28 квітня на засіданні Комітету з питань економічного розвитку було розглянуто нову редакцію законопроекту про установу бізнес-омбудсмена в Україні. У лютому 2021 року Верховна Рада прийняла відповідне рішення про відправку документу на доопрацювання. Наразі документ вже доопрацьовано і схвалено профільним комітетом парламенту.

Про це у своєму виступі підкреслив автор законопроекту Дмитро Кисилевський: “Нещодавно в Раді ми прийняли рішення про направлення попередньої редакції на доопрацювання через ряд зауважень, які були висловлені нашими колегами – конституціоналістами, а також ГНЕУ і Головним юридичним управлінням. Після цього члени комітету разом з бізнес-омбудсменом і за участю народних депутатів, які висловлювали зауваження, розробили нову редакцію”.

Рада бізнес-омбудсмена – це діючий орган, який з 2014 року допомагає бізнесу в досудовому порядку оскаржувати неправомірні претензії контролюючих органів. Користувачами послуг бізнес-омбудсмена є переважно малий і середній бізнес. За статистикою понад 80% звернень до бізнес омбудсмена надходить саме від українських компаній.

«Прийняття закону буде гарним сигналом як для українських, так і іноземних інвесторів, про те, що Україна використовує всі інструменти для покращення інвестиційного клімату. Це також важливий сигнал для донорів, що Україна зацікавлена у продовженні роботи Інституту бізнес-омбудсмена. Закон гарантує, що Установа бізнес-омбудсмена буде неполітичною, незалежною організацією, яка служитиме однаково всім підприємцям без преференцій та дискримінації», –коментує  бізнес-омбудсмен Марчін Свенчіцький.

Профільний комітет підтримав доопрацьований законопроект  більшістю голосів.

Нова редакція знімає надані зауваження та прибирає ряд прав і особливостей роботи бізнес-омбудсмена, які викликали несприйняття. Зокрема:

• Виключені норми про адміністративну відповідальність за неналежну співпрацю із Установою бізнес-омбудсмена. Тепер у бізнес-омбудсмена немає прав складати будь-які протоколи про адміністративні правопорушення;

• Виключені норми про кримінальну відповідальність за втручання у діяльність бізнес-омбудсмена;

• Визначено виключно добровільний характер надання скаржниками конфіденційної інформації, необхідної для розгляду їхньої скарги;

• Визначено, що бізнес-омбудсмен під час розгляду скарг матиме доступ лише до того обсягу службової інформації, яка безпосередньо стосується обставин скарги.