Дискусію відкрила співзасновниця та віце президентка ГО «Razom» (США), керівник проекту «Veteranius» Люба Шипович, окресливши проблему працевлаштування, перекваліфікації і навчання ветеранів війни.

Державний сектор представляли заступники Міністра у справах ветеранів України Олексій Ілляшенко та Володимир Левчук, т.в.о. директора Департаменту житлової політики та благоустрою Міністерства розвитку громад та територій України Світлана Старцева.

«Питання переходу від військової кар’єри до цивільного життя, це одне із ключових питань, яке вирішує Міністерство у справах ветеранів. Воно багатогранне і включає в себе широкий ряд аспектів — психологічний супровід та реабілітація, робота із сім’ями, соціальний захист, професійна реадаптація, перекваліфікація та багато іншого. Сьогодні для міністерства ключовими програмами є  підвищення конкурентоспроможності ветеранів на ринку праці та допомога у ветеранських підприємницьких ініціативах”, — підкреслив Володимир Левчук, заступник Міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Заступник Міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції Олексій Ілляшенко актуалізував іншу сторону питання: «Коли Україна починала відпрацьовувати проект угоди Про асоціацію з ЄС, міністерства ще не існувало, як такого. Це стосується і Програми Україна-НАТО. Зараз ми змінюємо всі підходи. У Річній національній програмі дій Україна-НАТО на 2021 рік з’явилося до 20 пунктів про освіту, працевлаштування та інше залучення ветеранів до суспільного життя, яких до цього там не було навіть на 1 %».

Т.в.о. директора Департаменту житлової політики та благоустрою Міністерства розвитку громад та територій України Світлана Старцева розповіла, що одна зі сфер, яка може бути  корисною для залучення ветеранів — це житлово-комунальна галузь. У фонді енергоефективності є значна сума коштів з держбюджету та від міжнародних організацій, які знаходяться без руху, по причині відсутності попиту. Ветерани, які мають значний кредит довіри від суспільства, могли б бути управителями будинків ОСББ,  проектувальниками, енергоаудиторами. Короткострокові курси навчання по різним спеціальностям Міністерство уже розробило. «Ми готові надати механізми побудови бізнесу у цій сфері. Якщо ветерани організують такий бізнес і будуть співпрацювати із органами місцевого самоврядування, це дасть позитивний ефект для суспілства загалом, так і для житлового фонду, який розташований на цій території», — зазначила Світлана Старцева.

Від громадського сектору виступили представники ветеранських організацій.

На противагу позитивним прогнозам озвучених представниками міністерств, голова ГО «Об’єднані війною. 90-й батальйон», ветеран Віталій Баранов виступив із думкою, що попри велику кількість задекларованих гарних ідей та ініціатив, ветерани не бачать результатів державних програм, особливо це стосується тих ветеранів та ветеранок, які живуть у сільській місцевості. «Якщо вирішимо соціальні проблеми ветеранів, ми вирішимо половину психологічних», підкреслив Віталій Баранов.

Володимир Мостовий, голова ГС “Федерація громадських організацій учасників АТО/ООС Київщини”, ветеран також вказав на значні недопрацювання влади у цьому напрямку. “Дотримання багатьох пільг для учасників бойових дій покладено на місцеву владу. А в нас є райони, які взагалі дотаційні. Яким чином вони можуть виконувати ці соціальні гарантії ветеранів?”, — акцентував він.

Серед ветеранів та ветеранок є люди з інвалідністю, матері одиначки, люди, які усиновили  дитину та інші пільгові категорії. Голова ГО “Жіночий ветеранський рух”, ветеранка Андріана Арехта актуалізувала, що ветеранкам удвічі складніше знайти роботу, адже до дискредитації через стать додається ще й тягар військового досвіду. За її словами, багато жінок навіть не зазначають у своїх резюме військовий досвід. Ще більші проблеми з працевлаштуванням мають жінки з інвалідністю унаслідок травми, отриманої під час бойових дій.

Олеся Перепеченко, виконавча директорка ГС «Сучасний погляд» доповнила: «Щоб влаштуватися на роботу людині з інвалідністю потрібно бути розумнішою на голову, а той на дві, від людини без інвалідності, це 100 відсотків. Але також важливо виховувати, вчити, реабілітовувати  саме суспільство до людей з інвалідністю».

«Дійсно, ми маємо констатувати, що в суспільстві відсутнє чітке розуміння як поєднувати соціальні та економічні заходи підтримки працевлаштування учасників бойових дій у приватному секторі. Єдине, що пропонується за законом це – квотування і матеріальне стимулювання роботодавців, які працевлаштовують учасників бойових дій з числа безробітних. Але в цьому алгоритмі працевлаштування осіб, які користуються окремими гарантіями втрачено  акцент на головному – на кваліфікації, навичках та уміннях», - пояснила Ольга Макогон, директор Державної служби зайнятості України 2019 – 2020 рр.. Приватний роботодавець шукає робітників, які відповідатимуть його умовам. Серед напрацювань Державної служби зайнятості Ольга Макогон розповіла про впровадження окремого інституту Кар’єрного радника. Основна його мета – побудувати місточок між роботодавцями, які шукають робітників і безробітними, в тому числі ветеранами, які шукають роботу.

На кваліфікації, навичках та уміннях, а не наявності спеціального соціального статусу акцентували представники сектору освіти - Тетяна Ізмайлова та Сергій Гвоздьов від Київської школи економіки та Оксана Чуб від Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, директор Центру зв’язків з роботодавцями та сприяння працевлаштуванню студентів «Перспектива». Грунтуючись на дослідженнях професора Анатолія Колота «СФЕРА ПРАЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ СОЦІОЕКОНОМІЧНОЇ РЕАЛЬНОСТІ 2020: ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ. Праця 4.0», Оксана Чуб також акцентувала на специфічності сучасних ринкових умовах. «Праця перестала бути уніфікованою, коли ми були прив’язані до певного робочого місця. Сьогодні виникає таке поняття як «гібридизація» - поєднання форматів онлайн та офлайн. Ми поєднуємо формати і відстані. Тут і зараз – відходить на другий план. Ринок праці стає глобальним, де ми можемо здійснювати свою професійну діяльність без територіальних обмежень».

Власним успішним кейсом щодо ролі освіти і перекваліфікації поділився ветеран, випускник проекту «Veteranius» Максим Назарук, який після повернення з фронту освоїв ІТ-сферу і запустив власний стартап. «Військовий — це людина, яка вміє розпоряджатися своїм часом і організувати ефективне використання часу у своєму підрозділі. Також військові вміють володіти великими масивами даних та виконувати найвідповідальнішу роботу. Але дуже важливо, щоб із військовим у процесі навчання завжди поруч був ментор, який підкаже, куди рухатися, які інструменти потрібно освоювати, людина, яка буде “водити ветерана за руку”», — впевнений Максим Назарук.

«Ветерани – це насправді великий потенціал, і це люди, які вже доказали свою відданість країні. Ми не хочемо, щоб це була проблема, чи якісь незрозумілі пільги. Ми хочемо щоб держава, бізнес, ветеранські організації працювали разом над реінтеграцією та ресоціалізацією ветеранів» - підкреслив Ярослав Лепявко, ментор  проекту «Veteranius», виконавчий директор ветеранської ІТ-компанії DataOcean

Про позицію бізнесу по відношенню до питання працевлаштування ветеранів розповіла Лариса Булатова, директор національного оператора зовнішньої реклами «Перехід Аутдор»: «Щодо працевлаштування ветеранів, то ми ці категорії не виділяємо. Якщо у нас є вакансії менеджерів з продажу, SMM чи бухгалтерів, ми не дивимося, хто подається. Для нас насамперед важлива кваліфікація, професійні навички, досвід і бажання розвиватися. Мені здається що стигматизація – це перший крок до дискримінації».

Від міжнародного експертного сектору на заході були представники  IREX in Ukraine, фонду Відродження та Фонду Фрідріха Еберта в Україні.

Координаторка програми реінтеграції ветеранів Міжнародної організації IREX in Ukraine Марія Берлінська наголосила: «Тільки об’єднавши зусилля держави, громадського сектору і міжнародної підтримки можна рухатися вперед. Війна триває. Добре, що є розуміння на найвищому рівні, що питання реінтеграції ветеранів, це не один рік, і навіть не одне десятиліття. Ми повинні готуватися не до спринту, а до марафону».

Маргарита Литвин, координаторка напрямку «Толерантне та інклюзивне суспільство» Фонду Фрідріха Еберта в Україні підняла тему потреби зміни свідомості суспільства: від перекладання відповідальності та пошуку винних до локальних кроків та маленьких зрушень.

Зі свого боку Ольга Гальченко координаторка програми «Права людини та правосуддя»  міжнародного фонду Відродження висловила думку, що ветеранам на місцях варто використовувати плюси децентралізації і співпрацювати із місцевою владою: «Ветеранським осередкам на місцях потрібно шукати співпрацю із місцевою владою і разом виходити на спільні проекти».

Сьогоднішній ринок праці залежить від законодавчих ініціатив, економічних умов, податкової  політики, міжнародної допомоги у вигляді досвіду, порад та напрацювань,  кваліфікації працівників, вимог роботодавців, інших зовнішніх та внутрішніх факторів. Всі разом вони впливають на стан та можливості працевлаштування ветеранів та ветеранок після демобілізації.

«Для Центру ЯРМІЗ сьогоднішній захід є послідовним кроком у впровадженні стратегічної програми створення Креативного Хабу та початку практичної діяльності Центру кар’єри. Реальні зрушення у питанні боротьби з безробіттям та працевлаштування ветеранів та ветеранок можливе лише за умови взаємодії всіх секторів: державного, освітнього, бізнесу та зусиль громадського сектору на впровадження культури об’єднуватись задля конструктивного діалогу.

Разом із іншими організаторами, пропоную вважати цю зустріч установчою. Наступні зустрічі мають бути вузько спеціалізованими, зосередженими на конкретних задачах та планах вирішення із запрошенням відповідних сторін», - підсумувала Євгенія Губська, директор Центру реадаптації та реабілітації ЯРМІЗ.

Обговорення майбутніх планів взаємодії продовжилось у форматі нетворкінгу.

Пальоха Віталіна, проектний менеджер Центру ЯРМІЗ