Аби з’ясувати, яким чином можна використовувати це майно ліквідованих закладів дошкільної освіти і чи взагалі це можна робити, звернемося до Закону України від 11.07.2001 № 2628-III «Про дошкільну освіту».

У частині першій статті 16 закону зазначається, що рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники).

Водночас частиною третьою цієї ж статті визначено, що вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних закладів дошкільної освіти використовуються виключно для роботи з дітьми.

Майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно для роботи з дітьми.

На цьому етапі має сенс акцентувати увагу на понятійному апарату, який використовує законодавець. Тут бажано прояснити ситуацію роз’ясненнями від профільних Комітетів та Міністерств. Йдеться про ч. 3 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту», якою встановлено імператив щодо використання майна саме ліквідованих закладів дошкільної освіти, зокрема комунальної форми власності.

А ось тут доцільно навести положення Цивільного кодексу України, ст. 104  якого  визначає декілька способів припинення юридичної особи (в нашому випадку – заклад дошкільної освіти). А саме, вказаною нормою встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Саме тому виникають підстави говорити про те, що частиною 3 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» заборонено використовувати приміщення колишніх закладів дошкільної освіти не для роботи з дітьми лише у разі, коли такі заклади як юридичні особи були припиненні шляхом ліквідації. В той же час, якщо заклади дошкільної освіти були припинені шляхом реорганізації, то їх будівлі можна використовувати для задоволення інших потреб?

Наприклад, маємо таку собі ситуацію, коли в населеному пункті, на території якого розташована будівля колишнього закладу дошкільної освіти, проживає всього з десяток дітей, а будівля колишнього садочка становить 400 м². Виходить, якщо користуватися логікою законодавця та застосовувати положення ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту», то власник будівлі саме ліквідованого садочка має забезпечити його використання лише для роботи з дітьми, яких майже немає.

Якщо ж, для прикладу, говорити про те, що колишній заклад дошкільної освіти припинився як юридична особа, шляхом реорганізації (наприклад, шляхом приєднання), то його будівля мала би повноцінно використовуватися тією юридичною особою, до якої його було приєднано, наприклад, до іншого закладу дошкільної освіти. Відповідно є сенс говорити про те, що частково приміщення будівлі колишнього садочка можна однозначно використовувати за цільовим призначенням (здобуття дошкільної освіти). Тоді постає логічне запитання: яким чином можна використовувати «вільні» приміщення саме реорганізованого закладу дошкільної освіти? У цій частині відповіді на запитання Закон України «Про дошкільну освіту» не містить.

Але тут звертаємося до Закону України «Про освіту». Частиною 4 ст. 80 вказаного законодавчого акту встановлено, що «об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням». Але тут є виключення: крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов’язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Отже, в оренду можна здавати приміщення:

• по-перше, з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов’язаних із забезпеченням освітнього процесу;
• по-друге, з метою обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Щодо першого варіанту. Саме постановою КМУ від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» затверджено послуги, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності. Якщо послуги для забезпечення освітнього процесу не виходять за межі означеної постанови, то заклад дошкільної  освіти (дотримуючись положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна») може ставити питання про передачу в оренду приміщення закладу тим суб’єктам, хто ці послуги зможе надати.

Щодо другого варіанту. Йдеться про послуги з обслуговування учасників освітнього процесу. Але є питання: що саме мається на увазі під такими послугами? Гіпотетично під такі послуги можна підвести чимало видів діяльності: продаж навчальної літератури, канцтоварів, проведення курсів цифрової грамотності, інші курси тощо. Із прийняттям другого варіанту треба бути обережними, бо потенційно можуть з’явитися особи, які будуть ставити під сумнів законність використання таких приміщень на правах оренди. Тут все залежить вже від самого закладу дошкільної освіти та органу місцевого самоврядування – наскільки вони готові до відстоювання своїх прав у разі виникнення судових справ.

Крім того слід пам’ятати, що у обох варіантах усі кошти, отримані від оренди нерухомого майна державного чи комунального закладу освіти, використовуються виключно на потреби цього закладу освіти (ст. 80 Закону України «Про освіту»).

РЕЗЮМУЄМО:

1. Важливим моментом у використанні будівель закладів дошкільної освіти є, в першу чергу, врахування потреб громадян та можливостей бюджету територіальної громади, кошти якого не мають спрямовуватись на утримання більше ніж на половину пустих приміщень закладів дошкільної освіти, якщо вони не можуть виконувати повноцінно своєї функціональної ролі (особливо за умови відсутності в достатній кількості вихованців).
2. Для врегулювання питання використання будівель закладів дошкільної освіти, які припинилися як юридичні особи, необхідно внести зміни до Закону України «Про дошкільну освіту» з метою уточнення в першу чергу понятійного апарату, який в ньому застосовується (що саме мається на увазі в його статті шістнадцятій під ліквідованими закладами дошкільної освіти).
3. Необхідно мати чітке розуміння того, які саме послуги належать до послуг забезпечення освітнього процесу й обслуговування його учасників і разом не суперечать іншим нормативним виняткам та обмеженням.