Українська моніторингова організація, що спеціалізується на гендерній експертизі, – Київський інститут гендерних досліджень, –  виконає аналіз Індексу Східного партнерства та запропонує до нього гендерну складову.

Розпочатий з лютого цього року перегляд Індексу – єдиного інструмента для визначення рівня європейської інтеграції та просування на шляху демократичного розвитку для  усіх шести об’єднаних у Східне партнерство країн, Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузію, Молдови та України, – є чудовою нагодою включити гендерний вимір та відслідковувати його як важливу складову національних зобов’язань з демократизації й євроінтеграції.

«Уведення чітких показників з гендерної рівності без сумніву підвищить як процес взаєморозуміння між експертами-членами національних платформ, так і надійність та обґрунтованість їх оцінок, –  переконана Марфа Скорик, директорка Київського інституту гендерних досліджень. – Ми вітаємо цю ініціативу Секретаріату Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, і радо прийняли їх запрошення взяти участь цій командній роботі».

При тому, що й інші країни СхП, зокрема Грузія та Молдова, мають сильні жіночі та правозахисні організації із визнаними можливостями в галузі гендерного аналізу та експертизи, обрання для співпраці з перегляду Індексу саме української організації свідчить про високу оцінку Секретаріатом Форуму Східного партнерства потенціалу нашої країни та українських експерток. 

ДОВІДКОВО:

Ініціатива «Східне партнерство» (СхП) започаткована у 2009 році в рамках Європейської політики сусідства.  СхП охоплює шість країн – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Метою Партнерства є сприяти процесам реформ у країнах-партнерах.

Індекс Східного партнерства вимірює кроки, зроблені на шляху до належного управління у кожній із цих країн, включаючи дотримання та захист демократії та прав людини, сталий розвиток та інтеграцію до Європейського Союзу. (https://eap-csf.eu/eastern-partnership-index/#section-fillup-1).

Індекс призначений для вимірювання прогресу й регресу в реформах, а також для вироблення рекомендацій для керівництва кожної з країн. Він є неоціненним інструментом моніторингу для політиків, незалежних дослідників, аналітичних центрів та суб’єктів громадянського суспільства.