнього насилля; росте кількість злочинів відносно дітей на сексуальному грунті; вдвічі збільшилася чисельність дітей, залучених дорослими до продажу наркотиків; і щодня фіксується від 3 до 6 випадків спроб суїциду (торік зафіксовано 137, а за 4 місяці поточного – 229 спроб).  

Допомагаючи неповнолітнім, представникам ювенальної превенції доводиться все більше стикатися з їх «невихованими батьками». Бо навіть у благополучних з точки зору суспільства родинах помітні зменшення батьківського впливу, контролю й порозуміння.

Так, аналізуючи події, які передували спробам самогубства підлітків, правоохоронці визначили три основних чинники: конфлікти в родинах; нерозділене кохання; й – небезпечні квести, ігри у соцмережах, на які батьки не звертають уваги.

Тим часом, служба «дитячих поліцейських» перебуває у стані реформування. Ювенальну превенцію вже вивели з Департаменту превентивної роботи Міністерства внутрішніх справ, але окреме Управління ще не створено. Тобто, формально всіх співробітників звільнено, хоча насправді вони поки продовжують виконувати свої обов’язки. На часі – співбесіди з тими, хто хоче залишитися чи почати працювати у новій структурі. Відбиратимуть людей з психологічною освітою та здатних працювати з дітьми. Потім – підвищення кваліфікації, навчання. Пілотний проєкт вже працює у Київській області, 8 травня у Білій Церкви був урочистий випуск перших 30 ювенальників нового формату – учасників освітнього процесу. Передбачається, що вся процедура має закінчиться до початку нового навчального року. Скільки буде нових працівників служби загалом поки невідомо, але обіцяють, що має вистачити на кожну громаду. Наразі ж «реформованих» співробітників налічується всього 1261 осіб. Ще, додатково, у 37 великих містах працює 200 шкільних офіцерів поліції – співробітників патрульної поліції, які навчають дітей безпечної поведінки на дорозі. А в країні – 1469 територіальних громад та понад 14 тисяч шкіл.

Також у стані реформування знаходяться соціальні служби, які мають опікуватися родинами, що потрапили у скрутне становище; реформуються служби у справах дітей. Держава передала ці повноваження «на місця», тобто в утворені територіальні громади. Але фінансово ніяк ці повноваження не забезпечила. Більш того, втручається в діяльність органів місцевого самоврядування і намагається нав’язати своє бачення відповідних структур, – вимагає створення окремих установ, тобто юридичних осіб. Для ТГ це додаткове фінансове навантаження. Наприклад, як пояснила начальниця фінансового відділу Костянтинівської територіальної громади Херсонської області Оксана Рєпка, для їх громади достатньо одного фахівця в справах дітей, але, якщо створювати юридичну особу, то треба одразу брати в штат мінімум три людини: бухгалтера, фахівця та співробітника, хто буде підміняти фахівця, наприклад, під час відпусток. Тому деякі громади «пручаються».

Та навіть там, де відповідні служби вже запрацювали, – дуже не вистачає компетенції тих фахівців.

Тим часом директорка департаменту Національних «гарячих ліній» громадської організації «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк навела статистику колосального зростання фактів жорстокого поводження з дітьми за останні роки.

Так, на Національну гарячу лінію для дітей та молоді (0 800 500 225 та 116 111) за допомогою у 2019 році звернулося 20 тисяч постраждалих, у 2020-му – 100 тис. звернень, а за перший квартал 2021-го – вже 40 тисяч.

- Ось, наприклад, ситуація, яка сталася днями в родині, де на дитину раніше ніколи навіть не кричали, – ділиться Альона Кривуляк. – Малолітній хлопчик консультувався через Zoom зі вчителькою з приводу домашнього завдання. А у тата якраз мала бути робоча зустріч, теж онлайн. І батько – побив сина, який не встиг зробити урок. І наразі багато дорослих нам телефонують, просять допомогти подолати роздратованість, гнів, щоб не «зриватися» на дитині. Але 40 % звернень пов’язано із сексуальним насиллям, хоча до пандемії було 2-3,5%. За ковідний рік ми зафіксували понад 30 тисяч фактів сексуального насилля. Стрімко росте грумінг (встановлення дорослими дружніх відносин з неповнолітніми через Інтернет для вступу з ними в інтимний зв’язок, залякування і шантажу). А коли шукаємо, хто може дитині допомогти, – стикаємося із величезним браком фахівців, компетенції. Гарні психологи віддають перевагу приватній практиці, така послуга коштує дорого і не всяка родина може її оплатити.

Також, як зазначили Освітній омбудсмен Сергій Горбачов та голова Херсонського обласного центру “Успішна жінка” Анжела Литвиненко, не секрет, що багато шкіл, вчителів використовують на своєму обладнанні неліцензійні програми. Тож дітям навіть не доводиться шукати порнографію – вона з’являється на шкільних сайтах. Хакери «зламують» онлайн уроки, і під час навчального процесу діти чують ненормативну лексику, образи і в їх бік, і бік педагога. І далеко не всі вчителі вміють блокувати таке втручання, їх цьому теж треба навчати.

Ще новий аспект освітнього процесу – дискримінація дітей «за цифровою ознакою». Не всі мають рівний доступ до якісного інтернету та гаджетів, за допомогою яких мають отримувати знання онлайн.

Не все добре й в ситуації з відновленням прав дітей, які, наприклад, постраждали від булінгу чи домашнього насилля.  

На цьому акцентували увагу координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях, фундатор громадської ініціативи «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини» Юрій Чумак та директорка Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Марина Єлисєєва.

З одного боку є гарний нюанс – до переліку клієнтів державних центрів і бюро безоплатної правової допомоги додано й дітей, тобто тепер для захисту їх інтересів держава надає їм безоплатного адвоката.

Але, як це не парадоксально, у правопорушників – прав більше. Наприклад, як пояснюють спікери, під час розслідування кримінальної справи щодо булінгу, підозрюваному достатньо заявити слідчому, що у нього немає коштів на адвоката. І система БПД одразу надає кривднику захисника. А постраждалій людині, щоб отримати адвоката, треба довести, що вона є жертвою й зібрати для цього купу документів. При чому за законодавствам вимагаються довідки, які відповідні служби взагалі не мають права їм надавати, зокрема, – копію протоколу, складеного на правопорушника…

Регіональна координаторка по взаємодії з громадськістю Уповноваженого ВРУ з прав людини в Херсонській області Оксана Тропіна, додала:

“Статистика по Україні говорить, що порушень прав дітей стало на 67 % більше у 2020 році порівняно з 2019. Щодо порушень у період реформи теж статистика говорить сама за себе. - Щорічна Доповідь Уповноваженого у відкритому доступі. Але я не можу говорити про результати роботи в межах тих областей, про які йдеться. В територіальних громадах є проблеми, які треба вирішувати, і багато з них виникли в результаті реформи. Херсонська область наразі має позитивні результати роботи завдяки злагодженій роботі ОМС, ОВ та представників громадськості.”

Замість запланованих 1,5 годин захід тривав майже 3 години, адже болючих питань виявилося дуже багато. Крім того, учасники круглого столу обговорювали, як покращити ситуацію, та ділилися досвідом профілактики порушення прав дитини.   

*Довідково

Міжрегіональний круглий стіл “Права дитини. Актуальні безпекові виклики 2021” проводився у межах проєкту "Шерифи для нових громад". Актуальні проблеми й питання, пов’язані із захистом прав та інтересів дітей в територіальних громадах – у невеликих та малих населених пунктах, обговорювали разом з експертами від Національної поліції, соціальних служб, системи БПД, громадських організацій з Херсонської, Харківської, Миколаївської, Дніпропетровської областей та м.Києва.

Спікери:

Костянтин Шеремет, начальник відділу організації превентивної роботи управління ювенальної превенції Департаменту превентивної діяльності Національної поліції;

Альона Кривуляк, директорка департаменту Національних «гарячих ліній» ГО «Ла Страда-Україна»;

Сергій Горбачов, Освітній омбудсмен;

Віталій Сайфутдінов, начальник відділу ювенальної  превенції ГУНП Херсонської області;

Анжела Литвиненко, ХОЦ “Успішна жінка”;

Лариса Оленковська, виконавча директорка Херсонського відділення Асоціації міст України в Херсонській області;

Наталія Лазаренко, начальник відділу ювенальної превенції Управління превентивної діяльності ГУНП у Дніпропетровській області;

Олеся Білько, провідний спеціаліст служби у справах дітей ОДА Дніпропетровської області;

Євгеній Ведмедеря, старший інспектор з особливих доручень відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції в Харківській області;

Олена Хватинець, директорка Харківського обласного центру соціальних служб;

Юрій Чумак, координатор проєкту «Шерифи для нових громад» у Харківській та Дніпропетровській областях, фундатор громадської ініціативи «Чоловіки проти домашнього насильства»;

Вікторія Рильська, директорка Департаменту соціального розвитку Херсонської облдержадміністрації;

Марина Єлисєєва, директорка Регіонального центру з надання БВПД в Херсонській області;

Оксана Рєпка, начальник фінансового відділу Костянтинівської територіальної громадиХерсонської області;

Сергій Демідов, начальник відділу ювенальної  превенції ГУНП Миколаївської області;

Оксана Тропіна - регіональна координаторка  взаємодії з громадськістю Уповноваженого ВРУ з прав людини в Херсонській області. 

Вступне слово та модерація заходу – Наталя Бімбірайте, керівниця проєкту “Шерифи для нових громад”, директорка ІРЦ “Правовий простір”.

Запис заходу можна подивитися у Фейсбук  на сторінках проєкту  "Шерифи для нових громад", "Фонду милосердя та здоров'я", "ІРЦ Правовий простір" та партнерів.

P.S.Проєкт “Шерифи для нових громад” реалізується  Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров’я” та громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного Фонду Ч.С.Мотта.

Автор статті Ірина Ухваріна

Джерело https://sheriffua.org/