Будь-який український бізнес, який користується послугами вантажоперевезень, постійно працює з товарно-транспортними накладними. З часом накопичилися проблеми та незручності, пов’язані з цим процесом. 

У 2019 Міністерство інфраструктури у взаємодії з Міністерством цифрової трансформації ініціювали пілотний проєкт із впровадження електронного документообігу ТТН. Його суть — замінити папір на цифру. Зараз відбувається активна реалізація проєкту. 

— Перехід з паперової товарно-транспортної накладної на електронну передбачає зміну багатьох процесів, звичок, розуміння взаємодії бізнесу. Треба опрацювати всі питання і тільки після цього виходити з фінальним запуском обов’язковості цього проєкту, — говорить генеральний директор директорату цифрової інфраструктури на транспорті Міністерства інфраструктури України Фарід Сафаров. 

Завдання Інституту аналітики та адвокації — розробка центральної бази даних, її тестування та залучення всіх учасників процесу. А після реалізації проєкту — передача державі прав на систему, щоб вона могла повноцінно функціонувати. 

—  Реалізація пілотного проєкту допомагає ідентифікувати проблеми та знайти рецепти їх вирішення. Крім того, це один з інструментів підготовки ринку до повної цифровізації сфери вантажоперевезень, — розповідає виконавчий директор ІАА Юрій Ромашко. 

Плюси впровадження е-ТТН в Україні

Впровадження електронного документообігу товарно-транспортної накладної матиме позитивний ефект для держави, бізнесу та громадян. 

— Якщо б мене попросили описати е-ТТН одним словом, я б сказав, що це можливості. Можливості для того, щоб бізнес працював якісно, чесно та прозоро. Можливості для бізнесу працювати дешевше, швидше та безпечніше, — говорить керівник проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України Іван Затварський. 

Плюси впровадження е-ТТН для держави:

• Зниження ризику підробки або фальшування товарно-транспортної накладної;

• Можливість для Уктрансбезпеки ефективніше здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;

• Крок до подальшого транскордонного обміну даними у сфері автомобільних перевезень та побудови цифрових транспортних коридорів. 

Плюси впровадження е-ТТН для бізнесу:

• Значна економія коштів на друці та відправці документів;

• Економія часу. Відправити документи у системі е-ТТН можна за 14 секунд. Натомість доставлення паперових документів від одного контрагента до іншого може тривати кілька днів;

• Унеможливлення втрати документів. Вони завжди будуть доступними в електронному вигляді;

• Збільшення прозорості. Контрагенти зможуть відстежувати стан вантажоперевезень у режимі реального часу.

Плюси впровадження е-ТТН для громадян:

• Покращення екології;

• Зменшення руйнування доріг;

• Зменшення корупційних ризиків у сфері вантажоперевезень. 

Досвід участі компаній у пілотному проєкті впровадження е-ТТН

До пілотного проєкту впровадження е-ТТН долучаються десятки великих українських бізнес компаній. Вони не лише надають зворотній зв’язок стосовно роботи системи, а й знаходять можливості вдосконалити свої внутрішні процеси.

— З великим сподіванням взяли участь у пілотному проєкті, у який нас запросила компанія Document.Online — наш партнер з електронного документообігу. Ми пройшли багато фаз і зіткнулися з необхідністю змінювати менталітет людей. Так як учасниками проєкту стали люди, які щодня працюють з вантажами: ваговики, диспетчери, водії. Завершивши першу фазу, ми розглядаємо які процеси переведемо на е-ТТН у майбутньому, — розповідає керівниця IT проєктів напрямку організаційного розвитку KERNEL Марія Ботвінкіна. 

Керівник проєктів у сфері цифровізації Інституту аналітики та адвокації Антон Зінченко наголошує на тому, що завдяки всім учасникам процесу система постійно вдосконалюється: 

— Вже зараз, е-ТТН може використовуватися, як електронний документ. Для частини компаній електронна товарно-транспортна накладна стала юридично значущим документом. Завдяки команді, провайдерам, представникам бізнесу зроблена велика робота. Але є ще багато незакритих питань і ми постійно над ними працюємо. 

Проєкт реалізується за підтримки USAID/UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS”.